З прийняттям нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року  № 1402-VIII та Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року  №1401-VIII в Україні почалася судова реформа. Даючи правову оцінку  законодавчим змінам необхідно, врахувати, ряд проблем діяльності судової гілки влади.

Одним з головних завдань реформування судової системи України, повинно стати дотримання основоположних принципів здійснення правосуддя, а саме: дотримання права на повноважний суд, незалежність суддівства, дотримання права на справедливий суд, забезпечення рівності перед законом та судом, здійснення гласного і відкритого судового процесу, а також забезпечення права на професійну правничу допомогу при реалізації права на справедливий суд.

В контексті здійснення реформування необхідно відмітити ряд змін в організації діяльності суддівського корпусу, що дасть можливість усунути посягання на незалежність суддівства. У зв’язку з затвердженням нових бюджетних програм, держава  забезпечить суддів високим рівнем заробітних плат,  що дасть можливість усунути  корупційну складову в прийнятті рішень суддям, але  якщо суддею буде вчинено корупційне правопорушення/ злочин, здійснення судової практики для судді в разі притягнення його  до  юридичної відповідальність за корупційне правопорушення/ злочин  стане підставою для звільнення з посади судді.

Також одним із здобутків судової реформи стало те, що судді більше не призначатимуться на випробувальний термін строком на 5 років, як це будо передбачено старим Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI , отже, буде усунута можливість впливу на прийняття рішення суддею відносно тих чи інших справ в яких так чи інакше буде здійснюватися вплив на суддю іншими державних структур, таке законодавча новизна є характерною для європейської судової системи, отже, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року  № 1402-VIII є більш адаптований до європейських законодавчих стандартів.

Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року  № 1402-VIII ст. 17 для розгляду окремих категорій справ у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди, а саме згідно ч.2 ст. 31 Закону № 1402-VIII вищими спеціалізованими судами є:  Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.  Відповідно до 16-го пункту «Прикінцевих положень» цього акту конкурс на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.  Однак проблема в тому, що наразі такого закону в Україні наразі просто не існує.

01 лютого 2017 року в стінах парламенту було зареєстровано проект закону №6011 «Про антикорупційні суди», у якому прописано не тільки завдання та структуру антикорупційного суду, але й механізм відбору «антикорупційних суддів».

Зміни до Конституції відкривають дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження воєнних злочинців. В Основний Закон записали, що «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом». Низка правозахисників вимагають, щоб Україна долучилась до цієї системи, аби мати можливість судити у тому воєнних злочинців у конфлікті на Донбасі.

Отже, судова реформа триває, враховуючи усі вище визначені плюси є ряд питань, які вимагають доопрацювання особливо вдосконалення та прийняття профільних законів, на підставі яких буде здійснено спеціалізоване судочинство.

Галина Козина

Print Friendly, PDF & Email