Прекрасне жіноцтво, Гендерна рівність, вибір професії, рівень доходів та соціальна справедливість є актуальними питаннями в сучасному розвинутому світі. Україною ратифіковано основні міжнародні документи стосовно забезпечення рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок: Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Цілі розвитку тисячоліття ООН, визначивши для себе забезпечення гендерної рівності як важливу складову подальшого розвитку та як один з пріоритетів державної політики. На національному рівні гендерна рівність гарантована, передусім, Конституцією України, Кодексом законів про працю України, а також окремим Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та іншими законодавчими актами.
Разом з тим, сфери зайнятості нерівномірно насичені чоловіками і жінками в Україні також присутні, статистика щодо яких частково наводилась в попередніх статтях, тому продовжимо розгляд даних питаннь і на міжнародному рівні. За даними Міжнародного валютного фонду, багато країн отримали б збільшення ВВП від 15% до 34% після подолання гендерних прогалин щодо участі жінок на ринку праці та у жіночому підприємництві. Всесвітній економічний форум (ВЕФ) щороку визначає рейтинг країн з найменшим розривом між статями, який формується в залежності від рівності доступу жінок і чоловіків до освіти, медицини, вибору професії, однакової заробітної плати та тривалості життя.
У 2018 році вже дев’ятий рік поспіль список очолює Ісландія, найнижча сходинка у Ємена, Україна на 61 місці. Більшість жінок в Україні зайнято у гуманітарних та творчих сферах, та присутньо загальне викривлення в професіях, особливо в політиці та економічному житті. Зайнятість в чоловічих і жіночих професіях змінювалась з роками. Наприклад, у середньовіччі жінкам заборонено було займатися лікарською практикою. А в Україні навчання медичних спеціальностей стало доступним для жінок лише у XX столітті. Робота вчителем після Другої світової війни була виключно заняттям чоловіків. На сьогодні ж в освітній сфері зайнято 76% жінок. На службі у поліції перші жінки з’явилися у США у 1891 році, через декілька років у Німеччині, Швеції, Великій Британії. На сьогодні в США кількість жінок-поліцейських становить 47%, в Німеччині- 40%, в Україні – 22%. Згідно статистики, в Україні, не дивлячись на те, що філологічні спеціальності продовжують залишатися жіночими (88%), часткові зміни у гендерному професійному розподілі все ж відбуваються.
Сферою не зовсім жіночою, вважається ІТ, кількість жінок в ній не перевищує 15%, при цьому 12% надають перевагу посадам у рекрутингу, менеджменті, клієнтській підтримці та інших навколо технічних сферах, і незначна кількість роботі системними адміністраторами. Регулювання прав й можливостей для своїх громадян має відбуватися на державному рівні в кожній країні. Як наприклад, у Канаді, де у школах відслідковується рівна кількість вчителів за статтю. Більшість країн Західної Європи давно позбавилась проблеми гендерної нерівності у виборі професії. Натомість, наприклад, у Білорусі на законодавчому рівні заборонено жінкам обіймати посади у 252 сферах. Серед них − водолаз, далекобійник, водій автобусів, робітник авіаційної, хімічної промисловості й інші. У Росії жінкам заборонено виконувати 456 різних видів робіт. У Киргизькій Республіці до 400 видів робіт, у Молдові-331, у Вірменії-330. Подібні заборони діють і у деяких інших колишніх радянських республіках. У СРСР такий список, загалом, складався з 431 позиції. У Китаї жінкам не дозволено займатися професіями пов’язаними з важкою фізичною працею, на Мадагаскарі – працювати вночі, у Гвінеї і Конго- у випадку, якщо забороняє чоловік.
Сучасна мусульманка може піти працювати, також лише за згоди чоловіка. Разом з тим, забороненими професіями для неї є робота в уряді, суді і…робота у чоловічому колективі, що автоматично відрізає ще більший спектр вибору професії. В Україні зміни відбулися після скасування 21 грудня 2017 року наказу Міністерством охорони здоров`я №256 «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок». Тепер українки можуть обирати із близько 450 «чоловічих» професій. До переліку входять ливарні роботи, роботи зі свинцем, професії чорної і кольорової металургії, професії електротехнічного виробництва, електронної техніки, а також хімічного виробництва, гумових сумішей та їхньої переробки, лісозаготівельні роботи, виробництво цементу, загальні професії виробництва текстилю, харчової продукції, хлібопекарського виробництва, тютюново-махоркового і ферментаційного виробництва. Разом з тим, в процесі досягнення професійної рівності не слід забувати про чудову природну особливість жінки- репродуктивність, яка може викликати загальні заборони виконання певних професійних обов’язків жінками, під які потрапляють: професії, пов’язані з польотами; водії автобусів; операційні сестри.
Досягнення гендерної рівності та з урахуванням загостреного емоційного інтелекту жінки, особливо хочеться зауважити на питаннях пригнічення та насильства над жінками, яке присутньо й досі в багатьох країнах світу та при цьому паразитує на тлі беззахисності жіночої половини. Можливо така суспільна бездіяльність і призвела до необхідності самостійної боротьби жінок за свої права, з якої сформувались і радикальні течії фемінізму. І на останок, в очікуванні Весни, в переддень Міжнародного жіночого дня та з найкращими побажаннями жінкам і чоловікам: у ісламі жінка вважається діамантом, який потрібно ховати від чужих очей, тому і покрита хіджабом. Як по мені, то добре, що не по всьому світу так, бо при цьому світ втрачав би барви і ставав млявим. Жінка- Прикраса Світу, але ж не цяцька.
Наталья Грущинская