В книзі Пітер Друкера «Виклики для менеджменту XXI століття» автор зазначає, що ринок дозвілля в США та Великій Британії став найбільш швидкозростаючим у XX столітті, однак на кінець століття буде демонструвати темпи скорочення, що супроводжуватиметься зростанням рівня конкуренції за споживача, зниження розмірів прибутку, тенденціями зникнення диференціації товарів. Це також призведе до зростання робочих годин на тиждень, що впливатиме на продуктивність праці та прибутки населення і держави, відповідно.

На сьогодні, присутні видозміни на ринку розваг та активне введення онлайн-послуг, що дозволяє не зменшувати робочий час, а іноді частково змішувати години дозвілля та роботи (ефективність таких симбіозів потрібно ще дослідити).

Крім того, в більшості країн світу, в тому числі на пострадянському просторі ринок дозвілля, як раз набирає обертів починаючи з кінця XX століття.

Розвиток суспільства обумовлюється збільшенням витрат населення на відпочинок і рекреацію, саморозвиток особистості, оволодіння досягненнями культури і створення культурних цінностей. Безумовно, такі тенденції окреслюють дистанційнійність країн світу в даному питанні. Тому як ринок дозвілля і розваг залежить не лише від економічного розвитку, а і має свої особливості для різних регіонів, фактори, які активно впливають на формування асортименту ринку дозвілля: технологічний прогрес, інформатизація.

Традиційно, глобальна індустрія розваг позначається акронімом REST (Recreation, Entertainment, Sports,Tourism) і включає бізнес, який спеціалізується на відпочинку, видовищних розвагах, спорті і туризмі.

Економічна складова даного питання також особлива: прибутки до бюджету країни, місцевих бюджетів від даної сфери, зайнятість населення, коливання годин робочого дня, міграційні потоки.

Наприклад, щодо продовження годин робочого дня: по 40 годин на тиждень працюють жителі країн СНД і США, Великої Британії- 43,7 годин, в Європейських країнах максимальна кількість 48 годин, разом з тим у Фінляндії не більше 40 годин, у Нідерландах- 27 годин, у Ірландії і Франції, Данії — 35 годин, у Німеччині- не більше 38 годин. У Китаї
робочий день триває 10 годин, що становить 60 робочих годин на тиждень. В Японії від 40 до 50 робочих годин на тиждень. У Таїланді та Індії — до 48 годин на тиждень.

Якщо у XVIII столітті теорія Я.Коменського «три вісімки» обумовлювала вісім годин на сон, вісім годин на відпочинок і культурну діяльність, вісім на трудову діяльність, то з часом такі тенденції зміщуються. І це не може не відображуватись на кожній особистості психологічно, матеріально.

Прибутки від сфери дозвілля, наприклад, у Нідерландах становлять 60% бюджету. До речі, в країні з 1 січня 2020 року компанії, органи влади, ВНЗ та друковані видання використовують лише назву «Нідерланди», що зроблено для уніфікації національного бренду. У такий спосіб уряд вирішив позбавити країну від кліше, пов’язаного із проституцією та наркотиками. Влада хоче перерозподілити туристичний потік і знизити навантаження на Амстердам, Гарлем і Гаагу, які не можуть впоратися з кількістю туристів.

Що підтверджує швидкі темпи урбанізації і є фактором, який впливає на ринок дозвілля.

Загалом, в країнах ЄС зайнятість в сфері дозвілля зростає швидше ніж показники економічного зростання. І на сьогодні становить 3,8% всього зайнятого населення. В Україні ситуація навпаки.

Згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 «КВЕД» діяльність, яка пов’язана з організацією розваг, виокремлюється в самостійний вид, об’єднуючи мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.

В статистиці України вид економічної діяльності «мистецтво, спорт, розваги та відпочинок» включає широкий спектр видів діяльності у сфері культури, розваг і відпочинку, у т.ч. сценічні виступи, функціонування музеїв, азартні ігри, спортивні заходи та заходи, пов’язані з відпочинком.

У цьому виді економічної діяльності зайнято 2,6 тис. активних підприємств України.

Лідером по кількості активних підприємств є Київ – 940 підприємств, Дніпропетровська область – 420 підприємств (7,4%) та Одеська область – 376 підприємств (6,7%).

Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами цього виду економічної діяльності – 4,8 млрд. грн (0,1% від загального обсягу реалізованої продукції).

Зайняте населення у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку склало 201,6 тис. осіб (1,2% від усього зайнятого населення).

У сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку жінки отримують заробітну плату на 50% нижчу, ніж чоловіки. А в сфері функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури відпочинку жінки отримують заробітну плату на 4,3% вищу, ніж чоловіки.

Загалом, зайнятість населення у сфері дозвілля і розваг в Україні скоротилось з 225,2 тис.осіб у 2012 році до 197 тис.осіб у 2019 році.

За даними Держстату, найзбитковішою галуззю економіки України є сфера «мистецтво, спорт, розваги та відпочинок «, в якій працює лише 34,2% прибуткових підприємств із загальним фінансовим результатом у 43,9 млн грн. Такий же показник 65,8% збиткових підприємств дорівнює 1,2 млрд грн збитку.

В період впровадження карантину, та в період адаптивного карантину і з урахуванням ймовірності його продовження, ринок дозвілля і розваг отримав значні втрати. Ринок артистів, ринок гастролерів, ринок шоу-бізнесу частково змінив свої джерела подачі перейшовши в онлайн режим. Разом з тим, вищезазначені ринки- це велика система задіяних різних професій і сфер, які понесли збитки.

Разом з тим, вихід з карантину призведе до зростанням конкуренції на ринку концертів, театральних вистав, що для споживача є позитивним.

Ситуація в інших країнах приблизно така ж. Наприклад, пандемія СOVID-19 та пов’язані з нею карантинні заходи спричинили падіння чистого прибутку корпорації Walt Disney в першому кварталі до 475 млн. дол. Минулого кварталу втрати компанії склали 1,4 млрд.дол. Прибуток кінобізнесу впав на 8% — до 466 млн.дол. Крім того, компанія перестала платити зарплату 100 тис.працівникам, відправивши їх в неоплачувану відпустку.

В книзі Чарльза Вілана «Гола економіка» автор розмірковує про рівні зростання продуктивності праці та наголошує на ефективності інвестування в виробництво товарів для відпочинку та тенденціях скорочення робочого дня, наприклад пересічного американця до 25 годин на тиждень. Навряд чи автор в 2010 році враховує наслідки 2020 року з карантинними обмеженнями, тому як уявити робочий день скорочений майже в два рази, при ситуації економічної кризи, складно.

Збільшення годин робочого дня, перехід на віддалені форми зайнятості змінюють відношення населення до відпочинку та його форм (широке поле для роботи психологів, педагогів, соціальних працівників).

Ринок дозвілля та розваг є набагато важливішим для особистості, чим може здатися на перший погляд. Це сектор, який часто є мотиватором для професійного зростання, стану суспільства, виховання фізичного і морального.

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email