Мистецтво та стан його розвитку є відзеркаленням процесів, що відбуваються в суспільстві. В сучасному світі мистецтво — це спосіб мислення, меседжер емоцій, вражень, шлях розкриття та демонстрації характеру життя.

Економічна складова відіграє особливу роль в реалізації продуктів сучасного мистецтва, є певним «рушієм» творчості.

За словами окремих мистецтвознавців, потенціал українського арт-ринку сягає 1 млрд. дол. США, а щорічні обсяги продажів — кількох сотень мільйонів доларів.

За офіційними підсумками 2016 року обсяг українського арт-ринку склав 5 млн. дол.США та має тенденцію до зростання, проте характеризується стихійністю та непостійністю.

В Україні працює 150 галерей, на відкритому просторі продаються твори понад двох тисяч художників. Проте це дуже незначні показники у порівнянні з європейськими країнами. Український арт-ринок має проблеми з економічним обміном  класичних видів мистецтва.

Крім того, сучасний процес переходу до постмодерних художніх форм, таких як медіа- арт, перформанс та інсталяція на вітчизняному просторі також представлений мінімально.

Значним і безумовним рушієм у розвитку арт-ринку є реклама. Продукт, який є модним і популярним може бути не обов’язково талановитим.

Як засвідчує практика, більшість людей, які купують картини, перш за все зацікавляться популярним ім’ям. Одним із шляхів реалізації творів мистецтва- аукціони.

За останнє десятиліття в Україні діяло близько семи аукціонних домів, які стабільно проводили торги і мали свою спеціалізацію. Проте роботи художників можуть бути виставлені на аукціонах лише при умові проведення власної піар-компанії, яка гарантуватиме продажі.

Разом з тим, до позитивних тенденцій можна віднести активізацію, протягом останніх 3-4 років, процесу популяризації робіт українських майстрів за кордоном  на престижних міжнародних торгах. Наприклад, аукціонний дім Sotheby’s раніше виставляв український живопис на торги не дорожче, ніж за 15 тис.дол. США. А тепер підняв ціни на українських художників у два-три рази. В той час, ціни на твори відомих західних художників зростають з більшим відривом — у середньому на 10% на рік.

Не створюючи собі реклами та не маючи фінансової підтримки, представити свої роботи художнику не можливо. Галеристи, які влаштовують виставки, здійснюють це за плату або за картину, у разі продажу отримуючи відсоток від продажу. Крім того, така співпраця художника і галериста, як правило, є короткостроковою. Якщо художник не створює впевненості в майбутніх доходах, то зацікавленість галериста зникає.

На арт-ринку особлива роль належить арт-банкінгу- інвестуванню у твори мистецтва. У Європі арт-інвестуванням займаються підрозділи банків. Функціями співробітників є знаходження покупця і предмету торгу, навіть якщо твір знаходиться у приватній колекції. В Україні такі процеси не розвинуті, проте деякі

приклади арт- банкінгу можна окреслити. Наприклад, формування власної колекції у Альфа-Банк, у Першому Українському  Міжнародному Банку. У 90-ті роки твори сучасних українських художників збирав  «Градобанк». У його колекції налічувалося близько 800 експонатів, які в 1999-му оцінювалися в 5,152 млн.дол. США.

Звичайним явищем для західного ринку та відносно піонерським для України є інтернет-поле для обміну, продажу, презентації робіт молодих митців. В Україні таким є інтернет-майданчик за ініціативи  «United Ukrainian Art» (UUA).

Розвитку арт-ринку сприяють і зацікавлені особи — колекціонери, в основі діяльності яких, в ідеалі,  лежить пізнання та задоволення інтересів. В Україні колекціонерів незначна кількість, приблизно менше сотні. В той час як у Великобританії кількість колекціонерів перевалює за 10 тисяч. Близько 3,5 тисяч з них щороку купують роботи більше 50 художників.

У розвинених країнах ціни на роботи того чи іншого художника формує передусім внутрішній ринок, а потім вже — іноземні галереї та аукціони.

В Україні ж — зворотна тенденція. Українські художники формують ціни на свої роботи спираючись, перш за все на міжнародний ринок.

Цікавими є тенденції міжнародного досвіду арт-ринків. Наприклад, найбільша частка ринку належить Китаю-44,4%, США- 23,6%, Великобританія-19,6%, Франція-4%, Німеччина-2,8%, Швейцарія-1,6%, Італія-1,2%, решта світу- 2,8%.

В Китаї більшість акціонерів є інвесторами, а не колекціонерами як в Європі. Швидкі темпи розвитку арт-ринку характерні для Індонезії, Сінгапуру. Безумно, податки на ринку мистецтва відіграють вагову роль. Так, в Китаї 17% ставка імпортного мита на всі твори мисцетва, що ввозяться до Китаю. Крім того, товар може обкладатися додатковим митом 10-14%, якщо це предмет живопису або скульптура  ручної роботи, та нульова ставка на експорт товарів мистецтва.

В Україні правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Дохід, отриманий фізичною особою від продажу антикварних речей, зокрема картин – творів мистецтва, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %.

Розвитку  арт-ринку в Україні сприяло б забезпечення здорової конкуренції всередині ринку, залучення  в Україну іноземних художників, реалізація міжнародних проектів, запрошення закордонних кураторів світового ринку, становлення інфраструктури арт-ринку, збільшення цін на твори мистецтва  вітчизняних  художників.

І, безумовно, освіченість населення, бажання долучатися до красивого, вивчати його, цінувати. Мистецтво існує для передачі почуттів та дій, які не можна описати словами на жодній мові світу. Мистецтво- це міжнародна мова, здатна вирішити, допомогти, об’єднати та пояснити.

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email