Найближчим часом українці стануть свідками доволі запеклої боротьби за новий мовний законопроект. Про те, що цієї осені має бути розглянутий закон про мову, говорив спікер Андрій Парубій. Три законопроекти уже встигли розглянути на комітетах. Що пропонується у кожному з них, яку долю їм пророкують політологи та до чого тут Петро Порошенко?

Законопроект «Про державну мову»

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60953

Ініціатори законопроекту: Гопко Ганна, Ємець Леонід, Юринець Оксана, Сироїд Оксана, Гузь Ігор та інші – загалом 33 депутати.

Згідно із законопроектом, одне із основних завдань держави – забезпечити застосування української мови як державної на всій території України у всіх сферах суспільного життя, а також у міжнародному спілкуванні та під час здійснення посадовими особами представницьких функцій.

Українською мовою зобов’язані володіти усі громадяни України та ті, хто хочуть громадянство отримати.

Окреслено коло осіб та сфери, які зобов’язані володіти державною мовою.

Законопроект передбачає введення нових посад, зокрема Уповноваженого із захисту державної мови та мовних інспекторів (всього – 27).

За ігнорування норм закону – штраф (біля 7 тисяч гривень), а у разі публічного вияву неповаги до державної мови – позбавлення волі до 3 років.

Проект Закону про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60952

Ініціатори законопроекту: Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко і Юрій Левченко.

Згідно з законопроектом, загальнонаціональні телеканали й радіостанції будь-якої форми власності повинні мовити українською мовою 100 % ефірного часу.

Громадські та комунальні телеканали й радіостанції відповідних територіальних громад можуть мовити на певні регіони мовою національної меншини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою обсягом не більше 50 % ефірного часу. А державні та комунальні телеканали повинні транслювати не менше 30 % телерадіопередач із супроводом субтитрів українською мовою чи в перекладі українською мовою жестів, а всі аудіовізуальні твори – із субтитрами українською мовою.

Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ.

Виробництво фільмів коштом державного бюджету має відбуватися виключно українською мовою. Іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, мають бути дубльовані українською мовою.

За порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне протягом року порушення – штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб і громадян – суб’єктів підприємницької діяльності.

Також у законі йдеться про те, що усі охочі отримати українське громадянство мають здати державний іспит у Центрі української мови. Кандидати на держпосади мають мати сертифікат про достатній рівень володіння українською мовою та періодично проходити мовну переатестацію.

Також має бути створений Термінологічний центр української мови, одним із завдань якого буде «напрацювання стандартів української мови жестів».

Проект Закону про мови в Україні

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60750

Ініціатори законопроекту: Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір, Олександр Черненко та інші – загалом 33 народні депутати.

Законопроект передбачає повну українізацію ТВ, радіо, преси та кінематографу. У разі використання учасниками під час ефіру іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою.

Щодо приватної преси – щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою.

Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою.

У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин у рекламі використовується українська мова, а також мови цих корінних народів або нацменшин.

Якою є ймовірна доля цих законопроектів?

У кулуарах ВР парламентарі говорять про те, що усі три законопроекти навряд чи «просунуться» далі. Надто популярна тема для політичних маніпуляцій та популізму, щоб «ділитися успіхом» з іншими, особливо напередодні виборів.

Ймовірно, найближчим часом у Верховній Раді зареєструють ще один законопроект, автором чи співавтором якого стане чинний президент Петро Порошенко. Ведуться розмови про те, що над ним активно працює Адміністрація президента уже кілька місяців.

В оточенні Порошенка є два бачення щодо майбутнього закону. Або прийняти дуже жорсткий закон, який призведе до безповоротної українізації, або ж визначити українську мову як єдину державну, проте доповнити його більш м’якими формулюваннями.

Жодних штрафів, контролерів та санкцій із наданням мовам нацменшин можливості вільно розвиватися, проте без будь-яких привілеїв для російської.

Політологи припускають, що у зв’язку з тим, що Петро Порошенко визначив мовне питання як один із «трьох китів» його передвиборної кампанії, то мовний закон будуть намагатися провести через парламент до початку 2019 року.

Редакція

Print Friendly, PDF & Email