У практичній діяльності правоохоронних та судових органів набули поширення по всій Україні випадки призначення податкових перевірок та ревізій фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Безумовно, такий механізм часто межує із процесуальними зловживаннями правоохоронних органів та, подекуди, спрямований на здійснення безпідставного тиску і перешкоджання законній господарській діяльності.

У звязку із викладеним, необхідно розробити дієві механізми захисту прав бізнесу від свавілля та беззаконня правоохоронних і судових органів.

Право на оскарження ухвал слідчого судді

Так, хоча ст.309 КПК України не передбачено оскарження ухвал слідчого судді про призначення слідчим суддею податкових перевірок в рамках кримінального провадження, вказана обставина, пов’язана тим, що законодавець в КПК України не передбачив взагалі права слідчим суддям приймати такі судові рішення, не закріпивши при цьому права і процедури на призначення такого характеру перевірок.

Зазначене випливає із положень ст.ст. 72124 КПК України, ст.ст. 19,  55129 Конституції України, позиції КСУ, ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року, практики ЄСзПЛ, ухвал Апеляційного суду Одеської області від 04.11.2015 у справі №522/21938/15-к та ухвали Апеляційного суду м.Києва від 11.04.2017 у справі №757/11320/17-к.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку, окрім іншого, також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України. Ч.1 ст.309 КПК України встановлює перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.  Відповідно до ч.2 ст.309 КПК України, під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність  слідчого, прокурора або  відмову у відкритті провадження  по ній. Відповідно до правил ч.3 ст.309 КПК України,  скарги  на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть  бути  подані під час  підготовчого провадження в суді. Таким чином,  процесуальний закон встановлює вичерпний перелік випадків коли ухвали слідчого судді підлягають оскарженню, але постановлені в межах його (слідчого судді) повноважень.

Права людини відповідно до ст.8 КПК України

Разом з тим, кожна людина має право розраховувати, що до неї буде застосована належна правова процедура.  Відповідно до  ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи  визнаються найвищими цінностями  та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений  незалежними та неупередженими судами.  Також, відповідно до вимог  ч.1 ст.9 КПК України,  під час кримінального провадження  суд, слідчий суддя, прокурор, керівник  органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані  неухильно додержуватися вимог Конституції  УкраїниКПК України, міжнародних договорів, згода на  обов’язковість  яких  надана Верховною Радою України, вимог інших актів  законодавства.  Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій  Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб  юридичного захисту  в національному органі, навіть якщо таке  порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судовий контроль досудового розслідування

В свою чергу відповідно до вимог  п.18 ст.3 КПК України, слідчий суддя — це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю  за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному  провадженні.  Тобто,  за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є  насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування. Наступне,  відповідно до вимог ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд  у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд  сторонами та віднесені до їх повноважень  цим  Кодексом (КПК України). Тобто, враховуючи сферу дії  принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає у який спосіб суд, слідчий суддя  вирішують питання.  Таким чином, слідчий суддя  має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Приймаючи до уваги правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у рішенні  від 08.04.2015 №3-рп/2015 (п.2.1 рішення), що згідно з практикою  Європейського  суду з прав людини  у статті 6 Конвенції якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав  засновувати апеляційні  або касаційні  суди.  Там, де такі суди існують, гарантії  що містяться  у вказаній статті повинні відповідати  також і  забезпеченню ефективного  доступу до цих судів (п.25 Рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» від 17.10.1997 та п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.10.2001).

Право на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів

Отже,  позбавлення за даних  обставин суб’єктів господарювання права на апеляційне  оскарження ухвал слідчих суддів було б порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом  та доступу до правосуддя.

У зв’язку із наведеним, право на подачу апеляційної скарги та її розгляд у суді апеляційної інстанції є гарантованим нормами національного та міжнародного законодавства.

Обгрунтування незаконності дій правоохоронних та судових органів

Водночас, згідно із приписами ст.19 Конституції України, яка є нормою прямої дії — органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діючий КПК України обмежує процесуальний статус сторони обвинувачення виключно процесуальними діями.

Так ч.2 ст.93 КПК України передбачає, що обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових)дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок та проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Інші процесуальні дії передбачені ст. 131 КПК України, яка передбачає вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження .

Заходи забезпечення кримінального провадження

Згідно ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи;

9) запобіжні заходи.

Згідно з вимогами ст.9 КПК України, закони та інші нормативно — правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватись закон, який суперечить Кодексу.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством України, у тому числі на дату прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що ні слідчий, ні прокурор не наділені повноваженнями звертатись до слідчого судді з клопотанням про проведення перевірки, а слідчий суддя не має права такі клопотання розглядати.

Права податкових органів про призначення податкових перевірок

Крім того, ст.78 ПК України стосується прав податкових органів і не закріплює права та процедуру  призначення податкових перевірок слідчим суддею в рамках кримінального провадження. В той же час, з прийняттям ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, норми КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого та прокурора відносилось повноваження призначати перевірки (п.6 ч.2 ст.36, п.4 ст.40  КПК України), з кримінального процесуального закону було виключено.

При цьому, як уже зазначалося, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Призначення податкових перевірок не відноситься ані до слідчих дій, ані до заходів забезпечення кримінального провадження…

Призначення податкових перевірок не відноситься ані до слідчих дій, ані до заходів забезпечення кримінального провадження, а отже КПК України не передбачає права слідчого на звернення до слідчого судді з таким клопотанням.

В той же час, в КПК України процедура розгляду такого роду клопотань теж відсутня, а тому такі клопотання не повинні взагалі розглядатись, а тому слідчий суддя повинен був відмовити у відкритті провадження за таким клопотанням.

Окрім того,  відповідно до ч.1 ст.370 КПК України  судове рішення повинно бути  законним, обґрунтованим  і вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законним  є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням  вимог  щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (КПК України).

Пiдстави документальної позапланової перевірки

Так, в обґрунтування прийнятих рішень слідчі суддя часто посилаються на ст.78 ПК України, відповідно до якої  документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б  однієї з таких обставин: п.п. 78.1.11 отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно  до закону.

Тобто, вказана норма відсилає до Закону в порядку якого має бути отримано зазначене судове рішення, а  процесуальний порядок визначений саме  КПК України.  Проте,  вирішення слідчим суддею  вказаних клопотань  не  охоплюється його  повноваженнями,  які мають реалізовуватися в спосіб, передбачений процесуальним законом, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані  до слідчих дій, ані  до негласних слідчих дій. А відтак, посилання слідчих суддів на вимоги ст.132 КПК України є безпідставними з огляду на те, що ст.131 КПК України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення кримінального провадження серед яких призначення податкових перевірок – відсутнє.

Клопотання про призначення проведення податкової перевірки

Отже,  КПК України не передбачає права слідчого, прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки, більше того, в КПК відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань.

В той же час, відповідно до  правової позиції викладеної в Рішенні ЄСПЛ «Михайлюк та Петров проти України» від 10.12.2009 (п.25 Рішення) зазначається, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві,  він  також  стосується якості відповідного законодавства і потребує, аби воно було доступне відповідній особі, яка, крім  того, повинна  передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Отже, враховуючи вищенаведене, слідчі судді, розглядаючи та задовольняючи клопотання органу розслідування про призначення позапланових документальних перевірок по суті, в даному випадку діють у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1 КПК України визначено, що  кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Разом з тим, ч.3 ст.26 КПК України декларує, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України про призначення позапланових ревізій

Реєстрація ВР України 22.05.2017 Проекту Закону України №6482 Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок) тільки підтверджує доводи апелянта з приводу того, що на даний час питання призначення податкових перевірок у кримінальному провадженні законом не врегульовано.

Максим Янушевський

Print Friendly, PDF & Email