Щороку від 800 000 до 1 мільйона осіб вмирають через самогубство, що складає 10-ту за чисельністю причину смерті в усьому світі. Рівень самогубств серед чоловіків в три-чотири рази вищий ніж серед жінок. Разом з тим, офіційна статистика фіксує лише наявні випадки суїциду, тому реальне число самогубств може перевищувати дані в 2-3 рази. Приблизно 20 млн. осіб кожен рік здійснюють невдалі спроби суїциду, що тягне за собою психологічні наслідки як для самого самогубця, так і, як мінімум, для 6 осіб в його оточенні. Всесвітня організація охорони здоров’я поділяє країни по показнику суїциду на три групи: Високий та дуже високий рівень самогубств (більш ніж 20 осіб на 100 тис. населення): Гайана – 44.2, Республіка Корея -28.9, Шрі-Ланка-28.8, Литва-28.2, Мозамбік-27.4., Непал- 24.9, Танзанія-24.9, Казахстан- 23.8, Індія- 21.1, Латвія- 22.9, Китай- 22.2, Словенія-21.9. Середній рівень самогубств (від 10 до 20 осіб на 100 тисяч населення), наприклад Туркменія-19.6, Росія- 19.5, Угорщина-19.1, Японія- 18.5, Білорусія- 18.3, Україна – 16.8, Польща- 16.6, Латвія- 16.2, Фінляндія- 14.8, Молдова- 13.7, Естонія- 13.6, Франція- 12.3, США- 12.1, Канада- 11.3, Куба- 11.4, Швеція- 11.1. Низький рівень самогубств (до 10 осіб в рік на 100 тис. населення): Німеччина-9.2, Киргизія-9.2 , Швейцарія-9.2, Узбекистан- 8.5, Великобританія-6.2, Ізраїль- 5.9 , Італія-4.7, Греція-3.8, Грузія- 3.2, Вірменія-2.9, Азербайджан -1.7 Найменше суїцидів скоюється в Єгипті, на Гаїті та Ямайці, де рівень самогубств майже дорівнює нулю. За даними Державної служби статистики України, у 2016 році майже сім з половиною тисяч українців скоїли суїцид.
Більшу частину склали чоловіки – близько шести тисяч. Максимальне число суїцидів за роки незалежності було зафіксовано в період з 1996 по 2000 роки. В XXI столітті число самогубств скоротилось – 18 смертей на кожні 100 тис. населення, проте, це знов же лише офіційна статистика, і з врахуванням військових дій та наявності непідконтрольних територій, дані можуть бути не зовсім достовірними. Для прикладу, згідно рейтингу Центру з профілактики та контролю захворювань США (CDC) за 2016 рік рейтинг професій, представники яких найчастіше скоюють самогубства наступні: найвищі показники серед низькокваліфікованих робітників, які працюють і живуть в ізоляції від соціуму. У цю групу потрапляють фермери, лісники, лісоруби і рибалки. За ними слідують теслі, шахтарі, електрики і будівельники. Рейтинг суїцидів серед лікарів та інших фахівців охорони здоров’я в США на 80% нижче. Найнижчий рівень у вихователів, вчителів і бібліотекарів. Разом з тим, у США зафіксовано зростання кількості самогубств утричі за останні 30 років. В загальносвітовій тенденції у 60-х роках XX століття вікова вісь суїциду змістилася у бік 24-річних і навіть 15-річних, причому у найбільш благополучних з економічного погляду країнах.
Загалом, причини самогубств опосередковано пов’язані з низьким рівнем життя, підтвердженням чого є зростаюча статистика суїцидів в соціально стабільній Швеції протягом десяти років. Разом з тим, безумовно, кількість суїцидів збільшується при загальних суспільних катаклізмах: економічних кризах, військових подіях. А також, якщо врахувати, що найбільше самогубств серед хворих на алкоголізм, наркоманію, інвалідів, недавніх пенсіонерів, то, відповідно соціальна незахищеність – це причина зростання суїциду. В світовій класичній літературі образ Анни Кареніної в романі Л. Толстого красномовно транслює стан, який передує самогубству, загалом, від якого віє розчаруванням, депресією, незадоволенням, ознаками, які з’являються з різних особистих чи суспільних економічних, соціальних причин у самогубця та потребують підтримки на рівні держави, в якості програм реабілітації, психологічної допомоги та на рівні свідомості кожної людини, зокрема. “Раз люди кончают самоубийством, значит, существует нечто, что хуже чем смерть. Поэтому-то и пробирает до костей, когда читаешь о самоубийстве: страшен не тощий труп, болтающийся на оконной решетке, а то, что происходило в сердце за мгновение до этого”- Симона де Бовуар, “Прелестные картинки”.
