Економіка генерує доходи для бюджету з якого вже формується добробут громадян. Чим швидше і динамічніше відбувається економічне зростання, тим багатшими стають громадяни.
Україна займає 123 місце в світі з 140 країн за рівнем багатства громадян. Про це свідчать дані рейтингу Global Wealth Report, який проводять щорічно Credit Suisse.
Натомість в народі цей рейтинг називають по іншому – рейтинг бідності. Тобто, чим нижчу сходинку займає країна, тим біднішою вона є.
В розрізі президентської кампанії, яка вже де-факто розпочалась, важливо проаналізувати економічні програми основних гравців і кандидатів про те, а як вони будуть піднімати економіку і, головне, боротись з бідністю.
Це важливо, адже суспільство має розрізняти реальні програми, а не популістичні гасла. Популізм дорого коштує потім самим громадянам.
Юлія Тимошенко для цього провела цілий форум під час якого протягом двох з половиною годин говорила про те, якою буде програма економічного розвитку України. Наприклад Леді Ю пропонує використовувати податково-бюджетне стимулювання для розвитку високотехнологічних і оборонних галузей. Експерти назвали це так – Тимошенко пропонує кредитувати. Окрім того Тимошенко пропонує далі працювати з МВФ, однак пропонує провести нові переговори з кредиторами, які мають привести до кращих умов співпраці.
Експерти одразу взялись критикувати Тимошенко і вказали на помилки та пропозиції. На думку Тимофей Милованов, представника американської ліберальної школи економіки і співзасновника VoxUkraine «в економічній програмі «Новий економічний курс» треба було б приділити більше уваги роз‘ясненню того, звідки будуть надходити кошти на стимулювання та як уряд буде досягати цілей: пенсій та інших соціальних виплат, стабільність цін та курсу обміну, бюджетна дисципліна», – пише Мілованов для Економічна правда.
Окрім цього Тимошенко говорить про енергоефективність та низькі ціна на газ. Все це вірно, але щодо зниження цін на газ, експерти називають «популістичним гаслом», ця політика, на їхню думку, знову призведе до корупційної складової.
Президент України Петро Порошенко поки не представив своєї програми, скоріш всього це станеться коли він озвучить офіційно свій похід на другий термін. Однак можна припустити, що Порошенко кардинально не змінюватиме курсу, який вже діє, а це посилення євроінтеграційних процесів, пошук нових ринків, оскільки доля євро-азійського ринку для України буде зменшуватись через накладені Росією санкції на бізнесменів та компаній.
Однак вже зараз можна стверджувати, що є провал щодо євроінтеграціних економічних процесів. Є асоціація, немає інтеграції, пише Європейська правда передаючи звіт і оцінку Council of the European Union щодо прогресу України у виконанні угоди з ЄС, яка була опублікована минулої пятниці.
ЄС вимагає чіткої логіки та динаміки від ухвалення законодавства та створення інституцій до повної імплементації реформ, які б мали перевести інтеграцію в реальну економічну площину. Експерти в цьому звіті побачили «зраду» з боку ЄС в якому нібито Брюссель фактично «відмовляєтсья від подальшої інтерграції України до внутрішнього ринку ЄС», – пише Taras Kachka, економічний експерт та один з тих, хто формував та допомагав реалізовувати реформи, які відкрили шлях до безвізу.
Однак не слід шукати причини тільки в ЄС, варто оцінити власні помилки та промахи, які могли призвести до негативного звіту Брюсселя. Власне це і стане головним елементом критики опозиційних кандидатів яку адресують діючому президенту України.
Так званий “україноцентризм в економіці” пропонує інший кандидат Олег Ляшко. Його Радикальна Партія відома тим, що стала ініціатором законопроекту #купуйукраїнське. Запам‘яталась масштабна кампанія яку радикали провели в Раді. Навіть глава уряду Volodymyr Groysman взяв участь в флешмобі на підтримку ініціативи. Хоча потім його в мінекономіки смикали за рукав і просили відмовитись від підтримки оскільки, на думку чиновників, цей законопроект створює нерівні умови для компаній нерезидентів, які хочуть брати участь в тендерах.
Повертаючись до питання, а хто ж може запропонувати якісну і швидку програму розвитку економіки, то власне фокус на розвитку вітчизняної економіки, виходу з сировинного придатка розвинених країнах, створення продукту з доданою вартістю – всі ці процеси призведуть до збільшення зайнятості населення – власне і є ключем до розвитку національної економіки.
Однак поки стаються випадки коли Україна у великій кількості купляє чи то гелікоптери, чи трамваї іноземного виробництва. Звісно якість за кордоном вища, однак українські виробники теж можуть її осягнути, якщо буде підтримка держави в цьому плані.
Даними ініціативами стиль Ляшка схожий на стилі поведінки Трампа чи Ердогана, котрі намагаються проводити країноцентричну, можливо навіть в чомусь націоналістичну економічну політику, по відношенню до зовнішніх ринків. Що по правді, стає дуже типовим трендом сьогодення. Зараз буде популярним тренд просування власних товарів, а ніж глобальні процеси. Donald J. Trump цьому приклад.
Інший кандидат в президенти Анатолій Гриценко озвучив бажання якими мають настати зміни в економічній сфері, як формування умов реалізації найманої праці, які забезпечують добробут і високий соціальний статус громадянина, дають людині можливість накопичувати капітал і набувати приватну власність відповідно до отриманих законним шляхом статків, реформування податкової системи і сфери соціального забезпечення шляхом: розмежування податків і соціальних внесків, усунення їх взаємного впливу; зменшення кількості податків і спрощення процедури їх адміністрування; успадкування усіх форм пенсійних внесків, збереження їх купівельної та майбутньої вартостей.
Однак яким чином це буде реалізовуватись поки не відомо.
Зробив огляд, звісно, не всіх кандидатів, далі буде, проте слабкою ланкою економічних програм багатьох кандидаті є їх те, що вони описують бажані речі, а ніж дійсні. Окрім цього бракує чіткого механізму досягнення поставлених цілей. Самими гаслами економіку не збудуєш, потрібні реальні кроки та практичні дії.
Тарас Семенюк
