Ойкономія – наука про розумне ведення домашнього господарства, Ксенофонт приблизно 430—355 роки до н. е. визначив так науку про господарство, управління домом і майном.
«Економіка піклування»- наратив, який періодично зʼявляється в наукових дослідженнях, акцентуючи увагу на важливості систематизації та певного обчислення процесу піклування, ведення домашнього господарства і всього, що з цим повʼязано.
В XX столітті економіку турботи як незалежну категорію почала відокремлювати феміністична економіка, поява якої, в свою чергу, обумовлювалась економічним зростанням Європи, початком краху гендерних стереотипів, активною роллю жінок в економічних процесах.
Цікавими є дослідження американського економіста Г.Беккера (1930-2014) щодо максимізації індивідуальної корисності в приватному житті (шлюб, розлучення, бажання мати дітей). У 1992 році вчений отримав Нобелівську премію з економіки за «нову домашню економіку». Разом з тим, в практичній площині дослідження не надто реалізувались.
З основ економічної теорії відомо, що валовий внутрішній продукт показує сумарну ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених на території держави за певний період, але (!) макроекономічні показники не враховують позаринкову діяльність — працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби.
Саме тому питання щодо обрахунку економічної «домашньої» діяльності є актуальним, а також враховуючи фундаментально визначені, для початку нецінові фактори, які впливають на попит: кількість споживачів, мода, сезонність, уподобання, розмір ринку.
За підрахунками Бостонської консалтингової групи, у Західній Європі й Північній Америці жінки контролюють до 75% споживчих витрат. В книзі Лінди Скотт «Економіка з двома іксами» автор пропонує уявити наслідки, якби жінки всіх країн, де святкують Різдво, свідомо зменшили свої витрати на 20% порівнюючи з минулим роком в цей період. Для США споживчі витрати становлять 70% ВВП і вибух покупок відбувається в листопаді/грудні створюючи надходження у 23 млрд.дол. роздрібних товарів, 60 млрд.дол. в режимі онлайн. Починаючи з 60-70 років XX століття жінки почали отримувати більше свободи щодо вибору товарів в усіх домогосподарських категоріях. А коли більше жінок почало працювати самостійно, вони почали розглядатися як споживачки з значнішими сумами, бажаннями і можливостями.
Підтвердити такі дані з іншого ракурсу можуть результати дослідження проведеного серед фокус-груп жінок і чоловіків Уганди, коли на розсуд був представлений кошик необхідних товарів та в результаті погляди щодо його асортименту дуже розійшлися. Крім гігієнічних прокладок, мила та інших речей, які потребували жінки, а чоловіки вважали недоцільним, дослідники запропоновували червону помаду. На що жінки відповіли, що дуже поважають жінку, у якої є червона помада, бо це свідчить про те,що вона може її собі дозволити і швидше за все вона може заробити власні гроші. Чоловіки зізнались, що хоч червона помада і гарна, але це річ проститутки, і своїм жінкам би її не купили, бо марна трата коштів. Такі дослідження показують, що особа, яка вирішує, що купуватиме сімʼя, в процесі буде породжувати одні звички, та нехтувати іншими. В таких суспільствах скерувати витратами легше, але в ширших масштабах не ефективно.
Сучасне економічне бачення побудоване на повному грошовому вираженні всіх потреб, і, відповідно до цього, задоволення людських потреб, яке не виражене в грошах не може бути. З практичної, повсякденної точки зору, очевидно, що турботлива діяльність – приготування їжі, прибирання, прання, прасування, піклування про інших, належить до сфери економіки.
Взаємоповага, підтримка, сопереживання, піклування – цінності людського життя, які виміряти практично не можливо. Прийнято вважати, що дії піклування людина робить по відношенню до інших, за власною волею, через ступінь виховання, наявність цінностей тощо. Поряд з цим, в будь- який момент, людині може набриднути, зникне бажання, або виникне інша поважна причина не робити домашню роботу у задоволення.
Тоді виходить, що піклування стане насиллям? Починаючи з 70- х років XX століття питання безоплатної домашньої роботи почало підніматися в ракурсі феміністичної економіки, і стосувалося, в першу чергу, жінок.
За результатами Всеукраїнського дослідження щодо ставлення українців до розподілу домашніх обов’язків у сім’ї та догляду за дітьми, встановлено, що жінка витрачає в 3-4 рази більше часу на домашні обов’язки, ніж чоловік. Дослідження підтвердило припущення щодо стереотипів. Зокрема, лише 22 % українських чоловіків готові рівномірно розподіляти домашні обов’язки.
У 2021 році більшість українців зазначали, що готування їжі, догляд за дітьми та житлом – це обов’язок жінок, а заробляння грошей – чоловіків.
Разом з тим, питання розподілу обовʼязків, взаємоповага- справа кожного члена сімʼї, та особистий вибір, тим більше в сучасному світі, де стереотипи розвіюються зі швидкістю технологій, що не може не тішити.
Та все ж, як порахувати скільки коштує приготування обідів, вечерь, прасування білизни, миття посуду для сімʼї? Яку вкласти собівартість чи витрати часу і чи потрібно?
За даними Work.ua основну хатню роботу розділено на три окремі напрями – це домробітник/-ця, няня та кухар/-ка. В середньому робота на місяць обійшлась би в 117 394 грн. У середньому зарплата домробітника/-ці за місяць – це 19 тис. грн. Прибирання вісім разів на місяць – 6 608 грн.
Якщо порахувати 24 год на день 31 день на місяць, з урахуванням даних послуг няні на місяць, вийде, що догляд матері за дитиною обійдеться в 74,4 тис. грн. на місяць. І тут виникає запитання обліку.
Виконання обовʼязків няні, прибиральниці, тощо здійснюється переважно на неофіційних договірних умовах, що знімає з працедавця необхідність сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів та з працівника сплату податку з доходів фізичних осіб, що, відповідно, наповнює тіньовий ринок економіки.
І виходить, що ринок «домашніх» послуг нелегальний, тіньовий, що у разі використання жінки домогосподарки, що у разі неофіційного наймання відповідного персоналу, що може відбуватися з технологічним розвитком, трансформацією суспільства, поглядів, цінностей.
Переформатування гендерних стереотипів, бажання щирого піклування за ближнім, легальний дохід від кожної праці та надходження в бюджет з справедливим подальшим розподілом- важливі питання економіки, що іще раз доводить наскільки системність має значення для успішного органічного економічного розвитку.
Наталія Грущинська
