На початку було слово. Тобто рейтинг Всесвітнього економічного форуму, в якому Україна посіла 113-ту позицію зі 137 країн за рівнем організованої злочинності. А потім була «блискуча» операція в шинку під Києвом, у ході якої поліція навіщось затримала шість десятків людей, оголосивши їх усіх «кримінальними авторитетами». Потім, щоправда, всіх відпустили.
Прогрес потрібно відзначити: поліція реагує на іміджеві виклики. Але реагує на них з іще більшим збитком для свого іміджу. Звичайно, це лише наші припущення, що поява рейтингу і проведена «спецоперація» під Києвом пов’язані між собою, але хіба у нас немає для цього підстав?
Криміногенна вечеря
26 листопада поліцейські затримали (деякі ЗМІ з «надто грамотними» редакторами написали «заарештували») у ресторані в Пущі-Водиці більше 60 «кримінальних авторитетів». За повідомленням поліції, «в ресторані, за оперативною інформацією, зібралися люди, які намагаються впливати на криміногенну ситуацію в Києві та інших регіонах». Усіх відвезли в управління поліції. За що? Але для початку влаштуємо невеличкий «вибух мозку» тим, хто в поліції пише такі тексти для преси. Отже, відповідно до класичного визначення терміну, «криміногенна ситуація» це: обстановка, що характеризується поширеністю злочинних діянь, що породжує злочини, сприяє посиленню злочинності.
Під криміногенною ситуацією в кримінології розуміється подія або стан, що викликають у особи рішучість вчинити злочин. «Інакше кажучи, – написано в довідниках, – криміногенна ситуація – це сукупність обставин, у яких опиняється людина перед вчиненням злочину, які впливають на її свідомість, почуття і волю і, відповідно до моральних якостей даної особи, безпосередньо обумовлюють її намір і рішучість вчинити кримінально карані (умисні або необережні) дії. Криміногенна ситуація, яка є безпосередньою причиною скоєння злочину, займає як би проміжне місце між особистістю злочинця, середовищем і злочином. Вона передує злочину і є його неодмінним «супутником». Жоден злочин не може бути скоєний, якщо в реальній дійсності для цього немає відповідних умов».
Присутні в ресторані як могли фактом своєї зустрічі впливати на криміногенну ситуацію в Києві і області?..
До речі: ресторан, де зібралася «сходка», розташований далеко від житлових будинків, усе відбувалося дуже спокійно та чинно, і у працівників ресторану не було жодних претензій до присутніх. То чому ж нагрянула поліція, вивозила людей партіями до Оболонського райвідділу, перевіряла та відпускала (!) – і так до глибокої ночі?
Презумпція винуватості
Не відчуваючи ні найменшої симпатії до кримінальних злочинців, все ж запитаємо себе: а на якій правовій підставі людей забрали з ресторану під час вечері й повезли в поліцію? Тільки на підставі того, що (як потім виявилося!) у них були судимості? Чесно кажучи, з чисто людської точки зору присутніх анітрохи не шкода, адже для них така «ходка» до поліцейської дільниці – дитячий лепет з урахуванням їхнього статусу в кримінальному світі. А прикро за нашу «беззубу» поліцію. Начальник столичної поліції Андрій Крищенко пізніше виправдовувався за вилучення у деяких затриманих зареєстрованої зброї з дозвільними документами: «буде проведена перевірка умов зберігання та правил перевезення. Також перевіримо, чи не перероблена ця зброя. Вона вилучена, відкрите кримінальне провадження за ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю) та буде призначена відповідна експертиза ». Але він же, пан Крищенко, повідомив: «Ніхто з них (затриманих – ред.) не перебував у розшуку й не проходив по нерозглянутих кримінальних справах, тому їх усіх відпустили після відпрацювання та перевірки документів, встановлення особи».
Чому документи не можна було перевірити на місці? Чому колишня судимість (виявлена вже ПОТІМ, в управлінні поліції) стає підставою для того, щоби перервати вечерю людини в ресторані й відвезти до поліцейської дільниці? Так, злодій повинен сидіти в тюрмі і профілактика злочинності дуже потрібна, але не така показуха, в результаті якої поліцейські перед усіма вибачилися й відпустили. Навіщо цей фарс?
Затримання виправдане і законне лише в разі, якщо відбувається на місці злочину.
Перший заступник глави Нацполіціі В’ячеслав Аброськін, який курує кримінальний блок, ось як прокоментував усю цю «спецоперацію»: «наше завдання – з’ясувати, для чого вони зібралися і які плани обговорювали. Правоохоронці оглянули затриманих, перевірили їхні особисті дані і зараз розбираються в ситуації. […] З’ясувалося, що більшість із них мають кримінальну біографію й відбували покарання за вчинення різних злочинів ». Де в Кримінальному кодексі написано, що раніше судимі громадяни не мають права збиратися на вечерю?
Затримання «для профілактики» людей, які свідомо жодних правопорушень у тому ресторані не скоювали – це з тієї ж опери, що й висловлювання Аброськіна після розстрілу поліцейських у Дніпрі рік тому. Він тоді прямим текстом писав у соцмережах, що зловмисника потрібно знайти і вбити при затриманні! Після цього його якраз і підвищили з посади начальника поліції Донецької області до першого заступника голови Нацполіціі. Після тієї ж трагедії міністр Арсен Аваков заявив про те, що потрібно терміново запровадити принцип: «спочатку підкоряйся поліції, потім оскаржуй її дії». Але як же убитий на місці без суду і слідства чоловік може щось оскаржити?..
Щоб не бути голослівним у критиці таких дій поліції, пошлюся на думку фахівця – колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС Григорія Мамки: «логічний і такий безглуздий, як завжди останнім часом, фінал історії – всіх затриманих відпустили, вилучили кілька одиниць вогнепальної зброї. Звідки стільки авторитетів узяли по Києву – невідомо. Але для картинки – що більше, то краще».
Війна все спише?
То чи допоможуть нам такі «профілактики» організованої злочинності піднятися в рейтингах вище за Боснію і Герцеговину, Уганду, Тринідад і Тобаго, Гаїті? Радник глави МВС Іван Варченко в коментарі журналістам зазначив, що фахівці Всесвітнього економічного форуму під час складання гучного рейтингу брали за основу також думку бізнесу, вважаючи ці оцінки суб’єктивними. Ну вибачайте – не всім українським бізнесменам «пощастило» продавати силовим структурам рюкзаки за космічно завищеними цінами, ось вони й обурюються поборами, «наїздами», «кришуванням» і рекетом. Непатріотично? Псують наші бізнесмени своїми оцінками кримінальної ситуації імідж України у світі? Але чи за адресою такі претензії?
Пан Варченко знайшов і таке виправдання ганебного для України положення в рейтингу: «є суб’єктивні оцінки бізнесу, які вусвоїй масі дають у якійсь мірі якийсь соціологічний результат, тоді, коли береться багато таких оцінок і відчуття бізнесу, легко йому працювати чи ні. Мається на увазі легкість у зв’язку з тиском організованої кримінальної злочинності. Можливо, формулювання пов’язане з тим, що у нас відбуваються бойові дії, відповідно, є питання і проблеми із власністю, і це відчувають аналітики Міжнародного економічного форуму, які живуть не на території України, але оцінюють Україну». Ну так, війна в усьому винна – до чого ж зручно!
Уже згаданий вище екс-заступник начальника Головного слідчого управління МВС Григорій Мамка в коментарі на тему рівня організованої злочинності написав: «ситуацію не виправити загальними заявами прем’єр-міністра про боротьбу з рейдерством або подібними показовими виступами поліції із затримання міфічних кримінальних авторитетів. Чого варта проблема втручання в роботу державних реєстрів, коли через нотаріуса або держреєстратора можна забрати у власника будь-який об’єкт нерухомості або цілий бізнес. Але для міністра юстиції Петренка, однопартійця Авакова – це, мабуть, ніяка не проблема». Чомусь криміногенною ситуацією, що склалася через дії спільників рейдерів у Мін’юсті, ніхто в МВС не цікавиться.
«Лихі 10-ті»
Так, у Києві й навколо міста все частіше відбуваються злодійські сходки. Днями, як пишуть деякі ЗМІ, був аналогічний «захід» у Ірпені, але тоді злодії нібито просто послали подалі поліцейських, що приїхали – на тому все й скінчилося. Жодних звітів поліції щодо тієї ситуації ви ніде не знайдете. Зате можна зустріти безліч переможних реляцій керівництва МВС і радників міністра. В яких вони вміло жонглюють цифрами, щоби представити ситуацію в боротьбі з оргзлочинністю прямо-таки райдужною. Але як це можливо без спеціалізованої структури в МВС, наприклад? УБОЗ же розігнали, професіонали, які працювали там, лише з сумом коментують обстановку: «сьогодні становище майже як у 90-х, тільки гірше з урахуванням напливу зброї із зони АТО й безпорадності поліції».
Недільну «спецоперацію» фахівці називають проявом безсилля МВС перед обличчям організованої злочинності та виправданою лише в одному випадку: якщо поліцейським вдалося таким, нехай і сумнівним з правової точки зору, чином зірвати якесь дуже важливе рішення криміналітету. Нічого про це поліція офіційно не повідомляє. Але де гарантія, що на наступних вихідних «авторитети» не зможуть знову зібратися, ухвалити потрібне рішення, а поліцейських послати подалі, як нещодавно в Ірпені?
Максим Кречетов
Матеріал надано “Резонансом”
