За даними ООН, в світі близько 800 млн.людей неписемні, 2/3 з них жінки.
За даними ЮНЕСКО, якби всі жінки отримали початкову освіту, то дитяча смертність скоротилася б на одну шосту, а материнська -на дві третіх. Якби початкову освіту отримували жінки Західної і Південної Африки, то кількість дитячих шлюбів зменшилась на 14%, а у разі здобуття середньої освіти-на 64%.
Більшість неписемних мешкає в Індії- 37% від загальної кількості в усьому світі.
Загалом по світу, з 1950 по 1990 роки писемність збільшилась з 56 до 76%, в наступні десять років зросла до 82%. А з 2000 року цей показник зріс лише на 2%, що свідчить про сповільнення темпів ліквідації неписемного населення.
Кількість грамотних людей становить лише 84%, що означає, що приблизно кожен десятий житель планети взагалі не вміє читати.
Кількість писемних серед молодих людей на 6% вище, ніж серед дівчат, і самий великий розрив спостерігається в мусульманських країнах.
76% всіх неписемних людей планети становлять жителі Центральної та Західної Африки, особливо в країнах Оман, Марокко, Гондурас, ПАР і Гана. В арабських країнах- 38% населення.
В загальних показниках по Європі грамотність населення становить 99,8%. В Європейських країнах найбільша кількість людей з низькою кваліфікацією (з неповною середньою освітою) в основному проживають у південних регіонах (Португаліі та Іспанії). У свою чергу, в Об’єднаному Королівстві, Нідерландах, Бельгії та Швеції проживає найменша кількість таких людей.
Загалом, Італія, Португалія, Румунія і Чехія – регіони з найменшим відсотком людей з вищою освітою.
Наприклад, в Іспанії кількість неписемної молоді у віці від 15 до 24 років, які не можуть читати і писати становить 10536 осіб, неписемного дорослого населення- 740206 осіб.
Неписемність серед людей похилого віку- 505694 особи. Індекс грамотності молодого покоління становить 99,8, індекс грамотності дорослого населення 98,1; індекс грамотності населення похилого віку 94,2.
В Італії в 1861 році 80% жителів країни були неписемні, в 1951 році- 13%, станом на 2017 рік- 1,5%.
Організація економічної співпраці і розвитку складає рейтинг загальноосвітніх шкіл, який показує взаємозв’язок освіти і економічного розвитку. На перших місцях у 2017 році опинились країни Азії- Сінгапур, Гонконг, Південна Корея, Тайвань, Японія.
Велика Британія посіла в рейтингу 20 місце, США – 28, Україна – 38, країни Африки на останніх позиціях.
Писемність, грамотність населення в сучасних умовах окреслюється не просто здатністю писати і читати, а спроможністю до навчання та саморозвитку, обов’язковому використанні інформаційних технологій. Останні в епоху постіндустріального суспільства відіграють ключову роль у зростанні людського капіталу, впливаючи на економіку країни, зокрема на добробут суспільства, розвиток бізнес-середовища та держави загалом.
За даними комісії ООН з питань цифрових технологій до 2017 року половина світового населення користується Інтернетом. Кількість людей, що мають доступ до такого способу зв’язку, стрімко зростає, і в 2019 році може скласти 7,6 млрд. Зокрема, 1,9 млрд. осіб активно користуються соцмережами.
Наразі до інтернету підключено більше 40% населення світу, і до кінця року прогнозують близько 2,9 млрд користувачів.
Перше місце у світі за використанням широкосмугового зв’язку займає Південна Корея, користувачами є більше 98% жителів країни. В Монако ці показники перевищують 44%, а в Швейцарії, Данії та Нідерландах – 40%.
Серед лідерів за кількістю користувачів інтернету – Великобританія (12 місце), Японія (15-е місце) і Канада (16-е місце). Нижче розташувалися США, Німеччина та Австралія. При цьому більше 50% користувачів інтернету від загального населення проживають в 77 країнах.
Перше місце в світі із підключення до всесвітньої мережі посідає Ісландія (96,5% населення), а найнижче показники в країнах Африки (менше 2%). Наприклад, найменше користувачів інтернету в Ефіопії, Нігері, Сьєрра-Леоне, Гвінеї, Сомалі, Бурунді та Еритреї.
В Україні, за даними дослідження Connected Consumer Study 2017, проведене Kantar TNS, щодо особливостей поведінки українських інтернет-користувачів, 66% українців регулярно користуються інтернетом для особистих цілей. Для порівняння, на глобальному рівні ця цифра становить 82%.
Серед загальної кількості користувачів інтернету особи, старші 65 років, складають 5%, у віці від 55 до 64 років – 10%, у віці від 45 до 54 років – 18%. Найактивнішими користувачами інтернету є мешканці України у віці 25-34 і 35-44 років – 27% і 23% відповідно.
Щодо рівня грамотності в Україні.
Кількість писемних людей становить 99,7%, в той час як на кінець 1932 року налічувалося лише 15% неписьменних віком до 50 років, замість 72% на початку XX століття. Щодо гендерного розподілу, то за офіційною статистикою, відомою лише станом на 2014 рік неписьменних чоловіків в Україні більше – 5,9 % (у 2013 – 5,1 %). Кількість неграмотних жінок складає 4,8 % (у 2013 – 5,0 %). Розподіл за регіонами, відповідний: найменше неписемних людей у Тернопільській (2,9 %), Харківській, Одеській (4,2 %), Сумській (4,3 %) областях. Найбільше у Рівненській (8,1 %), Волинській (7,6 %), Хмельницькій (6,8 %). Якщо розглядати за економічними регіонами, то найменше неграмотних у Східному (Полтавська, Сумська, Харківська області) – 4,7%, найбільше – у Поліському (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області) – 6,9 %.
Значний розрив обумовлений, з одного боку домінуванням в провідних країнах технологічних укладів V-VI-VII рівнів та, з іншого боку наявністю в інших неписемних людей є диспропорційним розвитком планети та потребує безумовного вирівнювання даних показників.
Знання є основою орієнтації людини в навколишньому світі, її повсякденної поведінки. Чим більша інтелектуальна відірваність країни від світових процесів, тим більше вона стає суб’єктом використання іншими для задоволення чужих цілей. Безграмотність, недосвідченість населення створює умови, при яких легко застосовати маніпуляції.
Саме тому, прагнення до знань має бути потребою кожної сучасної людини, її приватним придбанням з чого будується свідомість суспільства та його розвиток.
