В юридичній практиці склалася неоднозначна позиція стосовно перерахунку пенсії для осіб, які працювали на крайній Півночі СРСР до та після набуття Україною незалежності, з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки у визначені чинним законодавством України періоди.
Так, зокрема, на думку заявників, які подають заяви про перегляд рішень вищих спеціалізованих судів у зв’язку із неоднаковим застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, органи Пенсійного фонду України не враховують під час перерахунку пенсії розмір заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі до 1991 року, що має включати суми районного коефіцієнту та північної надбавки, а рішення Вищого адміністративного суду України підлягає скасуванню у зв’язку із неоднаковим застосуванням норм матеріального права, які неоднаково застосовано судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах.
Однак, при вирішенні даного спору слід виходити з наступного. Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст. 62 цього ж Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом …; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом.
Статтею 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року №1480-І було передбачене, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до п.п. «д» п.15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.
Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972 року, Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року №1480-І особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлені районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 5 Розділ XV прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 “Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року “Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”.
Разом з тим, ч. 3 ст. 96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року №1480-І передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Крім того, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV не передбачено включення до заробітної плати північної надбавки та районного коефіцієнта.
Слід погодитися із позицією заявників, що статтею 5 Угоди «Про гарантії прав громадян держав – учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992, яка підписана Україною, встановлено, що вона розповсюджує дію угоди на пенсійне забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Статтею 3 тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, дозволено обчислювати стаж за нормами Закону Російської Федерації «Про державні гарантії і компенсації для осіб, працюючих і проживаючих в районах Крайньої Півночі та прирівняних місцевостях» від 19.02.1993, яким дозволено застосовувати пільгу при обчисленні стажу незалежно від факту наявності строкового трудового договору, тим самим на рівні міжнародних угод укладених між Україною та Росією встановлено, що на території України гарантується пенсійне забезпечення громадян, які працювали на території Росії в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, і при цьому обов’язково визначено, що обчислення стажу здійснюється незалежно від факту наявності строкового трудового договору.
Відповідно до абзаців 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 р. трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв’язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994 року, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
З вищенаведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою. Значить після 01.01.1991 року питання роботи та призначення пенсій в районах Крайньої Півночі регулюються міжнародними угодами між Україною та РФ.
Тут слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-IV, відповідно до якої якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Проте, дані угоди між Україною та РФ не регламентують включення до заробітної плати районні коефіцієнти та північну надбавку для врахування в страховий стаж при призначенні пенсії чи її перерахунку. І, як вже зазначалося, ч. 3 ст. 96 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року №1480-І передбачила при вибутті осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів виключення з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами.
Тому до 01.01.1991 р. до заробітку заявників може враховуватися районний коефіцієнт та північна надбавка. Після 01.01.1991 року в розмір заробітної плати для перерахунку пенсії не підлягає включення районного коефіцієнту та північної надбавки.
