Президент України ветував закон № 2706 «Про заходи, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», який передбачав введення мораторію на накладання штрафів і пені та блокування рахунків теплокомуненерго (ТКЕ) за прострочення оплати за газ. Згідно з інформацією на сайті парламенту, глава держави направив депутатам свої пропозиції до закону 11 серпня, проте текст їх поки відсутній. Які наслідки матиме така подія і чому схвалення Закону було надважливим для нормального функціонуванням підприємств ТКЕ та могло врятувати підготовку ЖКГ України до опалювального сезону?
Ще на початку червня цього року Державною виконавчою службою було накладено арешти на рахунки 104-х найбільших теплопостачальних підприємств країни. Приводом для цього став Закон України № 423 від 14.05.15 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану “НАК Нафтогаз України”». Саме він вперше передбачив такі заходи, як арешт рахунків, що раніше було заборонено.
Закон надав можливість обмежити газопостачання теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям до рівня, що забезпечує технологічну безпеку функціонування систем теплопостачання. Передбачалося, що таким чином покращиться дисципліна розрахунків за використаний природний газ. Втім, на практиці це стало інструментом шантажу підприємств ТКЕ постачальною організацією (НАК «Нафтогаз України»).
Як зазначають у «Публічному аудиті», у Закон не було внесено детального аналізу причин порушення строків фінансових розрахунків підприємствами ТКЕ, тоді як вирішення проблеми своєчасних розрахунків знаходиться насамперед у сфері виконання відповідних приписів вже діючих нормативних актів, у тому числі щодо виконання Державою своїх зобов’язань по перерахунку компенсаторних грошей підприємствам ТКЕ.
Чому підприємства ТКЕ мають значні борги перед «Нафтогазом»? Причини затримок розрахунків енергокомпаній за газ знаходяться в площині регулювання галузі, основні з них:
- несвоєчасна компенсація різниці в тарифах;
- затримки фінансування держбюджетом пільг і субсидій;
- незбалансована нормативна база щодо розрахунків за газ, тепло- і електроенергію;
- борги всіх категорій споживачів за спожите тепло та електрику;
- відсутність дзеркального джерела погашення газових штрафних санкцій.
Таким чином, отримуємо ситуацію, коли робота підприємств ТКЕ блокується не тому, що вони свідомо не хочуть виплачувати борги, а з підстав невиплати додаткових платежів – фінансових санкцій, дзеркальне джерело погашення яких у підприємств відсутнє. Коштів на виплату боргів підприємства просто не мають. Більше того, у ціні товару навіть не закладена складова, яка може йти на штрафні санкції. Фактично, підприємствам немає з чого їх виплачувати.
Пункт 15 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження» передбачав зупинення виконавчого провадження при умові внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Змінами, внесеними до зазначеного вище Закону, процедура стягнення заборгованості була посилена. Більше того, було передбачено призупинення з 1 липня 2015 року дії мораторію на виконавче провадження та примусове стягнення заборгованості з підприємств ТКЕ. Саме внаслідок цього у різних судах почали масово з’являтися позови про стягнення заборгованості з підприємств ТКЕ, які загалом вже задоволені і передані на виконання до ДВС, яка у свою чергу не розуміючи всіх тонкощів діяльності таких організацій підготовки до опалювального сезону накладає арешти на рахунки, блокуючи тим самим таку підготовку.
Абсурдність ситуації пояснює експерт ГО «Публічний аудит» Тарас Галайда. Експерт наводить приклад ПАТ «Київенерго»: підприємство розрахувалося за отриманий природний газ частково, заборгованість за договором із «Нафтогазом» становила 344,93 млн грн. «Нафтогаз» через прокуратуру звернувся до суду за стягненням: 344,9 млн грн. основного боргу, пені – 146,97 млн грн, штрафу – 46,37 млн грн, 3% річних – 8,45 млн грн та інфляційних втрат – 263,6 млн грн. У грудні 2015 року ПАТ «Київенерго» погасила 209,07 млн грн основного боргу. Станом на сьогодні, згідно додаткової Постанови Вищого Господарського Суду України, ПАТ «Київенерго» повинно погасити:
- пені – 80,7 млн грн;
- 3% річних – 5,16 млн грн;
- інфляційних втрат – 144,36 млн грн;
- 7% штрафу – 29,43 млн грн.
«Як бачимо, заборгованість за поставлений природний газ як за товар у підсумку стає меншою за нараховані штрафні санкції, і, як наслідок, блокується робота підприємств ТКЕ через виконавчі провадження та арешти рахунків. Вказані ж суми штрафних санкцій стають надприбутками для НАК “Нафтогаз”», — підсумовує експерт.
Катастрофічну ситуацію, що склалась намагалися вирішити депутати. Ще на початку липня вони ініціювали і проголосували Закон «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення», який через механізм списання та накладання мораторію на нарахування штрафних санкцій, що виникли в наслідок несвоєчасних розрахунків з державного бюджету по різниці в тарифах та пільгам і субсидіям, оперативно мав розблокувати роботу ТКЕ та дозволити в стислі строки встигнути підготувати теплове господарство країни до зими.
Протягом місяця відбувалося очевидне затягнення підписання Закону Президентом України. На сайті Верховної Ради України зазначається, що ще 8 липня 2016 року Закон направлено на підпис Президенту. Відповідно до ст. 94 Конституції України він мав протягом 15-ти днів після отримання закону підписати його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднити, або ж повернути закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до ВР для повторного розгляду. У разі якщо Президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Таким чином, 29 липня сплинув 15-тиденний термін на підписання закону Президентом, тобто Закон мав би вважатися схваленим.
Але 11 серпня Президент, в обхід Конституції України, ветував цей закон, прийняття якого було вкрай необхідним. Документ мав розв’язати загрозливу ситуацію із нормальним функціонуванням підприємств ТКЕ.
Відповіддю на затримку дій Президента може бути лист Представництва МВФ в Україні від 12 липня 2016 року, у якому говориться про те, що прийняття (фактично вже підписання Президентом, оскільки парламентарі свою роботу щодо голосування зробили) Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» підриває дію Закону № 423.
Тобто МВФ говорить про те, що Закон, який блокує роботу ТКЕ — правильний, а той, який направлений на нормальну роботу цих підприємств — категорично «зовнішніх» наглядачів не влаштовує. У листі наголошується, що Закон № 423 призвів до платіжної дисципліни та фінансового оздоровлення, хоча його наслідки абсолютно протилежні – функціонування підприємств ТКЕ практично зупинене.
«Все що відбувається зараз у теплогенеруючий галузі показує, що індикатором діяльності Кабінету Міністрів України перед іноземними кредиторами та бенефіціарами влади є стан платіжного балансу НАК «Нафтогаз» (про що і говорилось в Угоді про співпрацю з МВФ), а не стале функціонування та розвиток цілої галузі країни», — підсумовує керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
