Українські законотворці в швидкому темпі ухвалюють закони, і даний темп, за інерцією, може перекреслити всі позитивні сподівання українського народу на покращення.
Такі сподівання може перекреслити ухвалення законопроекту №1210, який вже зареєстрований у парламенті. Даний законопроект передбачає зміни до Податкового кодексу, в яких передбачено збільшення податкового навантаження на гірничо-збагачувальні комбінати, які займаються видобутком залізної руди.
Зайвим буде говорити про те, до яких наслідків може призвести таке рішення. Збільшення податків – це автоматичне ускладнення виробничого процесу, збитки та зменшення економічної динаміки діяльності компанії. В результаті: завод втрачає гроші, заходить в тінь, а можливо і ліквідовується взагалі. А це, в свою чергу, призведе до трати робочих місць десятків тисяч працівників.
На сьогодні, металургійна галузь є одною із найбільших платників податків. Але саме цікаве те, що підстав для таких змін немає жодних, принаймні держава від них тільки втратить.
Виграє від цього законопроекту олігарх Ігор Коломойський, адже найбільші металургійні комбінати належать іншим олігархам, проти яких і направлені такі «пільги». Боротьба з олігархатом це добра справа, але в даному випадку ми бачимо звичайний лобізм і перерозподіл фінансових потоків від одних фінансово-промислових груп до інших.
Цікаво, що найбільші металургійні заводи розташовуються в рідному місті президента – Кривому Розі, проте, судячи з усього, земляки президента не мають пріоритету перед компаньйонами, адже близько 60 тис. працівників можуть опинитись без роботи, хоча, не виключено, що президент навіть не знає про таку законодавчу ініціативу.
Попри це, останні дії влади вже продемонстрували, що бізнесу в Україні небезпечно. Яскравий приклад – металургійний комбінат «ArcelorMittal Кривий Ріг». Він вже відчув на собі державний тиск. Літом СБУ проводила обшуки та слідчі дії. Комбінат підозрювали у порушення норм екологічної безпеки. Перевірка не виявила екологічної загрози для атмосфери чи працівників, але податкова виявила і нарахувала 9 млрд грн. претензій. Результат не забарився – акціонери вирішили вивести річні дивіденди закордон, замість того, щоб вкладати їх у виробництво та модернізацію заводу, а це майже 11 млрд грн. Отже замість інвестицій, ми маємо відтік капіталу.
Все має свої причинно-наслідкові зв’язки. І будь-яке голосування в парламенті чи указ президента може глобально вплинути на цілі галузі економіки. Володимиру Олександровичу варто розуміти, що його команда в парламенті може наламати дров, а відповідати доведеться йому, принаймні політично. Бізнес має бути захищеним, і це не інтереси бізнесу – це інтереси країни.
Тарас Семенюк
*Редакція сайту може не розділяти точку зору автора.
