Чи не найголовнішим питанням дня сьогоднішнього для платників податків є питання реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, а точніше сказати відмова у їх реєстрації Фіскальною службою.

З 1 липня поточного року повноцінно запрацювала електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ, яка автоматично почала зупиняти реєстрацію ризикових податкових накладних.

Відповідно до заяв керівництва ДФС на сьогодні системною проблемою, тією нішею, де ще можлива побудова схем ухилення від оподаткування частиною підприємств реального сектору економіки залишається так званий «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит у зв’язку з придбанням та реалізацією товару/послуг різної номенклатури). Саме для боротьби з цією схемою були внесені зміни до Податкового кодексу» пов’язані з впровадженням системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Виходячи з суті самого податку на додану вартість, та особливості його адмініструванні в Україні, він був та залишається найбільш ризиковим з точки зору побудови схем ухилень від оподаткування. До запровадження системи електронного адміністрування ПДВ існували схеми так званих «податкових ям», коли створювалися підприємства, формувались податкові зобов’язання, а потім ці підприємства банкрутували та суми не надходили до бюджету. Пізніше несумлінні платники податків використовували пільговий режим оподаткування підприємств сільського господарства, що також виправлено завдяки скасуванню таких пільг.

16 червня 2017 року Міністерством юстиції України зареєстровано Наказ Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі — Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Платник податку на додану вартість, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування якого в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами моніторингу була зупинена, може подати письмові пояснення та документи на розгляд до Комісії ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Пояснення слід надавати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за встановленою формою. Повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за встановленою формою у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 Мб).

Комісія ДФС розглядає таку заяву платника та протягом 5 днів приймає рішення чи дійсно ця операція не містить ознаки ризику і тоді накладна реєструється, чи це ризикова накладна і вона зупиняється. Виходячи з практики, яка склалася на сьогоднішній день, розгляд заяви платника здійснюється в два етапи:

  • Перший – розгляд протягом 3-х днів відповідною комісією органу ДФС регіону (наприклад ГУ ДФС у місті Києві), яка після аналізу документів, пояснень, таблиць та так званого «паспорту підприємства» надає свої попередні висновки щодо реєстрації чи відмови реєстрації ПН/РК;
  • Другий – розгляд протягом 2-х днів Комісією ДФС України, яка на підставі наданих платником відомостей та попередніх висновків Комісії ДФС в регіоні в підсумку прийме одне із рішень, зареєструвати або відмовити у реєстрації відповідної ПН/РК.

ПН/РК, реєстрація яких зупинена реєструються у день прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН/РК, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПК/РН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

  • договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

  • договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Однак, хоча перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, який затверджено наказом Мінфіну №567 є вичерпним, виходячи з практики, що склалася на сьогодні, платникам податків слід дотримуватися певних правил під час підготовки та подання пакету документів на розгляд Комісії ДФС, серед яких:

  • Повідомлення та копії підтверджуючих документів слід надавати виключно в електронному вигляді. Відповідно до заяв ДФС: «Ті документи, які надходять до нас в електронному вигляді, потребують набагато менше часу для підготовки відповідного рішення. На опрацювання документів, які подаються у паперовому вигляді, потрібно більше часу через їх великий обсяг. Тому дуже просимо не надсилати зайвих та непотрібних документів, оскільки це полегшить нам роботу та дасть змогу вчасно реагувати на всі звернення»;
  • Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення;
  • Пояснення суті господарської операції слід надавати окремим додатком до Повідомлення, обсягом не більше 1 аркушу друкованого тексту. Графа для пояснень в Повідомленні встановленої форми може вмістити обмежену кількість символів, що позбавляє можливості платника надати вичерпні та аргументовані пояснення;
  • Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками);
  • Необхідно подавати виключно ті документи, які свідчать про реальність операції по відмовленим податковим накладним. Значний обсяг наданих документів, що не пов’язані з операціями по заблокованих накладних, тільки збільшить час розгляду Пояснення платника, і в жодному випадку не по впливає на прийняте рішення контролюючим органом;
  • Необхідно надати таблицю платника податків, що дозволить суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна. В одній таблиці необхідно зазначати не більше п’яти кодів УКТЗЕД в розрізі 1 КВЕД.
  • У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

У випадку, якщо Комісія ДФС прийняла рішення про відмову у реєстрації ПН/РК платник має право протягом 10 днів після отримання ним такого рішення подати скаргу на рішення Комісії до ДФС. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 ПК України.

Вимоги до скарги:

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Скарга повинна містити:

1) найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

2) податковий номер або серію та номер паспорта;

3) реквізити оскаржуваного рішення Комісії ДФС;

4) інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням Комісії ДФС;

5) відомості про оскарження рішення Комісії ДФС до суду;

6) вимоги платника податку, який подає скаргу;

7) адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.

Скарга підписується особисто платником, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

Результат розгляду скарги Скарга платника податку розглядається Комісією з питань розгляду скарг протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги ДФС та приймає одне з таких рішень:

  • задовольняє скаргу та скасовує рішення Комісії ДФС;
  • залишає скаргу без задоволення та рішення Комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200 ПК України.

Звертаємо вашу увагу, що розгляд скарги здійснює окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні. За результатами розгляду комісією приймається відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

На даний час лише близько 30 % скарг платників податків задовольняються Комісією ДФС, решта 70 % носять відмовний характер.

Скарга платника податку залишається без розгляду, якщо до прийняття рішення Комісії з питань розгляду скарг від такого платника податку до Комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги.

Про залишення скарги без розгляду Комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин у 10-денний строк з дня отримання такої скарги ДФС.

Рішення Комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником у скарзі, а у разі її відсутності – на податкову адресу платника з урахуванням вищевказаного строку.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику протягом зазначеного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем такого строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Подальше оскарження Рішення Комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

СТАТИСТИКА

Державна фіскальна служба України наголошує, що станом на 2 серпня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 47,9 тис. податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, від 5 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 16,5 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено майже по 10 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 6,6 тис. У переважній більшості причина відмови у реєстрації – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Із надісланих на розгляд комісії ДФС таблиць платника позитивні рішення прийнято по майже 8,7 тис. з них, надано відмову майже по 5,6 тис.

Загалом, станом на  2 серпня 2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 20,4 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 107,7 млрд. гривень. Із загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися, зупинено лише 0,81%. Так, зокрема, у перший день серпня кількість зупинених накладних складала лише 0,34% від загальної кількості документів.

Максим Янушевський

268 просмотров всего, 8 просмотров сегодня

Print Friendly, PDF & Email