Наскільки ефективно сьогодні працює Єдиний реєстр досудових розслідувань? Які відомості з нього не розголошують правоохоронні органи? Чи все так відкрито, прозоро, і зрозуміло, як вони декларують? В інтерв’ю інформаційному порталу «Нова Влада» експертну оцінку роботі ЄРДР надав Григорій Мамка, заступник начальника Головного слідчого управління МВС України (2016 р.), заслужений юрист України, радник Голови політичної партії «РОЗУМНА СИЛА».

Єдиний реєстр досудових розслідувань – спеціальна електронна база даних, в якій здійснюється збір, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення інформації про кримінальні правопорушення та хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях. ЄРДР запрацював одночасно з набуттям чинності Кримінального процесуального кодексу – 20 листопада 2012 року. Держателем Реєстру є Генеральна прокуратура України. Фактично, досудове розслідування розпочинається саме з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ЄРДР має містити інформацію, зокрема, про встановлені та відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна. Згідно з цією інформацією і звітують правоохоронні органи щодо розміру збитків, які відшкодовано державі або юридичним та фізичним особам.

«Однак про реальні збитки, що завдані протиправною діяльністю, не знає ніхто. Їх не оцінюють і не фіксують. Отже, коли ви вкотре почуєте про те, як чергова «деканоідзе» буде розповідати, що «загальна сума збитків по відкритих кримінальних справах за рік сягнула 508 мільйонів гривень», – знайте, що це зухвале жонглювання статистикою. Або коли директор НАБУ Ситник розповідатиме в пресі, що «збитки від злочинів, які розслідує НАБУ, начебто, перевищують дефіцит держбюджету», – ігноруйте. Тому що реальні цифри, реальні обсяги збитків від кримінальних злочинів суспільству ніколи не повідомлять. А знаєте чому? Тому що вони шокують, як і реальні відомості щодо скоєних злочинів» – зазначив Григорій Мамка.

Проти будь-якої особи за заявою будь-кого і за будь-яких, навіть вигаданих, підстав можна подати заяву про кримінальне правопорушення, згідно якої правоохоронні органи повинні внести дані в ЄРДР. Тому і постає така ситуація, коли відносно одного громадянина може бути купа порушених справ і, відповідно, відомостей в ЄРДР. Виходячи з наведеного слідчі органи мають право отримати без відома цього громадянина дозвіл, наприклад, на проведення негласних слідчих дій щодо нього (так звана «наружка», прослуховування тощо). А своєї головної функції – обліку та узагальнення інформації про кримінальні правопорушення та хід досудового розслідування у кримінальних провадженнях – ЄРДР просто не виконує.

«Ми маємо лише два виходи: або на законодавчому рівні відрегулювати внесення відомостей до ЄРДР та чітко визначити підстави закриття кримінального провадження, або налагодити роботу ЄРДР без дублювання кримінальних справ відносно однієї особи. І це завдання держателя та адміністраторів Реєстру, тобто прокуратури. І тепер, отримавши реальну інформацію, як сьогодні «працює» ЄРДР, порівняйте це з сотнями мільярдів гривень з державного бюджету, що виділяються щорічно на утримання Нацполіції, МВС, НАБУ, ГПУ, СБУ. Чи «відпрацьовує» правоохоронна система наші з вами гроші? Думаю, питання надто риторичне», – зауважив експерт.

Григорій Мамка

Print Friendly, PDF & Email