Описуючи 2024 рік фразою з будь-якого твору, на думку спадає роман Чарльза Діккенса «Повість про два міста»: «Це були найкращі часи, це були найгірші часи…».
Всесвітній економічний форум, який відбувався у Давосі 15-19 січня 2024 року, проходив під назвою «Відновлення довіри» і був присвячений глобальним викликам у сфері геополітики, економіки та технологій, охопивши питання безпеки та співпраці в світі; зростання та створення робочих місць для нової ери; штучному інтелекту як рушію економіки та суспільства; питанню клімату, природі та енергії. Приблизно в таких замальовках 2024 рік і добігає кінця.
У 2024 році декілька ключових подій та трендів значно вплинули на економічний порядок в світі. В першу чергу, це військові конфлікти та їх економічні наслідки.
В 2024 році за даними міжнародних аналітичних центрів, таких як International Crisis Group та Global Conflict Tracker зафіксовано більше 20 активних конфліктів, зокрема: війна в Україні – залишається найбільшим конфліктом у Європі.
Конфлікт у Ємені, громадянська війна в Судані, напруженість в Сахелі (Малі, Буркіна-Фасо, Нігер); конфлікт в Нагірному Карабаху; напруженість між Палестиною та Ізраїлем; в М’янмі, Демократичній Республіці Конго; в грудні в Сирії відбулось падіння 24-річного режиму Асада; розрив зв’язків Північної Кореї з Південною Кореєю. Кожен військовий конфлікт в більшій чи меншій мірі впливає на економічну ситуацію не лише країн -учасниць та регіону, а і на світовий ринок.
Війна в Україні продовжує впливати на глобальні ціни на енергоносії. Через обмеження постачань російського газу в Європу та глобальні санкції ціни на газ і нафту значно зросли. Це змусило країни шукати альтернативні джерела енергії, наприклад, розширювати використання відновлюваних джерел чи укладати угоди з іншими постачальниками, як-от Норвегія, Катар та США. Багато країн ЄС скоротили залежність від російських енергоресурсів, прискоривши перехід до «зеленої енергетики». Війна призвела до зростання цін на продовольство через зупинку експорту українського зерна та проблеми з поставками інших сільськогосподарських продуктів. Це особливо сильно вплинуло на країни Африки та Близького Сходу. Війна в Україні стала каталізатором змін у світовій системі безпеки, економіки та суспільних відносин, демонструючи вразливість глобального порядку та залежність країн одна від одної.
Конфлікти в інших регіонах, зокрема на Близькому Сході та потенційно в Південно-Китайському морі, також сприяють підвищенню цін на нафту через порушення логістичних ланцюгів.Через геополітичні напруження країни збільшують витрати на оборону (орієнтовно в межах 2% світового ВВП), що впливає на економіки різних регіонів.
Загалом, на кінець 2024 року зростання світового ВВП фіксується у межах 2,1–2,9%. Основними драйверами залишаються США (зростання ВВП — 2,1%) і Китай (4,6%), тоді як Єврозона показує значно скромніші темпи (приблизно 0,8%) через вплив енергетичної кризи та уповільнення виробничої активності.
Китай у 2024 році стикнувся з кризою у секторі нерухомості та уповільненням внутрішнього попиту, що послабило глобальний попит на сировину, але водночас КНР залишається лідером у стратегічних галузях, таких як виробництво акумуляторів та споживчої електроніки. Додатково загострюється ситуація навколо Тайваню, де в січні 2024 року пройшли президентські вибори з перемогою Лай Цінде, яка виступає за незалежність острова та зближення з США і їх союзниками, що негативно сприймається Китаєм. Тайвань збільшує витрати на оборону.
Додамо до цього, зміни в БРІКС, Бразилія, росія, Індія, Китай і ПАР – перетворилися на БРІКС+. До складу його членів в жовтні 2024 року увійшли Єгипет, Ефіопія, Іран, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. З моменту збільшення країни – члени БРІКС об’єднуватимуть 45% населення Землі та приблизно третину 35% світового ВВП.
Міграція.
Через політичні та економічні нестабільності у 2024 році світові міграційні потоки продовжують зростати, збільшилась кількість біженців з Афганістану, Сирії, Венесуели та Латинської Америки.
Загалом, кількість міжнародних мігрантів досягла 281 мільйона, а число переміщених осіб через конфлікти, насильство та природні катастрофи досягло рекорду — 117 мільйонів.
Протягом 2024 року у світі відбулись вибори у понад 60 країнах світу, в таких державах як Індія, США, Індонезія, Пакистан, Мексика, Британія, Австрія, Молдова, Грузія, в ЄС обирали Європарламент. Кожні відзеркалюються на економічних політиках країн, для прикладу, прогнозують, що перемога Дональда Трампа, ймовірно, матиме значний вплив на економічні політики різних країн, особливо в таких сферах, як торгівля, регулювання та фіскальна політика, а саме запровадження високих тарифів, зокрема на китайські товари (до 60%). Це може вплинути на країни, що мають тісні економічні зв’язки зі США, такі як Мексика та країни Європейського Союзу. Введення таких мит може призвести до підвищення інфляції по всьому світу, оскільки ціни на імпортовані товари та енергоносії (які часто оцінюються в доларах США) зростуть. А можливе послаблення ряду регулювань у сферах енергетики, фінансів і фармацевтики, що може позитивно вплинути на нафтову, газову та вуглецеву промисловість, з іншого боку може послабити екологічні ініціативи.
У вересні 2024 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбувся Саміт майбутнього та став важливим у реформуванні міжнародних інституцій і обговоренні глобальних викликів, відбулось затвердження Пакту заради майбутнього, Глобального цифрового договору та Декларації про майбутні покоління. Документи, що мають на меті оновити принципи глобального управління, а саме реформу Ради Безпеки ООН (можливе розширення представництва країн, включаючи Африку, та скасування або обмеження права вето для постійних членів Ради, що стало актуальним через блокування рішень росією), ухвалено положення про глобальну регуляцію штучного інтелекту для забезпечення його використання на благо людства, посилено акцент на захисті цивільного населення, ліквідації ядерної зброї та боротьбі з тероризмом, зобов’язання держав інтегрувати інтереси молоді в процеси прийняття рішень і забезпечувати сталий розвиток.
Головне, визнання того, що сучасна структура ООН потребує змін для ефективної відповіді на виклики XXI століття, такі як війни, зміна клімату та технологічні загрози, безпосередньо в активізації міжнародної співпраці заради миру та стабільності, зокрема на тлі війни в Україні.
У 2024 році природні катаклізми у світі не скинули обертів, порівнюючи з 2023 роком, а саме урагани та повені принесли значні економічні збитки, наприклад, явище Ель-Ніньйо, призвело до змін у виробництві та логістиці продовольства країн Південної Америки, Південно-Східної Азії та Африки.
Катастрофічні повені сталися у Лівії, Китаї, Індії та Словенії. В Італії внаслідок злив в Емілії-Романні були зафіксовані збитки на суму понад 600 млн доларів, що стало найбільшим погодним збитком країни за останні десятиліття. Тропічний циклон Доксуї в Південно-Східній Азії спричинив економічні збитки на суму понад 20 млрд доларів. Сильні урагани в Атлантиці, зокрема ураган Ідалія приніс збитки на 3,5 млрд доларів. Ураган Оттіс викликав серйозні пошкодження в Мексиці та Каліфорнії.
У першій половині року великі дощі та сильні повені, пройшли через Каліфорнію, Неваду, Аризону та Юту, що призвело до економічних втрат на суму понад 3,4 млрд доларів.
Безумовною причиною катаклізмів є як природні фактори, так і зміни клімату.
Поряд з цим, здійсненні зусилля зі сповільнення змін клімату спонукали до зростання споживання відновлюваних джерел енергії на 11%, при цьому невідновлюване паливо все ще забезпечує 4/5 усієї галузі. Зріс і ринок електромобілів.
Дедалі більше коштів починають витрачати на охорону здоровʼя, зазвичай спрямовуючи на кілька ключових напрямків: лікування хронічних захворювань (серцево-судинні захворювання, рак, діабет та респіраторні захворювання), вакцинацію, лікування психічних захворювань, програми, що сприяють здоров’ю матері та дитини, інновації у медичній сфері.
За даними ВООЗ, це приблизно 10% світового ВВП, що є абсолютно підтвердженим, якщо подивитись на статистику зростання хвороб в наслідок політичних, економічних, соціальних та інших причин.
Основними викликами країн світу стають боргове навантаження країн, вплив кліматичних змін на сільське господарство, посилення міграційних процесів, зміни на ринку праці, а також геополітична нестабільність.
У 2025 році за прогнозами МВФ, світова економіка зросте на 3,2%. Очікується зниження глобального рівня інфляції на рівні 4,4%, а в розвинених країнах може досягти позначки 2%. США та Китай залишаться основними рушійними силами світової економіки, де зростання ВВП США становитиме 1,7%, а Китаю — 4,5%. У Єврозоні передбачається помірне зростання економіки приблизно на 1,5%.
Активний розвиток штучного інтелекту, робототехніки та інновацій у сфері відновлюваної енергетики відкриває перспективи для підвищення продуктивності, особливо у країнах із розвиненою економікою.
Водночас ризики для глобального зростання залишаються: нестабільність на фінансових ринках через геополітичні конфлікти, високі ціни на послуги та можливі зміни в економічній політиці можуть стати суттєвими викликами.
Для України асоціації щодо літературних висловів припадають на поему «Мойсей» Івана Франка: «Лупайте сю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинить вас, зносіть і труд, і спрагу, й голод,Бо вам призначено скалу сесю розбить».
Наталія Грущинська
