Запит на нові обличчя в українській політиці, і не тільки обличчя, а і ідеології, програми реформ та конкретних дій існував майже увесь час нашої незалежної історії. І через системні розчарування громадян у «старих нових» політиках, які приходили до влади на різних, здебільшого популістичних лозунгах, які користувались довірою та надією населення на краще майбутнє і реальні зміни у країні, після перемоги на виборах майже одразу забували про усі свої обіцянки і починали займатись будь чим, от тільки не захистом державних та громадських інтересів. Ця проблема, яка роками переходила з одних виборів до інших. Останнім розчаруванням стали невиправдані надії, які були покладені на єврооптимістів після Революції гідності. Усе це добряче докучило українцям і сформувало реальну потребу в оновленні влади та політичного пулу. І багато соціальних опитувань підтверджують цей факт.
Так, 28 березня на телеканалі News One в рамках проекту «Український формат» відбулась публічна дискусія між лідерами досить молодих політичних партій Євгенієм Мураєвим (Партія «За Життя») та Віталієм Скоциком («Аграрна партія»), а також діючими народними депутатами цілого ряду як провладних так і опозиційних політичних партій. В рамках даної дискусії глядачам було поставлене запитання: чи готові ви довірити долю країни новим обличчям. Пропонувалось два варіанти відповідей: 1) Так, ті, хто вже був у владі – розчарували; 2) Ні, нове не означає краще. За перший варіант проголосувало 84% з 24-х тисяч учасників голосування.
Це тотальна перевага тих, хто чекає оновлення влади саме шляхом приходу до неї якісно нових політичних сил.
Разом з тим, постає питання, чи спроможна сьогодні виборча система привести до влади не просто нові партії, а якісно нові, ті політичні сили, які дійсно будуть працювати на забезпечення державних, а не власних меркантильних інтересів. Віталій Скоцик, лідер «Аграрної партії» на запитання зміни виборчого законодавства зазначив, що «залишилось півтора роки до нових парламентських виборів. Ми дійсно можемо якісно змінити систему управління державою і як люди хочуть – привести більше 80% нових лиць. І як ми можемо це зробити – тільки змінивши виборче законодавство. В кого це в руках – у руках теперішньої Верховної Ради», – заявив Скоцик в ефірі «Українського формату».
Більшість політичних партій у парламенті теж говорять про оновлення, але конкретних програм та імен поки не чутно. Є побоювання, що ті хто мовчать, можуть привести політиків без досвіду та навичок. Дилетантство не можна допустити.
Проте, впевненості в тому, чи буде належним чином змінене виборче законодавство немає. У Верховній Раді ще в кінці минулого року різними політичними фракціями було зареєстровано декілька законопроектів щодо внесення змін і ці законопроекти відрізняються один від одного. Західні партнери і союзники України неодноразово говорили і навіть наполягали на зміні виборчого законодавства, проте віз і далі там – влада не зацікавлена в зміні правил гри для виборів, тому що переобрання буде неможливим.
Як і що саме буде змінено, і чи буде ширше відкрито двері для нових лиць та партій – питання відкрите.
Разом з тим, виборче законодавство – це ще не панацея від усіх бід. Залишається проблема об’єктивності вибору громадян України, питання їх свідомого та максимально серйозного відношення до виборів. Усім зрозуміло, що мова йде про практику продажу свого голосу та голосування за будь-кого без усвідомлення свого голосу, або взагалі ігнорування виборчого процесу. Перший Президент України Л.Кравчук на конференції «Шлях до економічного прогресу України» 29.03.2018р. з цього приводу зазначив наступне: «Поки українці будуть голосувати за «гречку», допоки молодь не буде ходити на вибори, а сьогодні тільки 30% молоді бере у них участь по Києву, до тих пір порядку в державі не буде». І з цим важко не погодитись.
В будь-якому випадку, нас чекає досить цікавий рік політичної боротьби і усі політичні сили, в тому числі і нові ще мають достатньо часу для збільшення своїх рейтингів та підвищення шансів на подолання прохідного бар’єру до ВРУ.
Цілком можливо, що за цей період країна може побачити і нове обличчя серед кандидатів на виборах голови держави. Згадаємо досвід Франції. Хто говорив про Е.Макрона раніше, до початку передвиборної кампанії? Тим не менше, ця людина сьогодні стала президентом країни – одного із ключових гравців на міжнародній арені.
І наостанок, будемо надіятись, що до цих виборів (як парламентських так і президентських) в першу чергу буде готове наше суспільство. Спостерігаємо за перебігом подій далі.
