ВІТАЛІЙ ВЛАСЮК

Експерт «KyivStratPro», Віталій Власюк, говорив про підсумки року через призму прав людини, відзначаючи негативний вплив політики Президента США Дональда Трампа і Володимира Путіна на їх становище.

Власюк стурбований недостовірністю інформації, наданою деякими неурядовими організаціями, та роботою з недостовірними джерелами, що підвищує недовіру до захисту прав людини, а також нападами на адвокатів в Україні.

Серед позитивних моментів експерт наголосив на посиленні в країні в 2018р. відповідальності за несплату аліментів, а також початок протидії булінгу (цькування).

«Перед нами багато викликів в сфері захисту прав людини, але робота безумовно ведеться. Триваючі на території України збройні конфлікти не можуть не впливати на ситуацію. Ситуація з моряками є недопустимою: вони є військовополоненими і повинні бути негайно відпущені РФ. Останню ж слід притягнути до відповідальності за протиправне застосування сили. Щоправда, важко уявити це на практиці», – сказав Власюк.

Багато НГО сумлінно і якісно моніторили дотримання прав людини, хоча водночас звертаю увагу на те, що нерідко в їх звітах міститься інформація з непідтверджених джерел. Варто відзначити роботу Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності.

Щодо негативів, то варто звернути увагу на недопустимість ототожнення адвокатів з клієнтами та недостатні зусилля держави щодо захисту адвокатів від переслідування (в тому числі від, власне, держави) в низці випадків.

ЕКОНОМІКА

ОЛЕКСАНДР ВИШНЕВСЬКИЙ

В економічному плані 2018 рік для України виявився в цілому стабільним. Відбулось невелике економічне зростання, близько 3% – в цілому відповідає очікуванням зростання світової економіки, яке за прогнозами складе 3,8%.

Фактично економічне зростання в Україні було обумовлене ланцюжком послідовних подій: глобальне економічне зростання,  розширення глобального попиту та трудові ресурси, збільшення чисельності трудових мігрантів з України, збільшення переказів від трудових мігрантів в Україну, зростання роздрібного товарообігу в Україні, зростання ВВП України.

Також динамічний розвиток світової економіки зумовив попит на традиційні експортовані з України товари: агропродукцію і чорну металургію. Отже, економічне зростання в Україні зумовлене сприятливою зовнішньою ринковою кон’юнктурою.

Однак наступний 2019 рік може виявитися не таким простим в силу наростання проблем у глобальній економіці і підвищення ризиків в Україні, обумовлених подвійними (президентськими і парламентськими) виборами.

У разі кризи розраховувати на стратегічну керованість економіки України не доводиться. Це випливає з реалізації великої кількості не пов’язаних між собою і з бюджетами стратегій на національному, регіональному та місцевому рівні, які були прийняті в останні роки, але ніяк не втілюються в життя. В результаті вітчизняній економіці доведеться сподіватися лише на «невидиму» руку глобального ринку, а ця рука далеко не всіх і завжди приводить до успіху і процвітання.

В’ЯЧЕСЛАВ ШУТЕНКО

Серед основних досягнень української економіки у 2018 році слід також відмітити відносно стабільний курс гривні, який навіть не перевищив закладені у бюджет 29,3 грн за дол.США. Навпаки, під кінець року курс національної валюти коливався біля позначки 28.

Надання МВФ Україні траншу у розмірі $1,4 млрд дол., незважаючи на введений воєнний стан, – також позитив. З однієї сторони це дозволить перекрити платіжний дисбаланс нашої держави та стабілізувати національну валюту, а з іншої – стане добрим знаком для іноземних партнерів України у 2019-му році, які вслід за МВФ продовжать співпрацю з Україною. Це стосується як міжнародних фінансових інституцій, так і приватних компаній-інвесторів.

Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі лише за січень-жовтень 2018-го року склало вже $8 млрд дол. Це дуже серйозний антирекорд. Саме тому у 2019-му році уряду потрібно зосередитись на стимулюванні українського експорту та розвитку імпортозаміщуючих галузей промисловості.

Щодо введення воєнного стану. Дана подія хоч і дозволила мобілізувати та підвищити рівень бойової готовності прикордонних регіонів, але для економіки мала негативний ефект. Для іноземних компаній введення такого стану навіть на місяць свідчило тільки про дестабілізацію військово-політичної обстановки в країні, а в таких умовах вкладати кошти в економіку держави для них не є доцільним. Тим більше, що із залученням інвестицій в 2018-му році багато успіхів досягти не вдалось.

Натомість найбільшими інвесторами в економіку країни залишались наші трудові мігранти, які по попереднім підрахункам НБУ за рік перерахували в Україну близько $11 млрд дол.

ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

АНДРІЙ БУЗАРОВ

Україна входить в передвиборчий і турбулентний стан.

В діючих кандидатів в президенти відсутній план вирішення конфлікту на Донбасі, що є головним фактором для стабілізації і розвитку країни.

«Ні у кого немає рішення конфлікту на Донбасі. Люди йдуть на вибори без конкретних пропозицій. Не тому, що вони не знають. Вони краще нас знають. Вони лише не хочуть бруднитися перед виборами. Не буде ніколи формули, яка влаштує все українське суспільство», – сказав експерт.

Співпраця з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) залишиться в силі і може підсилитись значно, однак це не вплине на динаміку інтеграції України до Північно-Атлантичного Альянсу.

Відносини з Росією: буде спостерігатися погіршення ситуації в усіх сферах діяльності.

Найуспішніше поки Україна співпрацює з Європейським Союзом в сферах енергетики, цифрової індустрії і повітряного простору. Дана динаміка збережеться і поглибиться.

Бузаров позитивно оцінює формування громадянського суспільства в Україні в 2018 році, це реальна альтернатива владі та розвитку критичного ставлення до дій влади. Відбувається також розвиток ЗМІ, однак цілком ймовірно що ЗМІ будуть залучені до виборів як інструменти та рупори пропаганди того чи іншого кандидата і партії.

Відбувається зростання та розвиток онлайн платформ та участь в них людей, блогерів, які не є професійними журналістами. Часто їхні рейтинги вищі, аніж у відомих людей і вони відіграватимуть одну з ключових ролей в формуванні громадської думки та симпатій щодо окремих кандидатів в президенти.

ВНУТРІШНЯ СИТУАЦІЯ. ЧОГО ОЧІКУВАТИ ДАЛІ?

ТАРАС СЕМЕНЮК

2018 рік запам’ятався тим, що вдалось заповнити вакуум ключових посад у важливих державних інституціях, як ось заміна всього складу Центральної виборчої комісії, однак так і не був проголосований закон щодо нової форми виборів в Україні. Було очевидним бажання правлячої влади та коаліції відповідно не голосувати за це ноу-хау. Окрім цього, було призначено голову Рахункової палати. Проте так і не були визначені міністри до МОЗ, Міністерства інформаційної політики та Міністерства з продовольства та сільського господарства України.

Ключовими голосуваннями Верховною Радою в 2018 році стали: введення воєнного стану, створення Антикорупційного суду, вчасно проголосований закон про державний бюджет. Проте Верховна Рада продемонструвала тотальну неорганізованість та слабку дисципліну. На жаль стало нормою, коли спікер Парламенту кілька разів ставить на голосування простий законопроект і коаліція не може зібрати голосів.

Закріплення в Конституції курсу на вступ до НАТО і ЄС в першому читанні відкрило практику, якою переважно не користувались ті країни, які зараз є в НАТО. Даний крок не вплине на швидкість інтеграції України в НАТО і ЄС. Це більш така декларативна позиція і за мету вона має не дати умовно наступному керівництву країни змінити курс України. Подібні практики вже були, коли в 2010 році за президенства Януковича було внесено зміни до Закону України про зовнішню та внутрішню політику і 2 липня Верховна Рада проголосувала 259 голосами. Основними засадами зовнішньої політики тоді були: забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права; забезпечення дипломатичними та іншими засобами і методами, передбаченими міжнародним правом, захисту суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів України, її політичних, економічних, енергетичних та інших інтересів.

Також передбачене дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах, пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства НАТО та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес та забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі.

У той же час 2018 рік запам’ятався конфліктами між антикорупційними структурами. Це може викликати відчуття незлагодженості та дискредитації антикорупційних інституцій – це тільки збільшує антирейтинг НАБУ та САП і дає інструменти і можливості опонентам говорити про те, що запропонована антикорупційна модель себе не виправдала.

2019 рік буде роком, де вибори будуть головними ньюз-мейкерами інформаційного простору України. Велика кількість популізму, пропагандистських сюжетів заповнить ефір та шпальти газет. Трибуна Парламенту стане місцем гучних заяв та обіцянок «покращити життя вже завтра».

Бізнес та інвестори в очікуванні того, як зміниться ситуація після виборів. Вони не будуть інвестувати, однак плануватимуть проекти виходячи з ймовірної політичної конфігурації. Окрім цього, інвестори визначають, що головним гальмом розвитку залишається слабка судова система та корупція. Інвестори та бізнес бояться можливих масових заворушень та революційних протестів, які болісно відіб’ються на економічній стабільності та однозначно погіршать макроекономічну ситуацію країни. Це може призвести до ще глибшої девальвації національної валюти та втрати динаміки росту, яка в 2018 році була позитивною.

 Аналітичний центр «KyivStratPro»

Print Friendly, PDF & Email