П’ятниця, 20 Листопада, 2026
  • Про нас
  • Кредит онлайн
RU
EconomistUA - Новини України: економіка, бізнес, фінанси

НОВИНИ УКРАЇНИ • ЕКОНОМІКА • БІЗНЕС • ФІНАНСИ

  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
    77156068 604

    Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

    82917c5b1fdb76d5764ce9bbb5f5d9d5

    Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

  • Економіка
    4643522

    На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

    Bezymyannyj

    Економіка пончика

    4643453

    Канада додає $120 млн військової допомоги для України

    4641317

    ЄС виплатить Україні рекордний транш майже на €8 млрд

  • Бізнес
    20220518115047 7087

    Комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав важливий для деревообробників ПЗУ

    ukrainian flag wheat field sunset

    Де найбільше конкуренції, а де — можливостей: аналітика державних закупівель України

    real fefd35f4 2891 48cb 8917 3b2e01d58bd5

    Для європейських покупців важливо, що вони отримують доступ до українського газу через прозорий механізм – Олексій Дубовський

    6ae03259220d3

    Виробництво без специфікацій – у яких випадках обліку вистачає і що втрачається разом з нормами

  • Гроші та Фінанси
    • All
    • Банки
    • Кредитні картки
    • Кредитування
    • Курс долара
    4645265

    Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

    4643714

    Гривня в обмінниках продовжує дорожчати

    4637603

    НБУ трохи послабив гривню до долара, але зміцнив до євро: курс на понеділок

    4637163

    Курс гривні зміцнився наприкінці тижня

  • Політика
    4642212

    Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

    4641006

    Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

    4639414

    Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

    4638915

    Білий дім підтвердив зустріч Трампа з Сі та Путіним 19 листопада в Шеньчжені

  • IT / Телеком / Медіа
    4615233

    Найбільший оператор фіксованого зв’язку України «Укртелеком» підбив підсумки роботи за січень–вересень 2026 року

    4591490

    Samsung встановила світовий рекорд за квартальним прибутком: $80,1 млрд

    4532051

    Meta загрожує штраф у 1,4 трильйона доларів

    4514816

    Техногіганти США вклали $1,1 трильйона у розвиток штучного інтелекту

  • +
    • Агробізнес
    • Енергетика
    • Нерухомість
    • Туризм
    • Спорт
    • Авто
    • Life
    • Блоги
  • Армія / ВПК
  • Китай Сьогодні
  • ЄС та НАТО
No Result
Переглянути всі результати
EconomistUA - Аналітика головних новин економіки та бізнесу
No Result
Переглянути всі результати
Головна Політика

Скандинавія — важливий регіон для України: від минулого до майбутнього

EconomistUA
Неділя, 5 Травня, 2019
Політика, Блоги
skandinaviya ukraina
Поширити на FacebookПоширити на TwitterПоширити на TelegramВідправити поштою

Вже багато років поспіль країни Скандинавського регіону (Данія, Норвегія, Швеція, іноді включаються Фінляндія, Ісландія, Фарерські та Аландські острови) є прикладом того, як навіть у відносно непростих кліматичних умовах можна побудувати взірцеву політичну систему, з високорозвиненою економікою та високим рівнем дотримання прав і свобод людини. До того ж, регіон має дуже вигідне геополітичне розташування, який з давніх давен був цікавим для багатьох держав світу. Не є винятком й Україна, адже Київ ще на світанку свого існування мав тісні політико-економічні відносини з північноєвропейськими країнами. Нажаль, через ряд історичних обставин, на досить тривалий час дороги українського й скандинавського народів розійшлися й не мали перманентного зв’язку. Однак, вже у сьогоденні ситуація почала змінюватися, й Українська держава, яка знаходиться у пошуку союзників та партнерів, знову контактує з країнами Скандинавії — державами, які в рейтингах займають високі місця у багатьох сферах суспільного життя.

З огляду на важливість Скандинавського регіону як такого, постає питання, в яких напрямах Україні слід посилити співпрацю з народами Північної Європи? І чи може Українська держава, ставлячи за взірець країни Скандинавії в розрізі їх регіонального лідерства, самою слідувати їх прикладу з поправкою на регіон Східної Європи? Відповідаючи на це питання, слід, перш за все, пригадати історичні зв’язки між північноєвропейськими та східнослов’янськими (а конкретно українським)  народами, які заклали підґрунтя для налагодження взаємних контактів, та обміркувати, яким чином у повній мірі посилити ці зв’язки, з метою отримання як політичної, так і економічної вигоди.

Починаючи з історичного бекґраунду, слід зазначити, що перші відомі контакти між народами Скандинавського півострову та народами сучасної України були встановлені ще на початку нової ери (близько 2 тис. років тому). Саме територія Скандинавії є прабатьківщиною однієї з найбільших груп європейських східногерманських народів — ґотів, які зробили неабиякий культурний та політичний вплив на багатьох народів Європи, включно з українським. Адже, вирушивши зі Скандинавії на континент, кількасторічний шлях цього народу, який проходив багатьма землями Європейського континенту, не оминув й території сучасної України — Скіфії. До речі, за припущенням саме ґоти взяли участь у формуванні Черняхівської культури — археологічної культури, яка існувала в II – IV ст. н. е. на території України та деяких інших сусідніх держав і яка відіграла вагому роль у формуванні української ідентичності.

Хоча ґоти на українських землях не залишилися на тривалий час, однак частина цього східногерманського етносу зосталася у Причорномор’ї та, переселившись на територію Кримського півострову, заснувала ґотську монархічну державу — князівство Феодоро (Ґотія). Ця кримська середньовічна країна проіснувала до XV ст., ставши, таким чином, чи не найбільш пізньоіснуючою державою ґотського народу.

Залишивши чималий слід на території України, який ми можемо побачити як в археологічних пам’ятках, так і в сучасній українській мові (зокрема, можемо простежити деякі ґотські запозичення в таких словах як «хліб», «дошка», «лихвар» тощо). Також цікавим є те, що у деяких скандинавських творах (наприклад, «Саґа про Гервер») м. Київ має ґотське походження, яке, згідно скандинавської міфології, було заснованим у IV ст. під назвою Архаймар.

Беручи наукову площину, то, згідно норманської теорії, скандинавські народи брали активну участь у формуванні першої східнослов’янської держави — Київської Русі (Ґардарикі). Так, згідно цієї концепції, перші київські правителі Аскольд і Дір мали скандинавське походження, а легендарний правитель Новгорода — Рюрик (Рорик Ютландський) був покликаний місцевим народом разом з братами Синеусом і Трувором на княжіння, ставши засновником династії Рюриковичів, яка, починаючи від сина Рюрика, Ігоря, посіла й київський престол.

Саме в часи правління у Київській державі династії Рюриковичів, зв’язки між східними слов’янами та норманами (варягами) набули свого найбільшого розквіту. Так, відомо, що варязькі дружини київські князі використовували для участі у військових походах — на Візантію чи на сусідні кочові народи. Також, в епоху Середньовіччя, між Києвом та скандинавськими королівствами були розвинуті династичні споріднення між правлячими домами. Приміром може служити укладення шлюбу між київським князем Ярославом Мудрим та донькою шведського короля Улофа III Шетконунга — Інгігердою.  А донька від цього шлюбу, Єлизавета, була  видана за норвезького конунга Гаральда III Суворого, ставши, таким чином, королевою Норвегії.

Ще одним приміром шлюбної дипломатії може послужити одруження Мстислава Великого, сина київського князя Володимира Мономаха, з Христиною Інгесдоттер, дочкою шведського короля Інге I Старшого. Від цього шлюбу народилося багато дітей, однак цікавою була доля доньки Мальмфриди Київської, а саме у тому, що вона була одружена з двома скандинавськими монархами: перший шлюб уклала з норвезьким королем Сігурдом I Хрестоносцем, а другий — з королем Данії Еріком II.

Окрім політико-дипломатичних зв’язків, між Руссю та народами Скандинавського регіону були добре розвинені економічні відносини. Так, у період між IX та XIII ст. між Скандинавією та Візантією існувала водна торгова артерія, так званий шлях із варягів у греки, більша частина якої проходила територією Київської Русі, зокрема через р. Дніпро. Саме завдяки торгівлі Київ почав активно розвиватися та розбудовуватися, й, невдовзі, став геополітичним та економічним центром усього слов’янського світу, що й досі вважається «золотою добою» в історії вітчизняного державотворення.

Однак, через політичний занепад у XIII – XIV ст. Давньої Русі (через перманентні війни як з сусідніми народами, так і у зв’язку з внутрішніми чварами), що ознаменувалося повною втратою русинами (українцями) своєї державності, політичні відносини між Україною та країнами Скандинавського регіону були зведені до мінімуму. Окрім несистемних контактів між українським привілейованим прошарком (у добу Гетьманщини, XVII – XVIII ст.), зокрема козацьким і шляхетським станом (Б. Хмельницький, І. Мазепа, П. Орлик), та шведськими монархами (Карл X Густав, Карл XII), у розрізі воєнних компаній останніх проти держав, у складі яких перебували українські землі, до XX ст. стійких політико-дипломатичних зв’язків між українським та північноєвропейськими народами не було.

Подібна доля спіткала й економічні відносини. Так, вищезгаданий шлях із варягів у греки, через занепад Руської держави та після руйнування хрестоносцями м. Константинополя (як результат — перенесення центру світової торгівлі до Венеціанської республіки), втратив свою актуальність як важливої торгової артерії Східної Європи, що з’єднувала північ і південь континенту.

Ситуація почала змінюватися після Першої світової війни, коли молода Українська Народна Республіка, оголосивши у 1917 – 1918 рр. про свою самостійність, почала виходити на міжнародну арену. Окрім інших держав, з якими УНР налагоджувала контакти з метою бути визнаною в якості незалежного суб’єкта світової політики, не оминули уваги офіційного Києва й скандинавські країни. Так, у період 1918 – 1920 рр. між Україною та такими країнами як Данія, Норвегія, Фінляндія та Швеція відбувся обмін дипломатичними представниками та заснування в Україні відповідних консульських установ.

Важливим з точки зору утвердження України в якості самостійного гравця можна вважати факт підписання у ризькому палаці Булдур делегаціями УНР, Фінляндії, Польщі та країн Балтії (усі держави до подій Великої війни входили до складу Російської імперії) політичної конвенції (31 серпня 1920 р.), яка, зокрема, констатувала готовність держав-учасниць до взаємного юридичного визнання, зобов’язувала їх до мирного урегулювання територіальних конфліктів, містила намір сторонами невідкладно розробити оборонну військову конвенцію тощо.

Нажаль, неможливість Україною, з огляду на зовнішні і внутрішні фактори, уберегти своє досить крихке політичне існування, поставило налагодження постійних зв’язків між Києвом та північноєвропейськими столицями на паузу тривалістю в сім десятиліть. І лише після повторного проголошення Україною у 1991 р. (після припинення існування СРСР) повноцінної незалежності, визнаної практично усіма державами світу, включаючи країни Скандинавії, відносини з останніми набули якісно нового змісту: було встановлено стійкі дипломатичні відносини, з супровідним цьому процесу взаємним відкриттям дипломатичних та консульських установ, налагоджено політичне, економічне і культурне співробітництво між народами тощо. Варто зазначити, що держави північноєвропейського регіону після початку у 2014 р. агресії Росії проти Української держави, одразу зайняли позицію з підтримки офіційного Києва та всіляко сприяють у можливості найскорішого завершення російсько-українського конфлікту.

Хоча Скандинавія є досить важливим з геополітичної точки зору регіоном, з розміщеними на його території найстабільнішими та найвисокорозвиненими  державами світу, що у свою чергу дозволяє їм багато років поспіль у світових рейтингах посідати найвищі місця за рівнем демократичних свобод та рівнем щастя, Україні та країнам Північної Європи варто було б посилити взаємне співробітництво. З огляду на це, можна виділити кілька сфер для можливої співпраці: політичну, економічну, енергетичну, культурно-гуманітарну.

Політична сфера. Як уже було заначено вище, Скандинавським регіон має досить вигідне геополітичне розташування. Адже Скандинавія, будучи хоч і не в дуже сприятливих кліматичних умовах, проте знаходиться на перетині багатьох морських шляхів, що надає можливість країнам регіону контролювати як північні узбережжя Балтійського й Північного морів, що, на рівні із Середземним морем, історично займають провідне місце у політико-економічному житті Європи (не даремно за володіння виходом до них континент часто ставав жертвою), так і являтись своєрідною «брамою» між Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. А це, у свою чергу, надає доступ до Арктики — північного полярного регіону Землі, який має значну кількість природних ресурсів: мінерали (включно з вуглеводнями), північний ліс, морське життя, прісні води тощо.

Недарма останнім часом все частіше простежуються наміри таких потужних держав як США, Росія та Китай отримати домінантне становище в регіоні Арктики, у зв’язку з чим можна припустити, що Скандинавія відіграватиме у цій жорсткій конкурентній боротьбі немаловагому роль й було б непогано, щоб Україна знаходилась по один бік у цьому вірогідному протистоянні, надалі поглиблюючи політико-дипломатичну співпрацю зі столицями Скандинавського ареалу — надважливого регіону усього Західного світу.

Економічна сфера. Як і у випадку з існуванням глибокого коріння взаємопов’язаного політичного життя, Київ та скандинавські країни ще в епоху Середніх віків започаткували досить розвинене торгово-економічне співробітництво. Неабияку роль цьому сприяли річкові водні артерії, які цілою мережею протікають територією України та іншими східноєвропейськими державами. З огляду на те, що в сучасному світі існує тенденція на відродження давніх торгових шляхів (наприклад, сучасна концепція пан’євразійської транспортної системи — так званого нового «шовкового шляху»), було б досить своєчасним рішенням урядів зацікавлених у цьому сторін здійснити кроки щодо відродження водної торгової артерії, яка, як і тисячоліття тому, сполучала б регіон Скандинавії, через порти країн Балтії та річкову систему Білорусі та України з Чорним та Середземним морями, з виходом, у кінцевому рахунку, до регіону Близького та Середнього Сходу.

Такий проект, без сумніву, мав б неабиякий зиск для всіх країн, які приєдналися б до нього, а особливо для України з огляду на те, що значна частина такої транспортної водної магістралі проходила б її національною територію. А враховуючи те, що Україна зацікавлена у приєднанні до згаданого вище нового «шовкового шляху», надаючи свої морські порти для з’єднання останнього з європейськими транспортними коридорами, відродження «шляху з із варягів у греки» надало б Україні панівне становище в регіоні Східної Європи, зробивши Київ мостом усього Євразійського материкового масиву.

До речі, перші кроки на цьому шляху вже зроблені. Так, у грудні 2018 р. Адміністрація морських портів України та білоруська компанія «Белтопенерго» підписали меморандум щодо відновлення річкового судноплавства між Україною та Білоруссю. Взагалі це не є одноразовим рішенням, адже одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності український уряд у 2017 р. визначив відновлення у повному обсязі судноплавства на Дніпрі, Дунаї та Дністрі. Хочеться вірити, що це лише початкові кроки для можливої реалізації проекту щодо відновлення торгового сполучення між Північною Європою та Чорноморським і Середземноморським регіонами, а також імплементації інших проектів, які закладені у міжнародних договорах.

Енергетична сфера. З огляду на те, що така держава Скандинавського регіону як Норвегія багата на поклади вуглеводнів (нафта, природній газ), ця північноєвропейська країна є надважливою для України у розрізі енергетичної складової. Особливої актуальності питання енергетичної безпеки для Києва набуло в останні роки, коли, свого часу єдиний постачальник природнього газу для України, Росія, після різкого погіршення двосторонніх відносин, зарекомендувала себе в якості ненадійного партнера й щодо питання постачання газу та нафтопродуктів на територію нашої держави, включаючи транзит.

Тому, український уряд вже декілька років поспіль знаходиться у пошуку альтернативних постачальників вуглеводнів в Україну. Хоча офіційний Київ вже тривалий час не купує напряму природній газ у РФ, налагодивши постачання цього необхідного для вітчизняної економіки ресурсу реверсним шляхом з території Європейського Союзу, однак, враховуючи те, що велика доля природнього газу все одно має російське походження, подальший пошук Україною інших постачальників й дотепер знаходиться на порядку денному.

Дещо обнадійлива картина щодо цього питання вже почала вимальовуватися. Так, 30 листопада 2018 р. уряди Польщі і Данії погодилися прокласти газопровід Baltic Pipe дном Балтійського моря для постачання норвезького газу до Польщі у 2022 р., як раз після того, як завершиться контракт Варшави з російським «Газпромом». Це є гарною новиною для України, адже ще раніше представники українського уряду повідомляли, що Київ має намір почати закупівлі газу з Норвегії, побудувавши перед тим інтерконнектор до польської газотранспортної системи. Якщо такий проект втілиться у життя, то він неабияк забезпечить енергетичну безпеку України, особливо враховуючи те, що країни Скандинавії є надійними постачальниками вуглеводнів в інші країни Європи і вони точно не зацікавлені у дестабілізації політичної та економічної ситуації в Україні.

Культурно-гуманітарна сфера. Враховуючи те, що відносини між Україною та країнами Скандинавії своїм корінням сягають далекого минулого, політична й економічна імміграція також виникла досить давно. Найбільш яскравим прикладом цього може служити українська політична міграція у період Північної війни (1700 – 1721 рр.). Так, гетьман П. Орлик, після поразки українського козацтва у боях з російськими імперськими військами, вимушений був іммігрувати на територію союзної держави — Швеції, де досі збережено будинок, в якому проживав відомий український політичний, державний і військовий діяч. Також у Швеції знаходиться латиномовний оригінал «Договорів і постанов» — конституційного акту, одним із упорядників якого був П. Орлик.

Не оминула подібна доля й шведський народ. Так, через російську експансіоністську політику Російської імперії балтійський острів Даґе був приєднаний до останньої з супровідним цьому процесу переселенням шведських селян на новопридбані землі Південної України, нащадки яких досі проживають у с. Зміївка (Бериславський р-н. Херсонської обл.) і які досі зберегли свою національну культуру та традиції.

Це лише невеликі приклади того, як доля ще у давні часи розкидала український та скандинавські (за приклад взято шведський) народи на території одне одного. З огляду на це, має місце бажання, щоб культурна спадщина народів була й надалі збережена урядами країн, що, у свою чергу, залежить від рівня як політичної, так і економічної співпраці.

Підсумовуючи усе вище викладене, можна стверджувати, що Скандинавія є вкрай важливим регіоном. І Україна, яка з давніх часів має досить успішний досвід з налагодження стійких політичних та економічних зв’язків з країнами регіону, з огляду на здобуття повноцінної незалежності, має змогу ще більше розвивати та поглиблювати відносини зі скандинавськими країнами. Це, без перебільшення, буде сприяти взаємовигідному співіснуванню та поверненню Києвом статусу регіонального лідера, що вже мало місце у минулому і що необхідно поновити, задля того, щоб Україна у майбутньому стала сильною, вільною та заможною державою.

Станіслав Желіховський

ТЕМИ: Станіслав Желіховський
ShareTweetShareSend
Попередня новина

У Києві продовжується відбір учасників на Громадський бюджет

Наступна новина

У Києві провели Круглий стіл на тему: «Протидія булінгу: перші вироки та подальше формування практики»

СХОЖІ НОВИНИ

Bezymyannyj
Блоги

Економіка пончика

18/11/2026
4642212
Політика

Віткофф і Кушнер їдуть до Берліна: у четвер говоритимуть про безпеку України

17/11/2026
4641006
Політика

Пекін назвав дату й місце зустрічі Трампа, Сі та Путіна

16/11/2026
4639414
Політика

Макрон: допомога Україні захищає Францію, а місце України — в НАТО

15/11/2026
БІЛЬШЕ НОВИН
Наступна новина
Protidiya bulingu pershi viroki ta podalshe formuvannya praktiki

У Києві провели Круглий стіл на тему: «Протидія булінгу: перші вироки та подальше формування практики»

Google News

Отримайте кредит
за 5 хвилин

Неочікувані витрати і потрібен
кредит онлайн на карту без відмов
і зайвих довідок?

Обрати позику

КУРС ВАЛЮТ

19.11.2026
ВалютаНБУКупівляПродаж
USD 45.2020 ↓ 45.0696 ↓ 45.7089 ↓
EUR 49.5717 ↓ 49.5115 ↓ 50.3533 ↓

ГОЛОВНІ ПОДІЇ

Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

Лідер Китаю Сі Цзіньпін і президент США Дональд Трамп за участі Росії ухвалили спільну декларацію про мир під час зустрічі ...

19/11/2026
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін розпочали двосторонню зустріч у Китаї

Президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін 19 листопада розпочали двосторонні переговори на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва ...

19/11/2026
Головні події

На Рамштайні 15 країн оголосили нові військові пакети для України

За підсумками 37-го засідання Контактної групи з оборони України партнери анонсували нову допомогу. Про це в середу, 18 листопада, повідомило ...

18/11/2026

ТОП НОВИН ТИЖНЯ

  • Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026

    Як НБУ встановлює офіційний курс валют в Україні та прогнози на кінець 2026 року

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • Китай створює літак-гігант на 800 пасажирів: розмах крила у 1,6 раза більший за бомбардувальник B-2

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0
  • ISW: Путін зробив ставку на ракетно-дронові удари замість наступу на землі

    0 поширити
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Світова економіка

Біткоїн обвалився до $63 500

19/11 19:10
Авто

В Україні втрачають популярність дизельні авто

19/11 16:44
Армія / ВПК

Британія надасть Україні 1000 далекобійних дронів

19/11 15:09
Китай та світ

Трамп і Сі Цзіньпін ухвалили декларацію про мир

19/11 14:07
Курс долара

Гривня знову зміцнилася в обмінниках: долар подешевшав до 45,74 гривні

19/11 13:05
БІЛЬШЕ НОВИН

УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ

EconomistUA – це інформаційно-аналітичний портал про головні новини: економіки, бізнесу, фінансів.

Новини України про ключові події у сфері бізнесу, економіки та фінансів, міжнародної торгівлі та інвестицій. Також Ви зможете знайти якісну аналітику новин, прогнози, думки та поради експертів.

НОВИНИ УКРАЇНИ та СВІТУ

  • Головні події
  • Економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • IT / Телеком / Медіа
  • Армія / ВПК
  • ЄС та НАТО
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість

РЕДАКЦIЯ ТА РЕКЛАМА

EconomistUA та наші партнери надають широкий спектр послуг у сфері медіа та PR:

[email protected]

Economist UA
  • Кредит онлайн
  • Новини партнерів
  • Правила використання матеріалів

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси

No Result
Переглянути всі результати
  • Головні події
  • Армія / ВПК
  • Економіка
  • Світова економіка
  • Бізнес
  • Гроші та Фінанси
  • Політика
  • ЄС та НАТО
  • Китай Сьогодні
  • IT / Телеком / Медіа
  • Агробізнес
  • Енергетика
  • Нерухомість
  • Туризм
  • Спорт
  • Авто
  • Life
  • Блоги

© 2016-2026 Economist UA • Новини України • Економіка • Бізнес • Фінанси