Про те, що «адвокатська реформа» від президентської адміністрації насправді не дуже то й реформа, вже більше місяця говорять усі притомні юристи України. Але у тому «реформаторському» законопроекті №9055 є низка положень, аналогічних до пунктів «законодавства» самопроголошеної «ДНР». А це вже просто ні в які ворота не лізе!
При реєстрації президентського проекту всій країні повідомили, що цей документ готували у взаємодії з різноманітними профі, у тому числі експертами Ради Європи. І взагалі, цей законопроект мав би максимально наблизити Україну до європейського законодавства. Так от, насправді все – з точністю до навпаки.
Як би це дивно не виглядало, проте низка норм законопроекту №9055 практично не відрізняється від деяких статей т.зв. кримінально-процесуального кодексу «ДНР», який на окупованих територіях прийняли 24 серпня, і ввели в дію з 20 вересня цього року. Зокрема, йдеться про перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, види і терміни дисциплінарних стягнень, якими можуть карати захисників. А також порядок відсторонення адвоката від справи під час слідства чи судового розгляду.
Про особливості «права і законності» в рамках самопроголошених республік відомо: там люди місяцями сидять у підвалах, а часом і просто зникають, а майно можуть вилучити через «військову необхідність». Тож адвокатура там – звичайна ширма, яка створює видимість існування «законів» та їх нібито дотримання.
Варто нагадати, що в Україні ще у 2012 році набув чинності закон про адвокатуру, який високо оцінила Венеціанська комісія, назвавши таким, що повністю відповідає євростандартам та цінностям Євросоюзу. А всі наступні пропозиції – проекти змін та доповнень до закону (один з таких пакетів змін і став нинішнім законопроектом про «реформу адвокатури»), відправляли європейським експертам вже для підтвердження їх «мінімальної відповідності» стандартам та рекомендаціям Ради Європи. Спуститись від максимуму до мінімуму – для цього, очевидно, потрібен вагомий мотив. І здається, влада його не особливо й приховує.
Їй потрібна не дієва (а отже, принципово «зубаста») та європейська адвокатура, а повністю обеззброєна і деморалізована… «ширма», за якою можна спокійно і цілком легально вирішувати будь-які необхідні справи. Схоже, що у цьому бажання певних українських чиновників цілком збігається із зусиллями «денеерівців»…
Поки що скандальні норми запропоновані в трохи іншій редакції, ніж у «ДНР». Але єдине, що не дозволило нашим «законотворцям» це зробити – той факт, що адвокатів в Україні усе ж значно більше, та й світове співтовариство ще має певний вплив на нашу владу. Бо такі відверті, зухвалі та деспотичні норми гарантовано викличуть гнів як з боку Євросоюзу, так і зі США. Тож їх завуалювали і розкинули по різних статтях, законах і кодексах.
Проте сенс і мета цих змін залишаються тими самими – адвокатуру хочуть взяти у «їжакові рукавиці» і міцно стиснути. І то «невідкладно», під соусом реформ.
От тільки яку країну в результаті ми отримаємо? І чи захочуть українці після Революції Гідності створити у своїй країні «ДНР», або ще гірше – СРСР зразка 1937 року, де адвокати замість захисту своїх підопічних у пориві раболіпства просили для «ворогів народу» смертну кару?
Игорь Колесников
