Ми можемо хоч кожен рік обирати новий парламент. Але будемо знову і знову розчаровуватись, допоки не змінимо застарілу неефективну систему.
Європейський і світовий досвід свідчить про те, що проблеми громади можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці та двору – українські реалії тому підтвердження. Для дієвого вирішення проблем регіону необхідно провести справжню адміністративну реформу шляхом внесення змін до Конституції, основних законів та підзаконних актів з питань місцевого самоврядування
Забезпечення належної організації державного управління та місцевого самоврядування є основною умовою функціонування демократичних країн. Це – аксіома для кожного пересічного європейця. Європейській приклад показує, що децентралізація дає не тільки повноваження та ресурси для негайного вирішення проблем громади, а разом з тим накладає персональну відповідальність на місцевих чиновників. Таким чином спонукаючи розвитку ефективності державних інституцій та побудови громадянського суспільства. В такій системі громада має механізми впливу на прийняття рішень та можливість контролю діяльності держслужбовців. Саме тому західні партнери України приділяють значну увагу до впровадження адміністративної реформи в нашій державі.
Здійснення реформування у зазначеному напрямку включає як трансформацію центральних, так і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Перш за все, розподіл повноважень та ресурсів, а головне зон відповідальності.
Існування не злагодженої системи організації влади на місцях в Україні сьогодні є результатом суперечностей у актах чинного законодавства, в яких функції і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування перетинаються. Тому важливою складовою адміністративної реформи, впровадження якої має лише імітаційний характер, є забезпечення належного функціонування та розмежування повноважень, сфер відповідальності між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та центральною владою на різних територіальних рівнях управління.
Оскільки Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, угоду про асоціацію з ЄС та є членом Ради Європи – ми маємо слідувати основним західним принципам організації місцевого самоврядування. Але визначений Урядом та Президентом курс на децентралізацію, протягом трьох років – не дав справжніх результатів реформи. В застарілому вигляді збережені державні адміністрації, не утворені виконавчі комітети районних та обласних рад, не проведено повного бюджетного реформування, залишились численні питання в містобудівній, соціальній, бюджетній , земельній та інших сферах. За старими принципами діє система формування та виконання місцевих бюджетів.
Особливо характерно зазначене прослідковується на місцевому рівні, так до депутатського корпусу доводиться вже сформований та розподілений бюджет, який пропонується або підтримати або ні, теж саме і щодо субвенцій, коли депутатам пропонується лише прийняти виділені Урядом кошти. Цей принцип позбавляє повноважних представників місцевих громад можливості донести свою думку до центральних органів влади ще під час формування бюджетних призначень.
Зразком такого підходу є «фінансова незабезпеченість» на початку 2016 року, коли через відсутність належної комунікації та дорожньої карти реформ між центральними та місцевими органами виконавчої влади, заклади професійно-технічної освіти декілька місяців не отримували заробітної плати. Яскравим прецедентом слугує ситуація навколо проблеми з вивозом сміття у Львові, коли центральна та місцева влада звинувачують один одного у бездіяльності, щодо вирішення проблеми. Безліч подібних прикладів можна навести по всім регіонам Україні.
Наявна в статті 44 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” система делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям є недостатньо ефективною оскільки не передбачає можливості делегування окремих повноважень, не встановлює механізму контролю за виконанням делегованих повноважень, а також не включає в себе систему відносин між центральними органами виконавчої влади та відповідними органами місцевого самоврядування.
Крім того відсутній чіткий розподіл повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування стосовно вирішення численних екологічних, економічних, соціальних, інфраструктурних та інших проблем областей.
Вирішення питання налагодження належної комунікації, розподілу повноважень та відповідальності між “центром” та містом, полягає відповідно до статті 39 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, який спрямовує діяльність органів виконавчої влади на сприяння ефективному розвитку місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, зокрема економічного, соціального та культурною розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Для вирішення першочергових проблем регіонів України, необхідно запровадити законодавчі зміни, завдяки яким місцева влада отримає право:
Самостійно вирішувати питання місцевого значення. Місцева влада кожного з рівнів стає незалежною у прийнятті рішень в межах повноважень та буде нести персональну відповідальність.
Розпоряджатися своїм майном та значною частиною бюджетних коштів. Найбільше повноважень, ресурсів і відповідальності переходить ближче до людей – у громаду.
Регулювати ставки місцевих податків та зборів залежно від потреб регіону. Можливість самостійно вирішувати, як розвивати свій регіон, що і де будувати.
Призначати керівників місцевих правоохоронних та контролюючих органів. Місцеву владу будуть представляти посадовці, обрані народом, а не призначені згори.
Функції представників Президента України в регіонах мають бути зведені до контролю над виконанням Законів України, наглядового контролю за діяльністю представників місцевої влади та правоохоронних структур, а також підтримки розвитку української культури. Держава має втручатися в місцеві питання, лише якщо громада неспроможна їх вирішити самостійно. Розпуск місцевої ради чи відсторонення голови громади – має бути максимально демократичний.
Запровадження таких змін у розподілі повноважень між різними рівнями влади, приведе до чіткої зони відповідальності чиновників перед народом, населення України нарешті отримає можливість «з кого спитати» за проблеми свого регіону та швидше вирішити ці питання. Децентралізація дозволить сформувати нові ефективні підходи в організації життя регіонів та побудувати справжнє громадянське суспільство в Україні.
Олександр Казмиришин