Походження поняття «second-hand», якщо вірити загальним твердженням, має досить благородне коріння, королі Англії мали традицію дарувати на знак поваги одежу з власного плеча. Сучасне розуміння “second-hand” трансформовано до особливостей часу, і на початку трактувалось як допомога бідним, гуманітарна допомога, проте з часом з’явилися охочі придбати одежу за дешево хоч і не нову. На сьогодні майже 25 % жителів України час від часу користуються даними послугами.

Орієнтовно розділяють споживачів ринку на три категорії: бідне населення, для якого це єдина можливість оновити гардероб. Категорія, яка скуповує одежу з вішаків, це молодь, популярні особистості, працівники театрів та кіно, і категорія покупців, які час від часу навідуються до секонд-хенд.

Обсяг світового ринку використаної одежі в 2018 році становив 24 млрд.дол., а за прогнозами до 2028 году може зрости до 64 млрд. дол. Для порівняння на ринку мас-маркету, показники становитимуть 35 и 44 млрд. дол., відповідно.
За дослідженнями американської компанії ThredUp, яка спеціалізується на продажу вторинної, але якісної одежі, до 2022 року даний ринок зросте з 20 млрд. дол. до 41 млрд.дол., а кількість одежі такої якості в пересічному гардеробі може становити 11%.

Разом з тим, втрати від розгортання діяльності ринків секонд-хенд також набирають обертів. За статистикою Укрлегпром, втрати бюджету Україні в 2019 році становили 4,5 млрд. грн на рік, втрати робочих місць — 45 тис.грн. Дане направлення ввійшло в тридцятку бюджетоутворюючих в країні, саме через вклад у вигляді митного збору. Наприклад, у 2017 році обсяг імпорту ринку «second-hand» становив 121,7 тис.тон, що на 21,5% більше ніж в попередньому. Великі торгові мережі нараховують триста магазинів по всій Україні та десятки в Києві.

В Європейському Союзі в даній галузі зайнято близько 10 млн. осіб. За результатами опитування 1187 громадян Німеччини, Міжнародним інститутом ринкових досліджень YouGov, 72 % респондентів зазначити, що відправляють можливі для повторного використання речі в контейнери для пожертв Червоного хреста або інших благодійних організацій. Натомість, відношення до секонд-хенд в іншій частині Європи відрізняється. Наприклад, популярні вторинні ринки в Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщині, Словаччині.

В Чехії такі магазини частково оголошуються як магазини вінтажної одежі.

В Швеції, функціонування секонд-хенд пояснюється загально глобальними питаннями направленими на охорону навколишнього середовища, економію природних ресурсів.

В Китаї так званий «ринок перепродажу» знаходиться в постійному зростанні, і за прогнозами збільшиться на 70% до кінця 2020 року порівнюючи з 2018 року та становитиме 1.25 трлн. юаней (близько 178 млрд.дол.). Секонд-хенд в Китаї стрімко переходить в онлайн, а 60% китайських споживачів, що народились після 1985 года, налаштовані купувати саме такі товари. Загально світова екологічна тенденція підтримує такі настрої, наприклад, Пекінська екологічна біржа підрахувала, що угоди на платформі Alibaba, Idle Fish допомогли скоротити 100 000 тонн. викидів вуглецю з 2014 по 2018 роки.

Кількість користувачів інтернет платформ постійно зростає, станом на кінець 2019 року чисельність становила 99 млн.користувачів, а кожен місяць орієнтовно 24.4 млн.

Існування вторинного ринку перепродажу товарів не погано, загрозою постає питання співвідношення ринку second-hand та вітчизняного виробника.

Торгівля товарами «second-hand» негативно впливає на реалізацію інших товарів на внутрішньому ринку.
Регулювання ринку також є неоднозначним.

В 2013 році в Верховній раді був зареєстрований законопроект, направлений на припинення діяльності продажу одежі на вагу, залишити лише комісійні магазини та товари з бірками. Проте законопроект не був підтриманий. В Україні в Єдиному державному реєстрі до сьогоднішнього дня було зафіксовано 1416 організацій-отримувачів гуманітарної допомоги.

У 2019 році Міністерство соціальної політики виключило з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги 79 організацій, їх підозрюють у реалізації гумдопомоги. Причина- ввезення товарів з порушенням ст.11 Закону про гуманітарну допомогу під виглядом допомоги на територію України, а саме ввезення нової одежі, взуття світових брендів в кілограмах в митній вартості 1 дол. за кг. Такі схеми провокують пряме відхилення від сплати податків і митних зборів, та неотримання коштів до бюджету.

Згідно, загальних статистичних даних ринок легкої промисловості в Україні забезпечує майже 5% бюджетних надходжень і 2,6% українського товарного експорту, а отже, має значний потенціал для подальшого розвитку. Потреба внутрішнього ринку у товарах легкої промисловості майже на 90% покривається імпортом.

Станом на початок 2020 року в Україні було зареєстровано 2518 компаній легкої промисловості, близько 88000 співробітників (детальніше на сайті Укрлегпром). При цьому, ринок секонд-хенд становив 54% всього ринку, а одяг трикотажний вітчизняного виробника- 4,7%, одяг текстильний — 3,6%, килимові вироби- 5,3%, постільна білизна- 4,0%, вироби із шкіри і хутра- 5,4%.

Водночас значна експортоорієнтованість текстильних та інших виробництв легкої промисловості при високому рівні імпортозалежності національної економіки за усіма сегментами споживання продукції цих виробництв свідчить про наявність високої частки толінгових операцій в українському експорті. Розвиток української легкої промисловості стримує наявність таких ключових проблем: висока залежність від імпортних сировини, матеріалів і комплектуючих; низька цінова конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку; зосередженість значної частини виробництв на виготовленні продукції з давальницької сировини.
Доходи населення визначають групи споживачів, відповідно окреслюючи платоспроможних для купівлі нових товарів або на ринку second-hand.

В теоретичному визначені одним з основних факторів, який впливає на ціну є смак споживача. Смак-диктується характерами в суспільстві, підкреслюючи наскільки воно піддається масовій рекламі і людина такого суспільства приміряє на себе сприйняття інших людей того, як повинна виглядати. Мода іноді виражає чуже світосприйняття, саме тому важливим є саме свідомий вибір.

Реклама та емоційна економіка впливають на поведінку споживачів різних вікових категорій та різного матеріального достатку. А одежа має свою філософію і питання етичності та вибору є нагальним. Емоційний інтелект пов’язаний з розвитком інтелекту суспільства, і від цього залежить особливості формування нації та державності. Створювати і підтримувати своє чи дозволити «зсунутись в яму чужої вторинності», паралельно частково підтримуючи «чорний» ринок: вибір за кожним, який змушує до двосторонньої відповідальності як споживача так і вітчизняного виробника.

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email