Країнами – лідерами у кількості ув’язнених є США (2 217 000 осіб), Китай (1 649 804 осіб) та Росія (646 319 осіб). За статистичними даними, кількість ув’язнених в світовому масштабі зросло майже на 20% починаючи з 2000 року. В Океанії та в Північній та Південній Америках кількість ув’язнених збільшилася на 60% та 40% відповідно, тоді як у Європі впала на 21%. США є світовим лідером за кількістю в’язнів та в’язниць, в тому числі приватних та з багаторівневою пенітенціарною системою. На нижньому рівні знаходяться в’язниці округів і міст, у яких утримуються арештовані в очікуванні місцевого суду чи засуджені до року. В тюрмах штатів і федеральних установах утримуються злочинці, ув’язнені на термін вище року. Комбінована система окружних тюрем / тюрем штатів існує лише на Алясці, Гавайях, в Коннектикуті, Делавері, Род-Айленді та Вермонті.
Класифікація типів і режимів установ різниться між округами, штатами і федеральною системою. На кінець 2016 року в тюрмах штатів і федеральних установах США нараховувалось 1 598 780 ув’язнених (в 2000 році — 1 394 231), в тому числі в тюрмах штатів — 1 382 418 (в 2000 році — 1 248 815), в федеральних установах — 216 362 (в 2000 році — 145 416). Серед усіх ув’язнених 1 487 393 складали чоловіки (в 2000 році — 1 303 421) і 111 387 — жінки. В 38 штатах утримувалось 1790 ув’язнених у віці 17 років і молодше (із них 96 % були чоловічої статі), найбільше в штатах Флорида, Нью-Йорк і Луїзіана. Аналізуючи доступну інформацію щодо світового досвіду щодо фінансування в’язниць, слід відмітити перелік таких закладів з найбільш комфортабельними умовами. Це в’язниці в Норвегії, Іспанії, Швеції, Австрії, Саудівській Аравіі. В Нідерландах розглядаються навіть перспективи скорочення видатків на утримання в’язниць через стрімке зменшення злочинності в останні роки — в середньому на 0,9% за рік. Наразі в Нідерландах під закриття потрапляють щонайменше п’ять тюрем, що створюють 1900 робочих місць. В Ізраїлі 24 в’язниці, які розділяються на чотири типи: для чоловіків, жінок, неповнолітніх і попереднього утримання. На сьогодні в них перебувають 23000 ув’язнених, з яких більше 300 жінок. Ув’язнені мають право навчатися, підвищувати кваліфікацію та подавати прохання для отримання вищої освіти. У в’язницях країн Латинскої Америки ситуація протилежна, вони переповнені та умови утримання вкрай погані, наприклад у в’язницях Колумбії знаходяться близько 60 тис.осіб, в Венесуелі – 45 тис.осіб, в Домініканській Республіці – 12 тис.осіб. Найжорстокіші умови перебування 7,5 тисяч ув’язнених у в’язниці Бразилії з антисанітарними умовами, хворобами, в тому числі кожен п’ятий є носієм ВІЧ-інфекції, характерний високий відсоток зростання рівня самогубств та масових знущаннь. У в’язницях країн Африки дуже частим явищем є масові заворушення, підбурені поганими умовами утримання в’язнів: перш за все, це перенаселення, яке, наприклад в Замбії становить 300%, а саме при розрахунку приміщення на 9000 місць утримується 25000. У в’язницях Камеруна розрахованих на 17000 місць, утримується 27997 осіб.
В Південноафриканській республіці нараховується 234 в’язниці, які переповнені в 1,5 рази за норму, крім того серед затриманих 50% інфікованих і хворих. В Кенії утримується 2300 ув’язнених. В Центральноафриканській країні Бурундії знаходиться близько 1% населення (не дивно, тому як за віком це можливо з 10 років, крім того, якщо в’язень втікає з в’язниці, його місце займає родич). Бюджет на утримання в’язнів мінімальний і тому годувати, одягати затриманих є обов’язком родичів. В Російській Федерації кількість в’язнів зросло до 640 тис.осіб у 2018 р.та поряд з цим відбулося скорочення фінансування на їх утримання майже в половину з 99,6 млрд.рубліа до 45 млрд.рублів. В Україні, в цілому кількість ув’язнених зменшувалася останніми роками: від 218 800 людей у 2000 році і до 147 112 у 2013 році. У 2014 році кількість ув’язнених становила 92290 осіб, або 204 засуджених на 100 тисяч населення, в 2017 році – близько 136 тисяч осіб. Щоденно Україна витрачає на утримання одного в’язня 2,68 євро. А в середньому у країнах, які є членами Ради Європи, ці витрати складають 45 євро, або у 20 разів більше, ніж в Україні. На утримання одного ув’язненого держава, в середньому, витрачає від 38 до 60 тисяч гривень на рік. При цьому, слід враховувати і кількість ув’язнених, наприклад в деяких в’язницях України міститься 30 ув’язнених, а в їх охороні перебуває 130 чоловік. Середньомісячна заробітна плата засуджених, які працюють у місцях позбавлення волі становить 1363 грн. або від 38 тис. до 60 тис. грн. на рік. Разом з тим, продуктивність праці невисока, майже в чотири рази нижча, ніж в середньому по українській промисловості. Переважна більшість ув’язнених мають кваліфікаційні розряди за професією не вище другого. У кожного четвертого – психічні захворювання та відхилення.
Найбільший рівень фінансування пенітенціальна система отримала у 2014 році – 0,69% від загального обсягу видатків Державного бюджету, а найменший у 2015 році – 0,50%. Згідно статистичних даних за період 2015-2017 років відбувається загальне зниження кількості працездатних засуджених на 37,2 % у 2016 р. та на 21,4% у 2017р., а відтак і зниження рівня працевлаштованих засуджених у сфері матеріального виробництва на 18,2 % у 2016 р. та на 23,2% у 2017 р. Але позитивним фактором є підвищення рівня отримання кваліфікації серед засуджених за досліджуваний період з 11,14 до 20,25 %. Утримання засуджених, їх подальший процес реабілітації визначає соціальний стан в суспільстві готовність суспільства прийняти осіб, які перебували в ізоляції. Після звільнення засуджені, які отримали робітничу професію мають вищі шанси працевлаштуватися за отриманою професією, що допоможе вирішити головну соціально – економічну проблему держави їх адаптації та ресоціалізації, а також призведе до зниження витрат на виплати одноразових допомог за рахунок коштів Державного бюджету України та ризику скоєння рецидивних злочинів.