За даними UN World Population Prospects населення світу станом на 2025 рік становить приблизно 8,05 млрд осіб, з них чоловіки 3,95 млрд.осіб (49,1 %), жінки 4,10 млрд.осіб (50,9 %). Невелика перевага жінок над чоловіками на глобальному рівні. Якщо подивитись статистику по регіонах, то перевага чоловіків характерна для країн Африки (50,3%) через вищу народжуваність; Азії (50,1%) за рахунок Китаю і Індії; перевага жінок в країнах Європи (52,5%) через довшу тривалість життя; а от в країнах Латинської, Північній Америки, Океанії перевага жінок в кількості незначна.
В статті (2017) «Чоловіки та жінки: взаємний дефіцит» взаємний дефіцит мені цікаво було розглянути припущення, наскільки народжуваність в країні залежить від гендерної переваги чоловіків чи жінок, і тоді вийшло за аналізом статистичних даних, що чим більше чоловіків в країні тим вище народжуваність. Разом з тим, народжуваність можлива лише тоді, коли є пари репродуктивного віку, тобто причина не в чоловіках самих по собі, а в віковій (репродуктивній) структурі населення.
За даними ООН станом на 2025 рік середній вік населення континенту Африка становить 18-20 років, де частка молоді 40–45%, а людей 65+ лише 3%. У більшості африканських країн спостерігається незначна перевага чоловіків (близько 101–103 чоловіки на 100 жінок). І, відповідно, найвищі показники народжуваності у світі (середній коефіцієнт народжуваності по континенту близько 4–5 дітей на жінку).
В країнах Близького Сходу і Північна Африки (Єгипет, Саудівська Аравія, Йорданія тощо) середній вік населення 25–30 років, з яких молодь 30%, а населення 65+ – 5%. У цих країнах чоловіків суттєво більше, особливо у державах Перської затоки 65–70 %.
В Європейських країнах середній вік населення 42–46 років, молодь становить лише 15–17%, а 65+ р.- 20–25%. Європейські країни відзначаються
перевагою жінок у всіх вікових групах, особливо серед літніх людей (приблизно на 4–7 % більше, ніж чоловіків).
В США, Канаді медіанний вік- 38–40 років, молодь 18–19%, 65+ 17–18%. Співвідношення статей майже збалансоване.
В країнах Латинської Америки середній вік 28–33 роки, молодь 25%, а 65+ 8–10%. Статевий баланс загалом рівномірний.
Наявність репродуктивних чоловіків і жінок іще не означає пряме природне зростання демографії, тому як в сучасному світі спостерігається зростання числа людей, які свідомо не планують мати дітей, жінки частіше ухвалюють це рішення усвідомлено і з причин самореалізації, чоловіки через соціально-економічні причини або нестабільність стосунків. У деяких країнах, наприклад у Швеції чи Франції, рівень бездітності жінок і чоловіків став приблизно однаковим, тоді як у Східній Європі чи Японії чоловіки частіше залишаються бездітними, бо не створюють сім’ї.
У Німеччині та Японії понад 25–30 % молодих дорослих кажуть, що не планують дітей ніколи. В Україні та Східній Європі таких близько 10–15 %, але число зростає. Загалом, за географічним розподілом, виглядає так: Європа, Північна Америка, Японія, Південна Корея найвищий рівень childfree (20–35 %), країни Латинської Америки помірний рівень. Країни Африки, арабські країни мають значно нижчий рівень, що повʼязано з релігійними, соціальними факторами, в тому числі.
Тепер постає наступне запитання: в сучасному швидкому і технологічному світі, поєднання людей, їх знайомство і бажання будувати спільне майбутнє таке ж натхненне як і 20 років тому? І наскільки шляхи цього поєднання змінені та впливають на чоловіків і жінок?
А що, якщо все більше чоловіків і жінок будуть відмовлятися від спільного життя, шлюбів, як це вплине на народжуваність, суспільство загалом, економіку?
В XXI столітті «амурні стріли» все більше знаходять людей під впливом сучасних технологій, що пояснюється глобальними соціальними змінами (збільшення урбанізації, робочого навантаження, що зменшує час для особистих зустрічей, і підштовхує людей до зручних способів пошуку партнера, відбулись зміни у сімейних структурах та відносинах), технологічні зміни (поява Інтернету зробила можливим спілкування на відстані).
Дослідження Стенфордського університету (HCMST) показують, що приблизно 30–40 % пар знайомляться через друзів або родичів. Популярним способом в сучасних умовах є онлайн-знайомства.
Далі ідуть соціальні місця (вулиці, бари, клуби, вечірки). І потім робота, навчання, спільні хобі (частка знайомств близько 15–20 %).
Дослідження показують, що приблизно 17–20 % шлюбів (у різних країнах) починаються через сайти знайомств або онлайн-платформи.
Близько 50% шлюбів у США починаються саме через знайомства онлайн. В Австралії, за даними дослідження 2024 року, 52% осіб віком 20–39 років познайомилися зі своїм останнім партнером онлайн, що втричі більше, ніж десять років тому.
В Індонезії 16% дорослих повідомили, що знайшли свого поточного партнера через додатки для знайомств.
Перші онлайн-сервіси знайомств з’явилися ще в 1990-х роках. У 2000-х почали з’являтися мобільні додатки, що значно прискорило популяризацію онлайн-знайомств.
За даними глобального дослідження GWI, серед інтернет-користувачів, які користуються сайтами знайомств, знову ж таки- приблизно 61 % чоловіки, 39 % жінки. Pew Research Center зазначає, що у США такий розподіл становить 50 % чоловіки та 37 % жінки. У Європі співвідношення- чоловіки 52%, жінки 48%. Окремо можна виділити Індію, де 90% чоловіків на противагу 10% жінок.
Загальна кількість користувачів в онлайн- знайомствах понад 350 мільйонів осіб у світі. Вік користувачів 18–29 років становлять 40%, 30–49 років – 44%, 50–64 років – 12%, 65 років і старші 4% . Загальна кількість користувачів сайтами знайомств в Україні близько 1,65 мільйона осіб з гендерним співвідношенням 61,3 % чоловіків і 38,7 % жінок.
Соціальне значення онлайн-платформ зрозуміле, а який це має економічний ефект?
Збільшення числа шлюбів через онлайн-знайомства в останнє десятиліття справді відбулось. Дослідження Pew Research Center стверджують, що у США шлюби, які починаються онлайн, може генерувати 50–100 тис.дол.США додаткових витрат за перші 5 років спільного життя.
Податкові надходження та інвестиції іще один економічний плюс. Великі платформи сплачують корпоративні податки в країнах реєстрації. Зростання ринку стимулює інвестиції венчурних фондів, наприклад, Bumble залучив понад 700 млн.дол.США інвестицій. Глобальний обсяг ринку онлайн-знайомств оцінюється в 6.97 млрд.дол.США у 2025 році, з прогнозом досягнення 12.26 млрд.дол.США до 2030 року, що складається з платних підписок, реклами.
У країнах з низькою народжуваністю, наприклад у Японії, Південній Кореї та Сінгапурі, державні програми співпрацюють із платформами знайомств для заохочення шлюбу та створення сімей. Наприклад, у Японії існують урядові «шлюбні агентства».
Держави також контролюють діяльність платформ, щоб запобігти шахрайству, сексуальним домаганням та експлуатації дітей.
Цікавими є дослідження впливу онлайн-знайомств на довго тривалість стосунків, наприклад, стаття соціологів Массачусенського університету «Чи роблять онлайн-знайомства успішнішими стосунки?» показало, що знайомства через онлайн-платформи можуть бути пов’язані з меншою якістю стосунків у шлюбі.
Також є цілий ряд досліджень присвячених тому, як штучний інтелект, відповідні додатки AI, змінюють онлайн-знайомства, допомагаючи користувачам створювати повідомлення та оптимізувати профілі. Однак експерти застерігають від надмірної залежності від автоматизації, оскільки це може призвести до відчуження та зниження автентичності в комунікації .
Тенденції онлайн-знайомств показують, що технології хоч і змінюють спосіб формування пар, але не можуть повністю замінити соціальні контакти. Навіть, якщо люди повністю відмовляться від знайомств, це теоретично може призвести до зниження народжуваності, але на практиці існують культурні, соціальні та технологічні компенсатори (наприклад, сурогатне материнство, штучне запліднення). Тенденції онлайн-знайомств і соціальна поведінка впливають на демографічну динаміку, але не є єдиним чинником виживання людства. Як і шлюб, який не є єдиним механізмом збереження демографічної стабільності.
Наталія Грущинська
