Із 25 квітня 2017 року на територію Луганської області, непідконтрольну Україні, припинилися поставки електроенергії. Таку вимогу поставили ДП «Енергоринок» і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
«Несплата протягом тривалого часу за поставлену і спожиту на неконтрольованої території електроенергію» – така «офіційна» причина відключення. Чому слово довелося брати в лапки і позиція української влади є більш ніж умовною, «Публічний аудит» пояснює у матеріалі нижче.
Для початку цифри
Борги ТОВ «Луганського енергетичного об’єднання» (ЛЕО) перед «Енергоринком» у Луганській області становлять 5,2 млрд грн (вони умовно розподілені 50/50 між контрольованою та неконтрольованою територією). Донецька область (населення та промисловість) заборгованість перед «Енергоринком» сягає 5,8 млрд грн (борги неконтрольованої території – 500 млн грн від усієї суми, решта – борги контрольованих територій.
Як бачимо, рішення припинити поставки електроенергії на території так званих ЛНР/ДНР особливого економічного підтексту немає – воно виключно політичне.
«Уряд хоче представити ситуацію з відключенням як результат величезних боргів, але з наведених вище цифр чітко видно, що підконтрольна Києву територія має значно більші борги перед «Енергоринком», ніж непідконтрольна», – вказує Максим Гольдарб, керівник «Публічного аудиту».
Що далі?
У відповідь на повне припинення постачання електричної енергії на територію ОРЛО, представники ЛНР знеструмили населені пункти на підконтрольній Україні території – села Трьохізбенка, Кряківка, Калаус, Оріхове-Донецьке, що на Луганщині.
Ці села на сьогодні отримують електроенергію з непідконтрольної території. Єдине джерело генерації електроенергії в області – Луганська теплоелектростанція, яка від початку проведення АТО виявилася на лінії розмежування. Це означає, що будь-яке пошкодження обладнання на станції або аварійна зупинка може призвести до енергетичної кризи на підконтрольних Україні територіях області, – вони просто залишаться без електрики.
Також від електроенергії повинні відключити й Попаснянський водоканал, який є одним із основних постачальників води на окуповану територію.
«Такі дії влади свідчать виключно про одне: їй не потрібен Схід і його жителі. Схід для неї потенційно небезпечний. Адже все, що відбувається, ніяк не сприяє мирному вирішенню конфлікту і призведе тільки до одного – його ескалації. Влада ж розуміє, як до неї ставитимуть мирні жителі, яких вона залишила без води та світла, і як ставлення буде до Росії, яка виглядатиме в ролі рятівника, що надав необхідну електроенергію», – резюмує Гольдарб.
Матеріал надано «Публічним аудитом»