Дослідження технологічних укладів дозволяє аналізувати еволюцію розвитку суспільства, визначати фактори впливу в певні періоди часу та здійснювати спроби прогнозувати майбутнє.

Початок життя на Землі розглядають через історичну, філософську, біологічну літературу.

Сьогодні провідні країни світу наближаються до 7-8 технологічних укладів, які передбачають розвиток генної інженерії, а в подальшому псі-технологій, технологій особистості та відповідальності.

Поряд з тим, частина країн Третього світу голодує, поглинається хворобами, природними катаклізмами, безграмотністю.
І питання, яке виникає: чому розриви між технологічними укладами таких груп країн становлять до 150-200 років?
Саме з ракурсу оцінки історії походження розривів, може бути цікава книга Д.Даймонда і не лише історикам, біологам, але і економістам, та, загалом, всім хто цікавиться питаннями походження світу та нерівностей в історії економічному розвитку, з урахуванням особливостей кожної країни.

Даючи змогу зрозуміти, наприклад, чому іракці, у яких письмо винайшли на чотири тисячі років раніше ніж в Японії чи Скандинавії, на сьогодні найменш грамотні люди у світі.

Наскільки процеси одомашнення рослин і тварин впливали і впливають на економічну позицію країни. До слова, історія одомашнення рослин налічує понад 10000 років. При цьому, якщо тисячі років назад вдалося одомашнити горох, маслини, полуниці, самий нещодавній у 1864 році горіх пекан, то дуб залишається диким і досі, поряд з повним його дослідженням складових і походження! Є рослини отруйні, які шляхом діяльності людини перейшли в інші категорії, наприклад, мигдаль — гіркий продукт, який містить ціанід, що використовувався в концтаборах фашистами, а сьогодні популярний харчовий продукт. Культурні рослини жито, овес, ріпа, салат, цибуля порей- спочатку були просто бур’янами.

Запорукою швидшого одомашнення вважається наявність великих ссавців поряд. Що говорити, якщо дрібні тварини, такі як лисиця, шишнила, норка- були одомашнені лише у 19-20 століттях заради хутра, як і хом‘яки, яких, на сьогодні, тримають лише як домашніх улюбленців.

Важливим елементом прогресу, в різних періодах часу є рівень освітченості та грамотності.

Виникнення письма- це шлях передачі інформації та свідчення процесу формування націй.

І гіпотези автора книги щодо впливу географічного розташування на походження письма, безумовно, заслуговують на увагу.

Харчове виробництво хоч і було певною передумовою розвитку суспільств, але поява письма відіграла особливу роль в еволюції. Першими прогресивними місцевостями вважаються територія Мексики, Китаю, Родючого півмісяця. А потім завдяки торгівлі і міграції розповсюдження відбулось на інші. При цьому мисливці- збирачі не були родоначальниками письма. Переїзди та кочовий спосіб життя, не сприяв зародженню традицій, звичаїв, фіксації їх в якості подій, збереження пам’яті та передачі інформації.

Перехід від мисливсько-збиральницького до харчового виробництва є проривним етапом в існуванні людства.
Харчове виробництво передбачало розвиток рослинництва, а території пустель, гір є не придатними для його розвитку. Тому там де залишається мисливство- збиральництво — це рідкі територій.

Еволюція йшла далі, і харчове виробництво призвело до мікробів, писемності, технологій та централізованої влади. От такий стрімкий ланцюжок розвитку прогресивного суспільства.

Рильництво забезпечує вищу густоту населення ніж мисливство, тому як мисливство спонукає до постійних пересувань і ризику отримання нових вірусів і хвороб. Рильництво передбачає осідлий образ життя, пристосування до власного середовища бактерій. Декілька прикладів появи і зникнення хвороб задовго до появи прогресивної медицини та можливості їх дослідження, знаходження проти них отрути, свідчать про розвиток харчового виробництва на територіях саме придатних для одомашнення.

Наприклад, хвороба «пітниця» буяла у 15-16 століття в Англії та 18-19 у Франції — з’явилась і зникла без втручання медицини.

Мікроби- мають походження з Європи, і розвинулися через довгу близькість євразійців з їхніми свійськими тваринами.
Наприклад, чорні афроамериканці, північноєвропейці отримали генетичний захист в якості стійкості до малярії, туберкульозу, бактеріальної діареї в результаті виробленого гену серпоподібної анеміі, кісткового фібріозу.

В усіх процесах одомашнення, грамотності, стійкості до мікробів червоною ниткою пролягає жага та особливості винахідництва, поява так званих нових технологій. Тут також, розриви дивують: наприклад, схильність Китаю до нововведень значно коливалось у часі, до 1450 року у технологічній площі він був значно більш новаторським ніж Європа і переважав над ісламськими державами. До переліку китайських винаходів відносяться ворота шлюзів, глибоке буріння, порох, магнітний компас, папір, порцеляна, тощо. Натомість на сьогодні країни Західної Європи зайняли позиції лідерів в технологічному новаторстві. Середньовічний ісламський світ, розміщений посередині Євразії, отримував винаходи із Індії та Китаю, а також успадкував і старогрецьку вченість.

Відповідно, комбінації трьох чинників: час зародження харчового виробництва, чисельність населення, природні умови призвели до міжконтинентальних відмінностей у технологічному розвитку. Євразія материк, який містить найбільше конкуруючих суспільств: для прикладу, виробництво харчу зародилось в Китаї і Родючому місяці. А Австралія- найменший континент, де самостійно харчове виробництво так і не постало. Це пояснює значний відрив Євразії в 1492 році. Відрив, який вражає. Уявіть, що в світі ще й досі залишаються місця, де присутній канібалізм. При чому з причин не релігійних чи етнічних, а через бідність і голод.

В цьому контексті, автор книги висуває гіпотезу, що на територіях, на яких отримав свій початок, а потім розвинувся канібалізм, були присутні такі природні умови, при яких значний дефіцит білків примушував місцеве населення за відсутністю великих ссавців, споживати не лише мишей, павуків, жаб, а і людей. Прикладом на сьогодні є Нова Гвінея.
Саме тому на майбутнє, коли природних харчів ставатиме все менше, розвиток генної інженерії набуває особливого значення.

Людство вступає в епоху, коли на ринку праці з’єднуються чотири покоління людей.
Покоління, народжене між 1946 і 1960 роками, тобто бебі-бумери, які славляться своїм ідеалізмом, відданістю роботі, поєднаним із змагальним духом.

Друге покоління X, народжені між 1961 і 1979 роками, відомі своєю орієнтацією на результати, консерватизм та увагою до балансу між роботою та життям.

Третє покоління, народжене між 1980 і 1995 роками, Millennials, або Gen Y, почуваються особливими, вільно висловлюють свої ідеї та критикують більшість інших. Міленіали пошукачі викликів, але часто не бажаючі брати на себе відповідальність.

Четверте покоління, покоління Z, або геймери, або iGen, виступають за індивідуалізм та меншою внутрішньою мотивацією. Вони більше шукають хорошу та безпечну роботу, ніж роботу,про яку мріють, і знають, що для неї доведеться багато попрацювати.

Усі ці перераховані аспекти підкреслюють вирішальну роль питання управління персоналом, що відіграватиме в майбутньому важливу роль та спонукатиме до одночасного залучення, утримання різних поколінь.

І уже в майбутній історії про походження людства, акцент буде здійснюватись за іншими факторами, тими, які мають вплив на людей сучасності. В залежності від чого економічні політики країн будуть сформовані і наскільки різнитися в майбутньому? Країни, які мали доступ до технологій/країни, які їх створювати/ або ті, що потерпали в джунглях від зброї, хвороб та насилля і просто не мали бажання чи розуміння необхідності технологічного прогресу.

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email