Війна, яку розпочала росія проти України в сучасному цивілізованому світі сприяла стрімкому переосмисленню питань всередині саме українського суспільства. Частково кваліфікації та професії, якими володіли люди стають, принаймні тимчасово, непотрібними і тепер керівник може опинитися в ситуації, коли йому доводиться не здійснювати організаційні функції, а виконувати робочі завдання для того, щоб вижити та прогодувати родину, іншим змінити діловий костюм з білою сорочкою на камуфляжну форму та стати в стрій.
Це також зміщує підходи до вибору майбутніх професій, системи освіти та великого пласту соціально-економічних питань. Після Перемоги розпочнеться глобальне відбудовування країни, яке потребуватиме відповідних колосальних ресурсів як матеріальних так і фізичних. В Україні запустили проєкт “росія заплатить”, який збирає дані про зруйновані окупантами об’єкти. Дані використають у міжнародних судах проти росії для відшкодування. За даними KSE, збитки, завдані росією Україні, вже перевищують $2,5 трлн.
Станом на сьогодні пошкоджено понад 500 шкіл, понад 270 закладів освіти, у т.ч. 69 шкіл зруйновано, знищено 651 житлову будівлю, понад 4 тис житлових будівель, пошкоджено чи зруйновано понад 350 мостів, 15 аеропортів, понад 124 дитячі садки, понад 36 лікарень, понад 40 промислових підприємств, понад 15 тис км автошляхів, понад 5 тис км залізничних колій, понад 30 адмінбудівель, 47 залізничних станцій, 1 діюча атомна електростанція, 1 законсервована атомна електростанція. Крім того, зруйновано або виведено з ладу понад 15 тис. км автомобільних доріг, 5 тис. км залізничних шляхів, 350 мостів. Вартість пошкоджених або зруйнованих об’єктів, за попередньою оцінкою КSЕ, у випадку їх повного руйнування може становити до 1,5 трлн. грн. або 54,3 млрд. дол.
Відновлення економіки передбачає активний людський капітал, і урахування того, що з України під час війни уже виїхало понад 3,5 млн. людей, а внутрішньо переміщених осіб зафіксовано 6,2 млн., більшість з яких втратили місця роботи. Навантаженням для економіки стануть, в першу чергу, підтримка для біженців, знижене економічне зростання, збільшення інфляції, зростання цін на енергоносії та продукти харчування, що найбільше вдарять по малозабезпечених верствах населення.
Проте, перші офіційні втрати ВВП, Міністерство економіки України почне підраховувати на початку квітня. Після Перемоги залишаться зруйновані будинки, памʼятки архітектури, які підлягатимуть відбудові, що потребуватиме малярів, штукатурів, будівельників мостів та доріг, фахівців, що займаються реконструкцією. Під час відновлення міст, потрібні будуть не лише робочі руки, а й ресурси: цегла, бетон, дерево та інші будматеріали, сантехніка, пластикові вікна тощо, відповідно, працівники.
На сайтах обласних державних адміністрацій уже поступово з’являються переліки затребуваних вакансій, серед яких переважають робочі професії (маляр, двірник, слюсар, сантехнік). Наслідки війни не лише матеріальні, а, в першу чергу, психологічні. Тому робота психологів, психотерапевтів, психоаналітиків буде в пріоритеті. Поліцейський – професія в післявійськовий період гарант від злочинців, мародерства в країні (до речі, цікаві факти історіографії мародерства російської армії представлені в статті https://ua.krymr.com/a).
Медичні працівники на перших місцях, безумовно. Ринок послуг, найбільшими секторами якого в Україні в довоєнний період були: торгівля й ремонт автомобілів, транспорт та зв’язок, фінанси і кредит, туристичний сектор, побутові послуги, послуги швидкого харчування, ремонтно-будівельні послуги та сектор послуг, пов’язаний з розважальними і видовищними заходами, в післявоєнний період збереже визначені направлення.
Нагальними питаннями в найближчій перспективі: діяльність аграрних підприємств, бізнес яких прив’язаний до конкретної території, а відкласти роботи на невизначений термін або перенести не можливо. Крім того, в даному сектору частково наявний дефіцит робочої сили, пального, добрив, проблем логістичного характеру. Разом з тим, перелік професій на цьому не обмежується, технічний прогрес не зупинити війною, Україна почне не лише відбудовувати руйнації, а і застосовувати новітні технології для цього та для розвитку нових професій, які обумовлюються потребами суспільства і цінностями.
За різними даними, найзатребуванішими професіями станом на 2021 рік були: ІТ-фахівці, програмісти, інженери-механіки, лікарі, освітяни (з урахуванням потреб сучасного часу), менеджери проектів. Професії майбутнього (ІТ-генетик, персональний бренд-менеджер, спеціаліст по побудові індивідуальної траєкторії розвитку та інші, пов’язані не просто з отриманими професійними знаннями та навичками (hard skills), а важливими елементами реалізації особистості в сучасному світі — soft skills (м’які навички)), які прогнозувались на 2022 та подальші роки, та стануть в нагоді і в подальшому. Неабияку актуальність отримує професія військовослужбовець. Сумніватися в майбутньому в її затребуваності не доводиться. Компетентності, якими має володіти людина даної професії вимагає дисциплінованості, фізичної й психічної витривалості, організації, високої емоційної стійкості.
І вироблення таких якостей є важливими для всіх українців, загалом. Хоча війна сприймається як чоловіча діяльність — і справді переважну участь у мілітаристських акціях беруть чоловіки, за офіційними даними Міноборони України, в процесі довгих восьми років війни з росією, яка до 24 лютого 2022 року була сконцентрована на Сході Україні, було зафіксовано близько 12 тисяч жінок ветеранів бойових дій. Станом на лютий 2022 року жінок в Збройних силах України становить 32569 осіб, статус учасників бойових дій надано 16,7 тис. жінкам – військовослужбовцям. І це не враховуючи жінок – волонтерів, та жінок в осередках територіальної оборони, які забезпечують так званий «тил».
Гендерний розподіл професій все більше буде зникати і в інших професіях, а от мовне питання загострюватися, особливо при прийнятті на роботу, даватиме можливість внести чіткі вимоги до вибору працівника.
Наразі, одним з безпрограшних висновків, може бути наступний: вчити та вдосконалювати знання Рідної мови, які знадобляться при опануванні будь – якої професії в майбутньому. А допоки триває війна, ще й забезпечить можливість вижити і остаточно перемогти.
Наталія Грущинська
