“В том, что я доктор, а вы душевнобольной, нет ни нравственности, ни логики, а одна только пустая случайность”- уривок з оповідання А.П.Чехова “Палата №6”.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в світі нараховується близько 450 млн. людей з розладами та відхиленнями в психіці, що приблизно 10% від всього населення землі. За інформацією спеціалістів, кількість таких хворих має тенденцію до подвоєного зростання кожні 20 років, що може призвести до 65, 7 млн.осіб в 2030 році та 115,4 млн.осіб у 2050 році. Самими розповсюдженими психічними захворюваннями вважаються депресія і шизофренія, які до 2025 року можуть увійти в першу п’ятірку хвороб і загрожувати великими втратами працездатного населення. За останні 15 років чисельність таких хворих збільшилась більш ніж на 40%, а найбільше число зареєстровано в Китаї, Індії, країнах Латинської Америки, Північної Африки.
В Європейському регіоні статистика теж тривожна, з 870 млн. осіб близько 100 млн. страждають від тривоги і депресії, більш 21 млн.осіб- від проблем, пов’язаних з зловживанням алкоголю; більше 7 млн.осіб- хвороби Альцгеймера; 4 млн.осіб- шизофренію; 4 млн.осіб- біполярними розладами, 4 млн.осіб- панічними розладами.
Економічні втрати для суспільства, пов’язані з проблемами психічного здоров’я досить значні. Згідно оцінки Міжнародноі організації праці, в державах-членах ЄС такий показник становить 3-4% ВВП. В середньому рівень витрат на фінансування психіатричної служби становить в країнах Західної Європи-10% або від 2000 до 4000 дол.США на душу населення, в США-
16 % від ВВП, в Російській Федераціі- 2,7 % або 243 дол.США на душу населення.
Франція, Італія, Японія, Великобританія є лідерами по показникам забезпечення охорони здоров’я саме психічно хворих.
У зв’язку з різним рівнем фінансування, інфраструктури, наявності кваліфікованих кадрів, в кожній країні визначаються свої підходи в галузі психіатрії.
Всесвітня організація охорони здоров’я, спираючись на часові дослідження стверджує , що при умовах, коли фінансування системи охорони здоров’я меньше 5% ВВП, дана система не здатна виконувати свої функції.
Станом на 2017 рік в Україні налічується 1,6 млн. психічнохворих людей або, з урахуванням офіційної статистики загальної кількості населення кожний 26 українець є психічнохворим.
За статистикою МОЗ, близько половини від зареєстрованого 1,2 мільйона складають люди працездатного віку. А 20 % від всієї кількості людей з розладами, становлять діти та підлітки. Крім того, шестеро із тисячі українців мають інвалідність внаслідок психічних розладів. І за останні 10 років кількість таких людей зросла на 19 %.
Статистика по регіонам є наступною: в Закарпатській області кожен рік стаціонарне лікування отримують 3000 осіб, на постійному обліку стоять близько 33 тис. осіб.
Перевищено середній по Україні (171,9) показник зареєстрованої захворюваності на розлади психіки та поведінки непсихотичного характеру в Житомирській (340,8), Київській (297,6), Луганській (220,9) областях, значно нижчі показники – у Києві (101,3), Миколаївській області (114,5).
Показники захворюваності на розлади психіки та поведінки психотичного характеру вищі за середній по Україні в Харківській (63,2), Запорізькій (55,5), Херсонській (54,6) областях, нижчі – в Чернівецькій (24,7), Волинській (25,7), Львівській (26,8) областях.
Показники зареєстрованої розумової відсталості в Херсонській (34,2), Житомирській (31,5), Сумській (28,4) областях значно перевищували середній по Україні (19,1).
Поряд з такими цифрами, слід констатувати, що примусити хворого проходити лікування не можливо. Навіть якщо хворий є особливо небезпечним – його лікують або за бажанням, або за рішенням суду. І звісно, при наявності фінансового підґрунтя.
Законодавче регулювання психічнохворих в Україні забезпечується Законом України про психіатричну допомогу.
Психічнохворі мають право на професійну, гуманну та достойну допомогу. Ставлення до таких громадян повинно відповідати вимогам етичних стандартів Гавайської декларації, яка була переглянута та схвалена Генеральною асамблеєю Всесвітньої психіатричної асоціації у Відні у 1983 році, а також Мадридської декларації, прийнятої у 1996 році на Х Конгресі ВПА.
В скільки ж державі обходяться психічнохворі люди? Утримання психіатричних лікарень окреслюється наступними оприлюдненими цифрами: вартість ліжко-дня по медикаментам в 2016 році складала 14,65 грн, в 2017 році – майже 19 грн; харчування пацієнтів в 2016 році – 18 грн, у 2017 році- 21 грн. Слід наголосити, що це офіційні дані, в реальності все набагато складніше і дорожче.
Допомоги, дотації та інші реакції на хворих в суспільстві можуть збільшуватись чи трансформуватись, проте вирішення проблеми завжди полягає у виявленні та викоріненні ії причин. Як вірно ставиться питання в автобіографічному оповіданні Барбари О’Брайен “Необыкновенное путешествие в безумие и обратно: операторы и вещи”: ЧОМУ зростає кількість психічнохворих.
Серед причин, що провокують розвиток психічних захворювань, найпоширеніші: спадкова схильність, інфекції, інтоксикації, психічні травми, захворювання головного мозку.
Проте особливий вплив має середовище перебування, суспільство; як констатують спеціалісти, головною проблемою збільшення психічнохворих людей є погіршення їх соціально – економічного стану. Наприклад, за даними ООН – 60% населення в Україні станом на 2017 рік живуть за межею бідності, а за 2016 рік такий показник зріс з 28,6% до 58,3%.
Разом з тим, це також не можна віднести до однозначних причин, тому як серед психічнохворих як в Україні так і по всьому світу, як в історичній ретроспективі так і в сучасних умовах, зустрічаються і стабільні матеріально та суспільно значимі люди (з класичної літератури – персонаж оповідання Гоголя М.В. “Записки сумашедшего” або герої “Книга про Бланш и Марі” Пер Улоф Енквіста (жінки, одна з яких Нобелевський лауреат). А можливо деякі з хворих діють як герой оповідання “Робота над помилками” Мартіна Бедфорда, що, в свою чергу, має бути сигналом для працівників сфери освіти, педагогіки та соціального виховання.
Перелік художньої, психологічної літератури можна продовжувати, тому як економічних досліджень з даних питань майже не має. Разом з тим, в процесі аналізу причин збільшення психічнохворих, з економічної точки зору, показовими є тенденції в зміні макроекономічних показників, індексів розвитку країни, в тому числі і індексу щастя, який згадувався в попередніх статтях, тощо. На додачу, все ж припущення: “можна бути щасливим в своєму божевіллі та нещасним в реальному житті”, яке спонукає до необхідності нарощування терпіння, розуміння та поваги один до одного.