Війна спричиняє підвищення рівня смертності, зниження народжуваності та погіршення стану здоров’я. Разом з тим, в деяких дослідженнях можна зустріти окреслення, як не дивно, позитивних факторів війни, а саме процес повернення в людський соціум біологічного відбору; зняття заборон в суспільстві, що сприяє полегшенню соціальної напруги; перегляд цінностей.
Проблемою в період війни є смертність та питання природного відтворення. Важливе збереження як територій так і людей.
Навряд чи можна заперечувати, що народжуваність, репродуктивні можливості та секс не взаємопов’язані процеси. А особливості їх в період війни значно відрізняються від часу мирного.
Народжуваність в мирному житті відносно плановий процес, залежить від економічних, політичних, етнічних, культурних цінностей, та особливостей інтимного життя. Проте в періоди війн, за аналізом історичних даних, сексуальне життя людей стрімко змінювалось, з одного боку спрощувалось до мінімуму, перетворюючи секс на товар, з іншого, загострювало почуття самозбереження через продовження роду у чоловіків та здатність жінки у екстремальних умовах перемикати свою увагу на піклування та жалість.
Про моральність говорити недоречно. Тому як війна- це уже аморально.
В таких умовах традиційна сім’я може поступатися, тому як війна нейтралізує її цінності.
Після Першої і Другої світових війн відбулось значне зростання народжуваності, бебі бум був характерний для Німеччини, країн Європи та радянського союзу.
Проте за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М.В.Птухи україно-російська війна не принесе зростання народжуваності, що пояснюється «свідомістю» громадян та певне небажання або не готовність мати дітей і до війни, на що також вплинула і ізоляція під час пандемії Covid-19. Можна додати, що скорочення народжуваності може бути спровоковано браком жінок, які покинули територію України (з 24 лютого до 19 вересня з України виїхали близько 8,4 млн людей, наразі за кордоном перебувають 1,2 млн людей з України, з них вагома частка -жінки), розлучаться або уже розлучились з чоловіками, та, на жаль, через втрати чоловіків, каліцтва, поранення в бойових діях.
За позитивною статистикою Міністерства юстиції України, з березня 2022 року до кінця серпня зафіксовано лише 7450 розлучень і натомість 103903 пар вступили до шлюбу. Порівнюючи з аналогічним періодом 2021 року: 104 012 шлюбів та 29 587 розірвань шлюбів, відповідно.
Отже, в Україні динамічно зростає як кількість одружень, так і кількість розлучень.
За перші чотири місяці широкомасштабної війни в Україні народилося 42,7 тисячі малюків. Це на 5% менше, ніж в першому півріччі 2021-го, коли було 139 тис.новонароджених, і на 11,5% менше, ніж в першому півріччі 2019-го, коли їх було 149 тис.
Це малюки, які були зачаті до широкомасштабного вторгнення, а майбутню статистику можемо аналізувати уже в наступному році. Завагітніти, виносити дитину в військовий період справа хвилююча, ризикована, але поважна та заслуговує на підтримку.
Період війни – не час для задоволень? Заперечувати існування сексуальних відносин і їх видозміни в період війни протиприродно.
В ХХ столітті, а особливо в першій половині, влада в більшості країн Європи через релігію, культурні цінності, а у радянському союзі через партійну систему, намагались контролювати інтимне життя людей.
Наскільки факт присутності чи відсутності сексу під час війни, його характер та поведінка суб’єктів в ньому, впливає і далі буде впливати на психолочний і фізичний стан як цивільних так і військових громадян, тобто на суспільство, регулюючи і рівень народжуваності, в тому числі.
Книга В.Гінда «Секс і німецько-радянська війна» заснована на документальних свідченнях та архівних даних, розкриває особливості взаємовідносин в період війни, при чому з усіх сторін учасників. Німецька і радянська сторони намагалися слідкувати за моральним обличчям своїх військових, та це лише звучить на словах, а на ділі: відсутність стосунків деморалізувала армії, викликала агресію, некеровані дії військових, тощо.
На цьому тлі, фашистське керівництво приймало міри: створювало «будиночки відпочинку», які могли переїжджати разом з армійцями, де чітко слідкували за гігієною та відвідуваннями. В «будиночки» жінок набирали добровільно. Радянське керівництво, пропитане розпустою, насильством та знущаннями, закривало очі на ці питання. Як результат, станом на 1942 рік проблемою радянської армії стали венеричні захворювання: сифіліс та гонорея. І не слід забувати про інші наслідки.
Роль та місце жінки під час війни, особливо в гарячих точках, може перетворюватись на повний жах.
Поряд з зґвалтуваннями, наругами, стоять інтимні послуги на комерційній основі заради питання виживання.
Не виходять з голови ряд документальних випадків, наведу декілька з них. Якщо дівчину зґвалтували під час війни, ворог і не один, вона завагітніла, то чи слід їй лишати дитину? Такий випадок був описаний на прикладі зґвалтувань у м.Бучі і психолог працював над тим, щоб дитину лишити і прийняти майбутній матері.
Схожий випадок представлений в дослідженнях професорки Стендфорського університету. Під час війни в Сьєра-Леоне було зґвалтовано 60000 жінок. Зафіксовано високі показники насилля жінок в Конго, ЦАР, Судані, Малі, Ліберії, Сомалі, Лівії, Сирії, Колумбії, Боснії. В інфо графіці та коментарях департаментів ВООЗ з питань інвалідності, насильства та попередження травм, Департамету репродуктивного здоров’я та досліджень, окрім статистики, наведено цитати постраждалих жінок. Жінка з Руанди описує свою агонію: «Після зґвалтування я пішла на тест ВІЛ і виявила, що я негативна, але вагітна від убивці. Дитина народилася, але я не задоволена ним, він нагадує мені про погані образи людей, які мене зґвалтували. Я втратила семеро своїх дітей на війні і зараз виховую дитину нещастя. Мені дуже важко, тому що я весь час чую голоси своїх дітей, які просять їжу. Біль ніколи не згасає. Я не можу любити цю дитину. Це пекло на землі, і геноцид продовжує жити зі мною».
Способи самозахисту жінок від сексуального насильства єдині за весь відомий період – з початку ХХ століття і досі: уникнути надмірної уваги до себе, спотворити себе, приховати зовнішність, обрізати волосся, забруднитися, сутулитися, викликати алергічні реакції, щоб здавалось на хворобу. Так діяли під час Першої світової війни, так діяли в окупованих російськими орками українських територіях у 2022 році.
Інший випадок, і не один такий, що описані в декількох джерелах, коли жінка добровільно іде на контакт з малознайомим військовим, часто в екстремальних ситуаціях лише за його проханням, відчуваючи його смерть. Що тягне за собою народження в випадку вагітності, та що відчувається потім? Таких ситуацій безліч було в період Другої світової війни, як серед цивільних так і серед жінок військослужбовців. «Тимчасова цивільна фронтова дружина (ТЦФД)», «фронтовичка». Мало хто розбирався в ситуаціях і обставинах, і не всі бачили на власні очі жахіття на передовій, тому коли жінки поверталися до рідних земель, на них чекали лише пересуди, побиття і звинувачення в аморальній поведінці.
«Лісові дружини» було розповсюдженим явищем серед партизанських загонів у 40-х роках, в силу ізольованого характеру діяльності, жінки скоріше розглядались як сексуальний об’єкт, і лише потім з огляду на їх підпільні, бойові, професійні якості. Керівництво намагалося приборкати інтимне життя військових, іноді навіть кваліфікувавши це як важкий кримінальний злочин, проте в більшій мірі закривало на це очі. У разі вагітності, такої жінки намагалися позбутися. Жінки, які вагітніти на фронті, знаходячись там без офіційного чоловіка, як правило, відправлялись додому, куди, як правило вони не доїзджали, а намагались, в першу чергу, перервати вагітність, при цьому залишаючись пошкодженою або закінчуючи смертю.
Чоловікам не легко з будь-якої точки зору, фізичні навантаження, екстремальні ситуації, бойові дії, ризик життю, віддаленість від дому та рідних та невідомість щодо свого повернення в майбутньому. Це потребує розуміння.
З іншого боку, важливим питанням економічного і соціального характеру для формування соціуму є переривання вагітності, в даному випадку під час війни.
За 2021 рік зафіксували 61 тис. 48 абортів: 42 тис. 44 – у жінок у віці 20-34 років, 1 тис. 835 – у віці 18-19 років, 538 – у віці 15-17 років. Дівчата до 14 років зробили 35 абортів. За період 2022 року є вибіркові статистичні дані щодо звернень жінок з питання переривання вагітності, і серед них більшість таких, що постраждали від будь-якої форми агресії. Питанням переривання вагітності та економічна доцільність чи втрати даного процесу для соціуму уже піднімались в статтях раніше.
Не дивлячись на війну, загрози, що накопичуються життя продовжується при будь-яких обставинах, народжуваність є запорукою розвитку нації, здорове суспільство з цінностями і фізичними даними є основою майбутнього нації. Саме тому важливим є забезпечення гідних і свідомих умов для зародження життя та його подальшого щасливого майбутнього.
На останок, не володіючи знаннями з психології, але вивчаючи соціум в різних проявах, дозволю собі процитувати всім відому, але влучну цитату з «Катерини» Тараса Шевченка: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями», щоб природний приріст України якісно зростав.
Наталія Грущинська