«Если вы боитесь одиночества, то не женитесь»- А.П.Чехов

Суспільство з глибокими духовними цінностями та моральними принципами формує державу, її безпеку, економічний розвиток, свідомість, тощо. Саме тому, створення сім’ї, одруження або розірвання шлюбу тісно взаємопов’язані з розвитком країни, майбутніми перспективами в усіх сферах життя.

Україна є лідером серед країн Європи у розлученні. За 2016 рік утворилося 229,45 тис. нових сімей, що на 70 тисяч менше ніж за 2015 рік, а кількість розлучень зросло до 35,46 тис. в 2016 році, що на 1, 2 тис. більше ніж у 2015 р. Регіонами — лідерами за кількістю одружень залишається Закарпатська, Львівська, Рівненська області, за кількістю розлучень — Харківська, Дніпропетровська, Донецька.

Починаючи з 2012 року відсоток розлучень сягає 61%. А серед пар, які живуть в громадянському шлюбі до 95%. На 1000 жителів припадає 5,3 розлучення.

Основними причинами розлучень в Україні, соціологи називають алкоголізм, через який розпадається кожен п’ятий шлюб — 41%, вимушену розлуку — 6%, матеріальні проблеми -26%, безпліддя-8%, тюремне ув’язнення-2%. Щодо основної офіційної причини розірвання шлюбу, то відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 літрів чистого спирту на душу населення на рік, в Україні вживається 7,7 літрів на рік. Перше місце в даному рейтингу належить Росії (13,9 літра), друге — Білорусі (11,3), четверте — Польщі (7,0), п’яте — Казахстану (5,9).

Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей, алкоголь є причиною передчасної смерті майже 30% українських чоловіків і 5% жінок.

За показниками розлучення, лідером після України є Росія з коефіцієнтом 5,0. Серед країн ЄС — Чехія (2,8) і Бельгія (3,0). Найменше розлучень в Боснії і Герцеговині, Македонії та Чорногорії, а також в Італії — 0,90 розлучення на 1000 жителів. Крім Італії низький рівень характерний для Польщі та Ірландії. На Мальті розлучення взагалі заборонені.

За останні роки значно зріс коефіцієнт шлюбності у Швеції, Фінляндії, Норвегії , а кількість розлучень не збільшилась.

Розірвання шлюбу має ряд негативних наслідків як для індивідуума, так і для суспільства загалом.

Перш за все, збільшення кількості неповних сімей з дітьми, що навіть в економічно розвинутих країнах оцінюється негативно, тому як відбувається деформація виховної функції сім’ї, діти стають більш схильні до асоціальної поведінки, їм складніше в майбутньому орієнтуватися в гендерних відносинах, створювати повні сім’ї. За офіційною статистикою, кожна третя жінка в Україні є мати-одиначка, що становить 30%; сімей, де дітей виховує лише батько- 3% від кількості неповних сімей.

Ситуація в інших країнах наступна: кожна 7 дитина до 18 років у Росії виховується в неповній сім’ї і більшу частину неповних сімей складають матері-одиначки (94%).

В Польщі таких сімей близько 20 %, в США -30% від кількості неповних, у Франції- 20%.

Багаточисельні соціологічні дослідження підтверджують, що в неповних сім’ях зростає ризик раннього долучення дітей до алкоголю, паління, наркотиків. Нестабільні сімейні відносини можуть породжувати такі соціальні патології як безпритульність та сирітство дітей.

До негативних наслідків «обезцінення» інституту сім’ї можна віднести зменшення народжуваності, зростання абортів (щорічно в Україні здійснюється 200-250 тис. абортів, що перевищує європейські показники на 17%, а за даними ВООЗ, загалом 90% нелегальних операцій небезпечного позбавлення від плоду відбувається саме в країнах з низьким рівнем життя). Окрім того, розлучення здійснює руйнуючу функцію на здоров’я осіб, про що свідчать дані ВООЗ- розлучені хворіють в середньому в два рази частіше, ніж сімейні, живуть менше, ризик захворюваннь зростає на 30%.

Вищеперелічені проблеми окреслюють дестабілізаційну роль розірвання шлюбу для розвитку держави, провокуючи до зменшення народжуваності, погіршення морального та фізичного стану людини, негативних наслідків для дітей. Крім того, збільшення неповних сімей спонукає державу на зростання соціальних виплат, пільг та допомоги дітям та дорослим.

При подальшому досліджені даного питання, цікавим може бути проведення розрахунків економічного ефекту від розлучень або одружень для економіки країни. Якщо врахувати, що для економіки важливими є показники такі як кількість трудових ресурсів, економічно активне населення, продуктивність праці (яка, до речі в Україні в шість разів меньша ніж в США), мобільність персоналу, гендерна складова, кількість пільг, соціальних виплат з державного бюджету, тощо, то навіть без глибинних розрахунків, при аналізі статистичних даних за останні роки, зрозуміло, що позитивного ефекту для держави процес розлучення не має.

Все ж слід виокремити позитивні наслідки розлучення, які можна спробувати віднайти в сприйнятті розірвання шлюбу як звільнення і можливості поліпшення внутрішнього морального стану людини, у майбутній тенденції заключення нового шлюбу, що гіпотетично позитивно відобразиться на працездатності індивідуума. Проте будь-яка медаль має дві сторони і як свідчить статистика кожен наступний шлюб розпадається швидше за перший, що, з іншого боку, все ж не може бути аксіомою.

Разом з тим, розлучення створює потреби для пошуку житла, як для купівлі-продажу так і оренди. Певною мірою сприяє спорадичному зростанню доходів тютюнового та алгокольного ринків (сумнівний позитив на короткий період та негативний для майбутнього).

Крім того, якщо розглянути адміністративні, нотаріальні послуги при процесі розлучення та одруження, то виявиться, що одружитися дешевше. Хоча б за офіційними прейскурантом : оформлення заяви на одруження- від 35,66 грн. Стандартна реєстрація шлюбу – від 155,78 грн., урочиста реєстрація шлюбу – від 304,08 грн. Свідоцтво про реєстрацію шлюбу: видача – безкоштовно, ламінація – від 10 грн.

При розлученні плата за подання позову відповідно до Закону про судовий збір становить 640 грн.

Плата за позов про поділ майна 1% ціни позову, але не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму.

Звісно, за цими сумами стоять іще більші витрати та надбання.

Якщо, як правило одруження обумовлюється приємними обставинами, то розлучення має свої особливості, причини і наслідки.

І саме тому роз’єднання не означає лише щось погане, головне, щоб в основу будь-яких дій закладалися загальнолюдські цілі, які формують націю, загострюють питання підтримки або зради, довіри або обману, лицемірства або щирості, створюючи безпеку країни: непорушний зсередини- міцний зовні.

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email