Елементами економічного мислення сучасного суспільства є уміння оптимізовувати трудову діяльність, мати постійний потяг до оволодіння та реалізації інформаційно-технологічними інструментами, з ефективним використанням економічних і природних ресурсів. Специфіка економічного мислення працівника певної спеціальності й професії залежить від сфери його діяльності, посади та інших факторів.
В сучасних світових умовах техноглобалізації набувають особливого значення емоційний інтелект, емоційний менеджмент, розвиток підсвідомості.
Цитата ізраїльського історика Юваль Ной Харарі, автора книг «Sapiens: коротка історія людства» і «Homo Deus: коротка історія завтрашнього дня» підкреслює актуальність даних питань:
«Возможно, мы одно из последних поколений Homo sapiens. Через век или два Землю будут населять организмы, которые будут так же сильно отличаться от нас, как мы – от неандертальцев или шимпанзе. Ведь в следующих поколениях мы научимся модифицировать наше тело и разум, и это станет главным продуктом экономики XXI века».
Технологічний розвиток постіндустріальної цивілізації, а частково сучасний етап визначається і як пост постіндустріальна цивілізація, передбачає формування VI-VII технологічних укладів, базисом яких є розвиток емоційного інтелекту, підсвідомості, біотехнологій, технологій, пов’язаних з мораллю та відповідальністю.
Реакція людини на соціальні процеси: міграцію, підвищення цін, коливання курсу долара тощо є проявом емоцій, які можуть спричиняти паніку або заспокоювати населення, впливаючи на подальші економічні процеси.
Чим вища економічна свідомість суспільства, тим складніше воно піддається можливим впливам, в тому числі маніпуляціям. Тим більше з урахуванням основного психологічного закону, сформульованого англійським економістом Дж.Кейсом, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання доходів, але не такою мірою, як зростає дохід.
Економічна свідомість суспільства повинна реалізовуватись національною економічною ідеєю.
Формування національної економічної ідеї залежить від вибору моделі соціально-економічного розвитку країни.
Економічна свідомість суспільства будується на наявності економічної обізнаності населення, його емоційному інтелекті.
Емоційний інтелект (EQ) має декілька рівнів. Перший – усвідомлення своїх емоцій; другий – уміння управляти власними емоціями; третій – усвідомлення емоцій інших людей; четвертий – управління емоціями інших.
В бізнесі особливим є вміння управляти емоційними ресурсами компанії, тобто «емоційний менеджмент».
В сучасному світі з активним технологічним розвитком, контроль емоцій є необхідною складовою стабільного суспільства.
Цикл зміни типів економічних настроїв, які, в свою чергу відіграють важливу роль в зміні циклів ділової активності, розкриті в схемі С.Дж.Лойда, представника грошової школи в політекономії: «спокій, покращення, зростання довіри, добробут, збудження, спекуляція, потрясіння, паніка, застій, пригнічення і знову спокій».
Які ж показники можуть свідчити про адекватність чи емоційну нестабільність населення? Спробуємо допустити, що це не лише статистика психічнохворих, а показники результативності реалізації соціальної політики, а саме рівень і якість життя населення ( міра задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб людини, що забезпечує сукупність матеріальних і соціальних умов життя).
Для оцінки рівня життя населення використовуються показники: прожитковий мінімум; величина вартості прожиткового мінімуму; вартісна величина «споживчого кошика» продуктів харчування; межа малозабезпеченості; мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія тощо.
Відносно про стан емоційної адекватності суспільства також можуть свідчити і наступні дані.
Серед людей, які не можуть контролювати свої емоції природна смертність на 40 % вище, ніж у осіб, які емоційно стабільні, що пояснюється загостренням серцево-судинних хвороб, цукрового діабету тощо. В Україні такі негативні тенденції підтверджуються високими показниками смертності, в тому числі через вищезазначені хвороби.
Згідно оцінок Держкомстату відсоток розлучень відносно зареєстрованих шлюбів в країнах СНД, в тому числі і в Україні становить близько 60%, в більшості випадків через проблеми в емоційній сфері. За статистикою 90% вбивств здійснюється у стані афекту, під впливом алкоголю, наркотичних засобів. В світі статистика становить 466078 вбивств на 100 тис. населення, в тому числі найбільше в країнах Африки – 169105 в., країни Америки становлять – 144648, країни Азії – 137120, країни Європи – 24025, серед яких і Україна, але, разом з тим, з одним із найнижчих результатів – 1551 вбивств.
За даними ВОЗ депресією страждають близько 400 млн осіб на всій Земній кулі, в Україні такі показники становлять понад 6% населення. Кількість самогубств в результаті депресії кожен рік сягає до трьох тисяч осіб, а в Україні зафіксовано 20,1% самогубств на 100 тисяч населення.
Статистичні показники емоційного інтелекту населення, які взаємопов’язані з економічною оцінкою країни, можна підтвердити і міжнародним індексом щастя, про який мова йшла в попередніх статтях.
Відповідно, емоційний інтелект населення визначається його соціально-економічним станом, а занижений рівень емоційного стану суспільства позначаються на кожному громадянину, організації, бізнесі, країні загалом і, разом з тим, знаходиться в прямій залежності та вимагає від кожного індивідуума самовдосконалення, розвитку, роботи над собою з метою формування міцного емоційного та економічно і соціального стабільного суспільства.
Наталія Грущинська
