В умовах безпрецедентних викликів, пов’язаних з війною, Україна стоїть на роздоріжжі – або побудувати сильну та прозору державу, або ж залишитися заручником старих корупційних схем. Ситуація останніх днів довкола антикорупційної інфраструктури викликає все більше запитань до прозорості тих чи інших рішень та призначень. Особливо гостро це питання постає у сфері фінансів, де голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев роставляє своїх людей, пишут Comments.ua.
Після монополізації таких ключових органів, як податкова та митниця, за моєю інформацією, Данило Гетьманцев намагається поставити свою людину на чолі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За повідомленням джерел, мова йде про Максима Лібанова, діючого члена НКЦПФР, якого раніше звинувачували в незаконному збагаченні та недекларуванні додаткових доходів. Саме через Лібанова, Гетьманцев намагається отримати ще одну лояльну людину на посаді для курування схеми.
Зокрема, за підрахунками аналітиків нашої громадської організації, рівень життя члена НКЦПФР Лібанова не відповідає його доходам, а майно оформлено на батьків. В 2017 році він придбав сонячну електростанцію за $25 000, проте заробітна платня на той час складала 15 тисяч гривень, що за тодішнім курсом було еквівалентно 600 доларам. Електростанція є об’єктом комерційної діяльності, що генерує прибуток. Орієнтовний дохід може бути в районі 10 тисяч євро в рік, в залежності від сонячної активності. Відсутність інформації про прибутки від цього активу може вказувати на приховування доходів або використання тіньових схем, що порушує вимоги Закону України “Про запобігання корупції”, який зобов’язує декларувати всі доходи та майно.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності та довіри інвесторів. Спроби лобіювання на такі ключові посади завжди викликають запитання: чи йдеться про професійні якості кандидата, чи про бажання отримати “лояльну” людину для реалізації певних інтересів?
Українське суспільство, втомлене від корупційних скандалів, прагне чітких відповідей. Українське суспільство та бізнес-спільнота звинувачують Данила Гетьманцева, голову комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, у низці дій, які вважаються шкідливими для економіки та бізнесу. Зокрема, лобіювання деструктивних рішень для бізнесу, які вважаються абсурдними. Гетьманцева звинувачують у співпраці з проросійськими політиками, зокрема через його минулу роботу помічником Володимира Сівковича з Партії регіонів, якого підозрюють у створенні мережі російських агентів в Україні.
“Якщо керівник ключового фінансового регулятора призначається за принципом лояльності, а не професіоналізму та незалежності, це прямий шлях до створення корупційних схем. Зв’язок Лібанова та Гетманцева, викликає обґрунтовані побоювання, що Україна може стати жертвою чергових фінансових махінацій” – зазначає аналітик ГО «Промислово-підприємницької спілки» Олег Рубанчук.
Підтвердженням спроб Данила Гетманцева поставити свою людину на чолі НКЦПФР, його медійна атака на чинне керівництво Комісії, що особливо помітно в останньому інтерв’ю. Подібні публічні нападки з боку голови профільного комітету являються частиною стратегії з дискредитації поточного керівництва та створення підґрунтя для призначення лояльної фігури.
Щодо професійних якостей Максима Лібанова, то тут виникають сумніви. На ринку він відомий як людина, яка просуває компанії, які йому «подобаються». Довгий час керуючи департаментами які займаються випусками та корпоративним управлінням, він вибудував систему яка дозволяла одним працювати спокійно, а іншим просто залишати фондовий ринок.
«Віддячив, документи полетіли. Ні, починається постійний процес запиту додаткових паперців, чіпляння до кожної коми» – зазначив представник ринку. Він просував тему “сквіз-ауту”. Це процедура примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів мажоритарним власником компанії. Негативні сторони сквіз-ауту для міноритарних акціонерів – примусове позбавлення власності, особливо по несправедливій ціні. Процедура squeeze out існує і в інших країнах, але те що викуп акцій в Україні відбувався за несправедливою та заниженою ціною обурює більше всього. Керуючи корпоративними процесами, Максим закривав очі на занижену ціну викупу акцій та ігнорував звернення інвесторів.
В Україні це фактично легалізація такого ганебного явища, як рейдерство. У сукупності, сквіз-аут, сприймається міноритарними акціонерами як вимушена та несправедлива втрата їхніх інвестицій.
Призначення своєї людини на чергову посаду Гетманцевим, створить “зелений коридор” для неконтрольованих фінансових потоків, що матиме катастрофічні наслідки для економіки України. Це не лише підриває довіру інвесторів, але й створює сприятливе середовище для організованої злочинності та відмивання коштів.
