За фактами правопорушень, викритих працівниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України в освітянській галузі, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено 165 матеріалів кримінальних проваджень. Нині оперативники ДЗЕ НПУ супроводжують 271 провадження.

Найчастіше правопорушення в освітянській галузі пов’язані із розкраданням бюджетних коштів. Зокрема, правоохоронці фіксують такі злочини під час проведення ремонтів та будівельних робіт у закладах освіти. У таких випадках чиновники досить часто завищують як вартість витратних матеріалів, так і самих робіт.

Так, цьогоріч розпочато кримінальне провадження стосовно посадовців Бабчинецької загальноосвітньої школи Вінницької області. У змові із керівниками одного з приватних підприємств вони розікрали півмільйона гривень бюджетних коштів, що були виділені як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на утеплення фасаду та заміну покрівлі цього навчального закладу.

Оголошено підозру т.в.о. генерального директора одного з державних підприємств Міністерства екології та природних ресурсів, який підписав акти із завищеними обсягами виконаних робіт з капітального ремонту Бердянської спеціалізованої школи. Таким чином місцевому бюджету було спричинено збитки на 4 мільйони гривень.

Проведення державних закупівель в галузі освіти чиновники також нерідко використовують як механізм розкрадання державних коштів. Так, нещодавно зареєстровано кримінальне провадження за фактом правопорушення, до якого причетні посадовців Ратнівської райдержадміністрації Волинської області. Під час проведення тендерних закупівель на постачання торфобрикетів вони внесли недостовірні відомості до товарно-транспортних накладних щодо кількості поставленої продукції та таким чином розікрали понад 100 тисяч гривень бюджетних коштів.

Понад 130 тисяч гривень становить сума розкрадання, в якому підозрюють директора комунальної установи «Районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти» та директора однієї із загальноосвітніх шкіл. Зловмисники на кошти, що було виділено як субвенцію на оснащення навчальних закладів з поглибленим вивченням природничих та математичних наук, придбали неякісні засоби навчання за завищеними цінами.

Окремою темою залишається хабарництво у вищих навчальних закладах. І хоча зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти знизило корупційні ризики у цій сфері під час вступних кампаній, однак сесійні періоди продовжують залишатися «дохідною порою» для нечистих на руку чиновників. Хабарі беруть за зарахування на бюджетну форму навчання, сприяння у складанні сесії чи захисті дисертацій.

Суми тут різні. Скажімо, за сприяння в складанні сесії у вишах педагогічної чи медичної спрямованості беруть, у середньому, 100 доларів США зі студента. Дещо більші «розцінки» існують на факультетах юридичного чи економічного напрямків.

Як правило, із заявами про вимагання хабарів до правоохоронців звертаються ті, в кого вимагають гроші. Після реєстрації такої заяви слідчі підрозділи відкривають кримінальне провадження, звертаються до суду за дозволом на проведення відповідних оперативно-технічних заходів і вже потім розпочинається документування і затримання хабарника. Такі вимоги нового Кримінального процесуального кодексу України.

Нещодавно було задокументовано шість епізодів отримання неправомірної вигоди деканом одного з факультетів Луганського медичного університету. Від студентів він брав гроші за складання сесії. Суми невеликі — всього по 2600 гривень з людини, але цю справу зловмисник поставив на системну основу.

У Миколаївській області оголошено підозру директору інспекції з підготовки моряків. Посадовець брав по 300 доларів США з кожного, хто шукав сприяння, щоб отримати такий фах. У столиці за вступ до однієї з транспортних академій її проректор зажадав від абітурієнта 25 тисяч гривень.

Поки що найдорожчими в системі освіти залишаються «розцінки» на послуги з супроводження кандидатських та докторських дисертацій. Тут сума хабара може коливається від 10-15 тисяч доларів США і більше, в залежності від напрямку та складності роботи. Однак, у таких випадках заяв від здобувачів не так і багато. Адже у зоні ризику опиняються дві особи: у разі документування та затримання хабарника захист роботи буде визнано недійсним.

Загалом з початку року до суду направлено 87 матеріалів кримінальних проваджень, розпочатих за правопорушення, скоєні в сфері освіти.

Правоохоронці вкотре звертаються до громадян, у яких посадовці вимагають хабарі за свої послуги, повідомляти про такі факти за телефонами «гарячої лінії» Департаменту захисту економіки Національної поліції України чи його структурних підрозділів на місцях.

Геннадій Гребньов

Матеріал надано«Резонансом»

Print Friendly