Влада впроваджує адаптивний карантин і намагається боротися з наслідками економічної кризи. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що за даними соціологічних опитувань, суспільство більше боїться падіння економіки більше ніж вірусу, серед опитаних та вважають 80% і 20% відповідно. Дійсно, таких складних часів Україна не пам’ятає вже давно, особливо це стосується малого і середнього бізнесу, що і раніше не дуже відчував підтримки держави.
Рятувальне коло від прем’єра
Не дивлячись на скрутне положення, прем’єр не лишив на призволяще український бізнес і анонсував програму стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії:
«Це заходи з відновлення здатності роботи мікро-, малого, середнього бізнесу, стимулювання промисловості, агропромислового комплексу, так звана «регуляторна гільйотина», яка дозволяє говорити про ослаблення регуляторного тиску на бізнес, який постраждав від коронакризи», – написав Шмигаль.
Слова глави уряду вселяють оптимізм, проте чи будуть вони втілені – питання відкрите. Шмигаль задіяв профільні комітети до формування програми, що вказує на раціональний підхід до вирішення проблеми. Попри сформовану програму, парламент досі не проголосував за неї, що гальмує будь-який ефект. Дисбаланс між урядом і парламентом – звична для України річ, проте в ситуації пандемії, варто відкинути політичні амбіції і стати на бік уряду для злагодженої роботи.
Раніше, депутати були більш позитивно налаштовані до попереднього прем’єра, навіть, якщо його ідеї були доволі сумнівні. Наразі, треба віддати належне Денису Шмигалю за його конструктивний підхід, проте реакція депутатів на його ініціативу не має логічного змісту.
При злагодженій роботі усіх гілок влади, за анонсованої програми, Україні вдасться почати процес виходу з кризи вже о другій половині 2020 року.
Актуальність Виборчого кодексу
Виникають питання і з приводу прийняття надважливого для України документу – Виборчого кодексу. Напередодні місцевих виборів, суспільство схвильоване тим, як реалізується його право на вільний вибір політичних сил, що представлятимуть їх інтересі на місцях. У сучасному виборчому законодавстві прописана досить складна, для пересічного виборця, процедура голосування, надто висока виборча застава та встановлення виборчого бар’єру у 5%. Не всі політичні сили задовольняє такий кодекс, тому у він теж потребує доопрацювання, щоб усунути усі можливі ризики узурпації влади. Виборці зараз як ніколи потребують надійних захисників своїх інтересів, на фоні зниження довіри до існуючих політичних еліт. Сучасні тенденції демонструють підйом зацікавленості виборців до нових політичних сил і вкрай важливо, щоб вони могли позмагатись за виборчі симпатії.
Кейс Авакова
Поряд з кризовою ситуацією, уряд Шмигаля спіткають ще і кадрові проблеми, зокрема над Арсеном Аваковим згущаються чорні хмари. Проблеми міністра внутрішніх справ України пов’язані з останніми скандалами: в Кагарлику, де двоє поліцейських відлупцювати та зґвалтували жінку, яку запросили бути в якості свідка в кримінальній справі, і в Броварах, де сталася озброєна перестрілка між фірмами пасажирських перевезень. Чи є пряма відповідальність за це міністра силовиків – питання відкрите, проте найбільш каміння летить в його бік. Щоб розібратись глибше в ситуації варто поглянути на досвід розвинених країн, наприклад США. Після виявлення скандалів, реакція глави відомства була беззаперечна – Кагарлицький райвідділ був розформований, підозрюваних затримали, на кожного чекає переатестація.
Що стосується перестрілки в Броварах – кадри, як з голлівудського блокбастеру облетіли країну, проте, варто віддати належне, Аваков не втікав від відповідальності, а одразу ж звітував перед президентом про ситуацію. Невдовзі обставини справи були вияснені, а більшість учасників перестрілки затримані. Якщо дивитись без зайвих емоцій, глава МВС повів себе як його західні колеги. Проте, варто чекати на результати розслідування і тоді про ефективність Міністерства внутрішніх справ можна буде говорити більш об’єктивно.
Мета акцій проти Авакова
Ініціатором відставки міністра стара фракція «Голос», що почала збирати підписи під постановою про відставку Авакова. В Верховній Раді прозвучали слова про те, що дійсних реформ в поліції не відбулося і навряд Аваков зможе їх здійснити, особливо, враховуючи останні події.
При всій обґрунтуваності претензій до міністра, відреагував він на надзвичайні події досить оперативно і жорстко. Аваков відрапортував про затримання більш як 20 учасників перестрілки в Броварах, а також планує вимагати жорсткого покарання для «перевертнів в погонах».
Для того, щоб звільнити Авакова потрібно 226 голосів. Тому багато залежить від партії «Слуга народу». Але президент України Володимир Зеленський і більшість його партії заявляють, що вони не підтримують відставку Авакова і не мають на цей пост кращої кандидатури. Президент вважає, що Аваков дійсно потужний міністр. Влада наголошує, що його відставка порушить баланс в міністерстві в самому уряді.
Зважаючи на інформаційну кампанію навкруги акцій, напрошується висновок, що вона має більш політичних мотивів, а ніж управлінських і таким чином, політичні сили намагаються підняти рейтинг перед місцевими виборами.
Хочу нагадати, що Аваков беззмінно очолює міністерство внутрішніх справ з 2014 року. За цей час в Україні змінилося кілька президентів і чотири прем’єр-міністра. Він встиг п’ять років побути головою Харківської адміністрації, був членом РНБО і народним депутатом. З огляду на це можна сказати, що Аваков займає дуже сильні позиції в українському політикумі. І навряд останні події змусять його залишити цю посаду, але і треба визнати, що дійсних підстав для його звільнення поки нема.
Нові кадрові призначення
Міністром культури призначили депутата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка. До політики він був генеральним продюсером медіахолдингу «1+1», відтак він добре розуміється на питаннях формування культурної політики, принаймні з телевізійного боку. За багато років у телеіндустрії, він чудово відчуває запит народних мас щодо якості культурного продукту.
Крім цього, дипломатичний корпус посилився Вадимом Пристайком, якого призначили послом у Велику Британію. З такого кадрового рішення можна зробити певні висновки. Головне – влада має прозахідні орієнтири на геополітичній арені. Призначення настільки потужного дипломата свідчить про важливість нашої співпраці з Британією, а відтак – і з колективним Заходом.
Загроза досі існує
Не слід забувати, що графік карантину може бути змінений, якщо буде зберігатися відповідна тенденція до захворюваності. І карантин може стати жорсткішим, якщо цього буде вимагати ситуація. Для держави пріоритетом є здоров’я і безпека громадян, тому варто сподіватися на відповідальне відношення українців до карантинних заходів. В той же час, суспільство не має перекладати виключну відповідальність за ситуацію на владу, а бути більш відповідальними за себе, своїх близьких і оточення, оскільки саме від кожного з нас залежить те, наскільки швидко Україна повернеться до звичайного режиму існування і виходу з кризи. Проте саме завдяки своєчасним діям уряду, нам вдалось уникнути перенавантаження системи охорони здоров’я. Лікарні, не без складнощів, але встигали опрацьовувати хворих. У цьому, ми можемо хизуватись навіть перед багатьма країнами Заходу.
В залишку
Враховуючи таку неспокійну обстановку в країні, дії влади в умовах тотальної кризи мають бути більш згуртованими, для того, щоб були шанси вивести Україну з цієї скрутної ями. На мою думку, це можливо, якщо буде застосована чітка стратегія дій уряду, а також будуть вирішуватися кадрові питання. Зважаючи на місцеві вибори, владі варто зважати на запит виборців щодо необхідності нових політичних сил в політиці, саме це дає шанс на швидше оговтання від політичної та економічної кризи.
Катерина Одарченко
