Розглянемо запропонований Міністерством аграрної політики та продовольства України розподіл «фермерського» мільярда.
Загальний розподіл коштів виглядає так: 160 млн грн — на кооперативи, 500 млн грн — на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн — на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн — на дорадчу службу, 100 млн грн — на компенсацію вартості сільгосптехніки.
Під знаком питання перелік банків, які будуть компенсувати ставку по кредитам. До цієї програми залучені тільки державні банки.
Крім того, під знаком питання і позиція щодо кооперативів. Під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи. Фермерам також цікаві кооперативи з обробітку ґрунту, бджолярства, овочівництва, а потім вже — у тваринницькому напрямку.
Нагадаю, українські банки за 2017 рік профінансували аграріїв на 115 млрд грн. Водночас, кредитування малого і середнього бізнесу, за оцінками банкірів, зросло на 70%.
21 березня, завдяки активній позиції сільгоспвиробників та ряду депутатів, парламентський Комітет з питань податкової та митної політики рекомендував Раді прийняти за основу законопроект №7403-2. На підтримку даної законодавчої ініціативи також виступили 14 обласних рад, але Верховна Рада досі відкладала відміну “олійних правок”. Наприкінці минулого року парламент ухвалив так звані “олійні правки” до Податкового кодексу, за якими скасовувалось нарахування та компенсація ПДВ при експорті олійних культур з 1 березня 2018 року. Після масованих акцій протесту агровиробників у грудні 2017 року парламент вирішив зберегти експортне ПДВ на соняшник. Нарахування експортного ПДВ для сої вирішили відкласти до 1 вересня 2018 року, для ріпаку – до 1 січня 2020 року. Однак навіть у такому вигляді “олійні правки” завдають збитків агросектору. Аби їх скасувати, було розроблено законопроект №7304-2, який зареєстрували ще наприкінці минулого року. Аби домогтись включення цього документу у порядок денний сесії, 15 березня і 20 березня агровиробники в знак протесту перекривали дороги у декількох областях України.
Відмова від компенсації експортного ПДВ для олійних культур суперечить нормам угоди про Асоціацію із Європейським Союзом, умовам членства у Світовій організації торгівлі, та може обернутись у мінімум 6,2 млрд грн збитків для малих і середніх агровиробників.
Якщо відшкодування ПДВ при експорті олійних культур таки скасують, експортер буде зобов’язаний відносити податковий кредит з ПДВ, що виникає при закупівлі відповідних культур у виробників, на витрати, що призводить до падіння закупівельних цін на ці культури на 16,7%. Це, в свою чергу, наносить збитки українським сільгоспвиробникам і збільшує прибутки переробних підприємств, що належать олігархам.
В свою чергу, Бюджетний комітет ВР пропонує Верховній раді України не вводити обмеження в розмірі дотацій в одні руки. Так, на засіданні Бюджетного комітету Олександр Горбунов, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету запропонував підтримати Ухвалу щодо держпідтримки галузі тваринництва. Зазначу, що це питання не стояло у порядку денному, опублікованому на сайті Комітету. «Рекомендувати Уряду переглянути положення Порядку за №107 та зняти для об’єктів, які створюють більше 500 робочих місць, встановленого обмеження щодо вартості до 500 млн грн. А також включити до складу комісії щодо надання такої державної підтримки членів Комітету з питань бюджету, чисельністю не меньше 50 % від складу комісіїю. Звернути увагу уряду про необхідність своєчасного інформування комітету з питань бюджету про стан використання коштів за вказаним бюджетною програмою та розглянути можливість, за підсумками таких коштів у їх використання у першому півріччі 2018», — зачитав ухвалу комітету Горбунов . Дана Ухвала була підтримана комітетом та рекомендована до прийняття ВР.
Так, у 2017 році на підтримку сільськогосподарських товаровиробників з державного бюджету було виділено 4 млрд грн. При цьому майже 1,7 млрд грн отримала група компаній, пов’язаних з холдингом «Миронівський хлібопродукт». Тобто єдина компанія, яка й без того має немалі прибутки, отримала майже половину усіх бюджетних дотацій. Натомість дрібні аграрії залишилися без державної підтримки.
Нагадаю, що Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Європейський Союз мають намір збільшити обсяг програми підтримки малого та середнього бізнесу в Грузії, Молдові та Україні до €1,15 млрд.
А для тих кого цікавлять дотації на утримання ВРХ, то вони складуть 1,5 тис грн на голову.
Дотація за утримання корів надаватиметься двічі на рік на безповоротній основі суб’єктам господарювання (юридичним особам) за кожну наявну на 1 січня та 1 липня поточного року корову в розмірі 1,5 тис. грн на одну голову, двома рівними частинами по 750 грн за півріччя. Це передбачено порядком розподілу 6,3 млрд грн для агросектору, який уряд планує оприлюднити найближчим часом.
Крім того, передбачена дотація на молодняк ВРХ, який на момент подання вперше відповідних документів досяг певного віку, у розмірі:
300 грн за голову — за молодняк віком від 1 до 5 місяців;
1000 грн за голову — за молодняк віком від 5 до 9 місяців;
2500 грн за голову — за молодняк віком від 9 до 12 місяців.
У подальшому бюджетна дотація за молодняк, що народився в господарствах фізичних осіб, виплачується за збереження молодняка в розмірі:
700 грн за нступні 4 місяці утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців;
1500 грн за нступні 4 місяці утримання молодняка віком від 9 до 12 місяців.
