25 квітня, Вищий господарський суд під час свого засідання залишив у силі рішення, яким зобов’язано КП «Київський метрополітен» сплатити борг у розмірі 1 млрд 924 млн грн на користь «Укррослізингу» за поставлені 100 вагонів метро.
При цьому, за офіційними повідомленнями, фінансовий стан метрополітену й без того невтішний: його рахунки арештовані, а наявних ресурсів вистачить максимум на два місяці роботи.
«Публічний аудит» уже вивчав передісторію судової тяганини з «Укррослізингом», а в цьому матеріалі проаналізує, з якими фінансовими показниками комунальне підприємство працювало протягом останніх трьох років та як не допустити, що теперішня ситуація не вилилася в колапс головної транспортної артерії міста.
Доходи < витрат
Як показує аналіз, до 2015 року столичне метро працювало з регулярними збитками. Так, у 2014 році витрати підприємства на 560 млн перевищили його доходи. Якщо оцінити рівень доходів та собівартість реалізованої продукції (1,25 млрд грн), середня собівартість однієї поїздки тоді коштувала 2,94 грн, а тариф, нагадаємо, був 2 грн. Тобто, витрати покривалися на рівні 68 %.
При цьому на кінець 2014 року за КП рахувалися також довгострокові зобов’язання на загальну суму 1,3 млрд грн (кредити банків, цільове фінансування на розвиток метрополітену).
У 2015-му, як пам’ятаємо, КМДА підвищило вартість проїзду до 4 грн (середня собівартість однієї поїздки тоді обходилася в 3,88 грн), завдяки чому вдалося скоротити збитки КП майже в 5 разів – із 562 млн грн до 119 млн грн. Крім того, метро отримало також компенсації за проїзд пільговиків із міського бюджету, а це – близько 500 млн грн за два роки.
Із такими темпами вже в 2016 році підприємство вийшло зі збитковості й стало самоокупним, отримавши за результатами року прибуток у 55,5 млн грн. Але при цьому нікуди не поділися боргові зобов’язання метрополітену, що тягнуться ще з минулих років –на сьогодні це вже близько 3,6 млрд грн (1,7 млрд грн старих зобов’язань згідно зі звітом про фінансовий стан за 2016 рік та 1,9 млрд грн за позовом «Укррослізингу»).
Собівартість+
Незважаючи на непогані фінансові результати в 2016 році, 2017-й поставив перед метрополітеном нові виклики. «По-перше, постало питання з величезним двомільярдним боргом за старим договором лізингу. По-друге, значно підвищилася собівартість однієї поїздки, зокрема через зростання цін на електроенергію. За останніми даними, собівартість проїзду в столичному метрополітені вже становить вже близько 6,18 грн для одного пасажира. А якщо вказані боргові зобов’язання покриватимуться за рахунок подорожчання проїзду, його вартість може сягнути і 6,5 грн за поїздку», – вказує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Як виходити з проблеми?
Зараз завдання № 1 для влади та керівництва метро – добитися розстрочки погашення боргових зобов’язань, зняти арешт із рахунків комунального підприємства та не допустити блокування його роботи, переконані незалежні аудитори.
Так, КМДА має виконати оперативний моніторинг ситуації для розуміння реального фінансового стану КП; вирахувати актуальну економічно обґрунтовану собівартість проїзду. При цьому розрахунків має бути два: за умови покриття боргових зобов’язань за рахунок подорожчання проїзду, так і без такого покриття.
«Столична влада також повинна оцінити можливості міського бюджету: наскільки реально за рахунок нього частково погасити заборгованість метрополітену. Адже це дозволить уникнути збільшення вартості проїзду для громадян», – вказують у «Публічному аудиті».
«З боку КМДА має бути також контроль ходу розслідування прокуратури за фактом укладення невигідної угоди колишньою міською владою. Адже в майбутньому це може дозволити покласти на винних осіб втрати метрополітену та бюджету від погашення боргів на 2 млрд грн», – резюмує Тарчинський.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
