Зороастризм, іслам, раннє християнство (поділ на православну та католицьку церкви) і т.д. — релігійні вірування людей змінюються протягом існування людства.

Релігія направлена на соціальну згуртованість, вона має здатність об’єднати більшість соціуму і досягати значних результатів, що може бути використано в політичній, соціальній, економічній, культурній сферах. Форма, якої набуває релігія, залежить від функції, яку вона виконує у суспільстві. Взаємозв’язок релігії та економіки є значно тіснішим чим може здатися на перший погляд, а релігія може мати значно більший вплив на суспільство ніж економіка.

Навіть період домінування теорії атеїзму в часи панування марксистсько-ленінської ідеології, не витіснили релігію, оскільки базовими принципами атеїзму було з’ясування зв’язку між релігією та інтересами класів суспільства.

Цікава статистика, представлена Pew Research Center свідчить, що в більш, ніж 230 державах і територіях віруючими вважають себе приблизно 5,8 млрд з 6,9 млрд жителів Землі.

Приблизно 2,2 млрд людей (32% від загальної чисельності людства) сповідують християнство, 1,6 млрд (відповідно, 23%) — іслам, 1 млрд (15%) — індуїзм, 500 млн (7%) — буддизм, і 14 млн (0,2%) — іудаїзм.

За даними американського інституту Геллапа, у 2020 р. вірили в Бога і «вищу сутність» 95% жителів Африки, 97% Латинської Америки, 01% США. , 89% Азії, 88% — Західної Європи, 84% — Східної Європи. Аналіз історичних тенденцій та статистики дозволяє припустити, що чим гірша економічна ситуація в країні, тим більший відсоток віруючих. Проте, статистика атеїзму свідчить, що такими вважають себе 9% західноєвропейців, 4% жителів в країнах Східної та Центральної Європи, 2% — у Латинській Америці, 2% на Близькому Сході, в Північній Америці і Африці- 1%.

В релігійній літературі можна знайти релігійні нормативи, які визначають характер і можливість володіння власністю, елементи впливу на ціноутворення, кредитування, відношення до жебрацтва, праці, капіталу, доходу, винагородження, зайнятості, створення суто церковного фінансового капіталу і його вплив в окремі історичні періоди розвитку в соціумі. Наприклад, в Корані надаються не лише настанови, а і рекомендації як давати гроші в борг, ділити майно, укладати договори, карати злочинців.

Як вірно зазначає, Олена Тимчик в своїй монографії «Економіка та релігія: теорія та практика взаємовпливу»: «.. в певних економічних умовах існує верхня і нижня межі існування релігії. Нижньою економічною межею є «межа виживання», коли релігія існує переважно у духовній формі, у формі вірування. Верхню межу становить по- пит на релігію, який надає можливість останній матеріалізувати духовну потенцію в реальне багатство. Все, що знаходиться вище верхньої межі, є процесом накопичення і процесом участі релігії і церкви у створенні національного багатства».

Економічну роль релігійних утворень можна оцінювати як діяльність суб’єктів, які отримують доходи від праці, враховуючи заробітну плату, доходи від капіталу у вигляді дивідендів, орендної плати, прибутку підприємств, а також земельну ренту.

В різний історичний період можна простежити тісний взаємозв’язок економічної теорії та релігії. Становлення меркантилізму в ХVІ ст. передбачало розвиток через накопичення золота, що відбувалось, в першу чергу, релігійними організаціями.

Фізіократи у ХVІІ ст. розглядали церкву як складову економіки, оскільки найбільші володіння землі належали саме церквам. А у вченні фізіократів найбільшою цінністю вважалась земля.

В період ХVІІІ ст. церкви володіли значними капіталами та наймали робочу силу.

Безумовно, використовуючи економічні важелі, релігія впливає на політичні рішення держав. Власні особливості мають кожні релігійні напрями.

Так, релігія відіграла вагому роль у створенні Ісламської Республіки Пакистан (1947 р.), Ізраїль (1948 р.).

Крім того, як стверджує Стівен Протеро автор криги «Вісім релігій, що панують у світі»: «якщо 19-20 століття належали християнству, то 21- ісламу».

І не врахувати тут політичну та економічну складові ніяк не можна.

Прочани, які летять до Мекки та Єрусалиму щороку інвестують мільярди доларів у економіку Саудівської Аравії та Ізраїлю. А щорічний дохід від продажу Біблії в США становить 500 млн. доларів.

Тематику релігії і війни в даній статті не піднімаємо, хоча на економічній структурі це значно відображається, саме в країнах, де процвітає тероризм, радикальні підходи до впливу релігії на населення. Наприклад, змушення до терпіння та покірливості в релігійних настроях не може не бути зручним інструментом влади, особливо при авторитарному (прихованому) режимі правління.

Конфуціанство, за висловами німецького соціолога Макса Вебера «..є не просто перешкодою, а блокадою на шляху економічного розвитку». Що можна поставити під сумніви, особливо зважаючи на економічний стрімкий розвиток країн Азії, в основі якого закладені шанування старших, акцент на освіті, працьовитість, повага до влади.

Індуїстам, які поклоняються сотням богів, ідеалів, ритуалів і мантр, належить 40% компаній у сфері високих технологій, що базуються на каліфорнійській Кремнієвій долині.

Тантричний буддизм, який присутній в Бутані, передбачає повне щастя від факту того, що ти народжений і живеш, саме тому розуміння добробуту жителів цієї країни значно відрізняється від розуміння жителів інших континентів, та навіть ВНП в цій країні, замінюють на Валове національне щастя- міра, що базується на моральних і психологічних цінностях.

В католицькому середовищі центровою та вкрай важливою є роль Папи Римського. В опублікованому фінансовому звіті Ватикану, зазначається, що ця найменша держава світу володіє 4051 об’єктом нерухомості в Італії та 1120 – за кордоном, не враховуючи посольств по всьому світу. За кордоном Ватикан володіє нерухомістю, зокрема, у дорогих районах Лондона, Женеви, Парижа та Лозанни.

В окремому звіті для Святого Престолу вказується, що у 2020 році у Ватикану був дефіцит у 64,8 млн євро, а у 2019 році – 79,2 млн євро. Це стосується бюджету на Центральну адміністрацію церкви (Курія), яка налічує 1,3 млрд членів, та Папу Римського.

Погляди Папи Римського на гострі питання соціуму відображаються, безпосередньо на формуванні цього суспільства та його настроях, як політичних так і економічних. Наприклад, у лютому 2021 року Папа Римський Франциск вперше призначив заступницею секретаря Синоду єпископів жінку- Наталі Беккарт, цим розширивши права жінок, в тому числі надавши функції читців та вівтарників. Гострі питання гендерної рівності не оминули церкву. А реакція в суспільстві на рішення іспанського єпископа Ксав’є Новеля піти у відставку через бажання одружитися з письменницею еротичних романів, розділились, але сама ця подія переформатовує погляд суспільства до церкви. Як і активізація уваги до гомосексуалізму, який засуджується в Біблії, проте в той же час єпископом Нью-Гемпшира обрано Д.Робінсона, який не приховує своєї орієнтації.

В Україні нормативно-правою основою регулювання релігійних питань є Закон України Про свободу совісті та релігійні організації. Згідно Конституції України, громадяни мають свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Наповнення бюджетів релігійних громад, церков, тощо відбувається з урахуванням структури релігійних інституцій.

Церква має багаторівневу структуру. Первинна ланка- парафія, парафія підпорядковується єпархії, а епархії- митрополіям. Коден з цих рівней мають свій бюджет. УПЦ МП мають 11800 парафій, міська парафія дає 7000 грн. на місяць; єпархії отримують 46 млн.грн, 20% з яких отримують митрополія. Крамниці церковних товарів приносять від 150 до 450 млн.грн.на місяць. Пожертви і все, що приносять прихожани до церков, монастирів не фіксується. Місячний дохід Митрополії становить орієнтовно 18 млн.грн. Великі це суми чи ні, їх обсяги та витрати не обговорюються в даній статті.

Звертається увага, що економічний добробут як досягається під впливом релігії або її несприйняття, так і деякі особливості релігії можуть формуватися під економічним впливом.

Тему впливу релігії на економічну політику країни можна продовжувати, розглядаючи секти, об’єднання, та інші релігійні форми можливі в суспільстві.

Завершить би хотілось висловлюванням героїні фільму «Неортодоксальна»: «Бог хотів від мене забагато, я обрала свій шлях».

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email