Штучний інтелект у посттрейдингу: як технології змінюють ефективність роботи та довіру на ринку

Сергій Гладкий, директор Української універсальної біржі

Сучасний ринок – це постійний рух, конкуренція та зростаючі вимоги до швидкості ухвалення рішень. Бізнес-процеси, які ще кілька років тому здавалися оптимальними, сьогодні вже не витримують випробування часом. Особливо це стосується тих сфер, де на перший план виходять точність, передбачуваність та прозорість взаємодії між учасниками.

У біржовій торгівлі, а особливо у сфері посттрейдингу, кожна хвилина, кожен документ і кожен сигнал про потенційний ризик мають значення. Класичні методи контролю, які працювали роками, перестають бути достатньо ефективними – вони або надто повільні, або надто загальні, щоб вчасно і точно реагувати на виклики.

Світова практика показує: перевага на ринку тепер у тих, хто здатен не лише реагувати на проблеми, а й передбачати їх. І ключем до цього стають сучасні технології – зокрема, штучний інтелект.

Коли ми починали інтеграцію ШІ в роботу ми мали, на перший погляд, просту, але амбітну ідею: зробити так, щоб моніторинг договорів перестав бути складним довгим процесом  перевірки а перетворився на інструмент прогнозування, допомоги та партнерства. Ідея не в тому щоб постфактум виявляти, а в тому щоб попередити саме порушення. Для мене особисто важливо, щоб біржа не лише контролювала, а й підтримувала своїх учасників, реагувала  і попереджала.

Поточний підхід: напівавтоматизований контроль та його обмеження

До впровадження ШІ моніторинг здійснювався в напівавтоматичному режимі з великою долею присутності працівників. Основна логіка полягала у реагуванні на факти відставання від графіка постачання або порушення зобов’язань. Усі випадки оброблялися за визначеними критеріями, незалежно від репутації чи історії виконання учасника.

Основні інструменти:

• надсилання попереджень та інформаційних повідомлень;
• формування письмових запитів;
• телефонні звернення до сторін договору.

Проте такий масовий підхід мав серйозні недоліки:

• відсутність адресності: попередження надсилалися навіть тим, хто зазвичай виконує свої зобов’язання добросовісно;
• перевантаження учасників: комунікації дублювались, відволікали ресурси і не сприяли побудові партнерства;
• зниження довіри: надійні філії та постачальники сприймали такі дії як недовіру або зайвий контроль.

Я добре пам’ятаю, як у пік сезону ми витрачали години на комунікацію з десятками контрагентів, хоча більшість із них завжди виконували свої зобов’язання без жодних затримок. Це було неефективно і для нас, і для них.

Новий підхід: автоматизований моніторинг на базі ШІ

Мета нового підходу – перейти від суцільного контролю до інтелектуального управління ризиками, забезпечити прогнозування замість постфактумного реагування.

Як працює система:

• автоматизована система моніторингу (АСМ), з використанням алгоритмів штучного інтелекту, розраховує прогнозну ймовірність виконання договору ще до його завершення;
• система присвоює кожному договору рейтинг ризику:
  • A – найнижчий ризик
  • E – найвищий ризик.

Це дозволяє перейти до вибіркових та точкових дій.
Тепер:

1. превентивні заходи застосовуються лише до договорів з високим ризиком (D–E);
2. добросовісні контрагенти з високим рівнем виконання не отримують зайвих запитів.

Особисто для мене найцінніше в цій системі те, що своєчасне виявлення ризиків й реагування біржі надають можливість застосування декількох варіантів оперативного вирішення можливих проблем, що й дає такий позитивний результат. Тобто система допомагає підтримувати баланс: ми не перевантажуємо тих, хто працює чесно і стабільно, але водночас вчасно реагуємо на ризики, які можуть вплинути на виконання контракту.

Заплановані вдосконалення системи ШІ

У 2025 році ми плануємо суттєво розширити функціонал автоматизованої системи. Зокрема, за допомогою ШІ буде реалізовано:

• аналіз пояснень учасників щодо зафіксованих порушень — що дозволить уникнути суб’єктивізму;
• аналіз наданих копій документів – для формування повної картини справи;
• формування попереднього висновку по кожній справі — як базис для подальших дій;
• генерація рекомендацій для фахівців моніторингу, які допоможуть їм оперативно приймати обґрунтовані рішення.

Я переконаний, що ці можливості зроблять роботу нашої команди ще більш аналітичною, а не рутинною. Це означає, що ми зможемо зосередитися на стратегічних питаннях, а не на нескінченному потоці повторюваних перевірок.

Очікувані результати впровадження

Ці вдосконалення забезпечать:

• скорочення часу на розгляд справ – що особливо важливо в пікові періоди;
• зменшення навантаження на агентів моніторингу – вони більше не витрачатимуть час на рутинний аналіз;
• підвищення об’єктивності – рішення формуються на основі стандартних алгоритмів без людського фактору;
• зростання довіри до біржі як до технологічного та передбачуваного майданчика.

Ми підвищуємо якість сервісу для учасників торгів. Це формує репутацію біржі як партнера, який цінує час і ресурси своїх клієнтів.

Стратегічне значення

Впровадження ШІ в систему посттрейдингу – це не лише про ефективність. Це про нову якість ринку, де цінується:

• прогнозованість;
• довіра;
• автоматизація;
• взаємна відповідальність.

Для мене це не просто технологічний апгрейд, а крок до створення прозорої та передбачуваної інфраструктури ринку, в якій виграють усі сторони.

Підсумок

Система, що будується, – це синергія технологій і партнерства. ШІ стає не заміною людині, а інструментом, який дозволяє їй діяти швидше, точніше і зосереджено. Це трансформація, яка наближає Україну до сучасних стандартів біржової торгівлі в Європі та світі.

І я впевнений: ті, хто  інвестує у технології вже сьогодні, інвестує в майбутнє і завтра матимуть  вирішальну перевагу.