Без сумніву запровадження воєнного стану є топ-подією тижня. Це фактично вперше в новітній історії введено воєнний стан. Раніше це було ще за часів Другої Світової Війни. Заслуговує уваги те, як суспільство сприйняло пропозицію введення воєнного стану та те, як голосували депутати в парламенті за це.
Агресія російських прикордонників, а фактично обстріл українського судна та захоплення моряків і є першою відкритою військовою агресією Росії проти України. Тут не було непізнаних «зелених чоловічків» і не звучали фрази «их там нет». Росія пішла у відкриту. Тому введення воєнного стану цілком логічний крок захисту та попередження агресору.
Українські кораблі керувались міжнародним правом та угодою від 2003 року між Україною та Росією, в якій зафіксовано, що Керченська протока та Азовське море є спільними водоймами обох країн. Чому Росія порушила ці правила? Тому що Кремль переходить до нового етапу вже не гібридної агресії, але відкритої. Росія прагне взяти під контроль не тільки Азовське море та Керченську протоку, але вийти на контроль всього чорноморського басейну, принаймні тієї частини, яка межує з Кримом. Більше того, наступними кроками агресії можуть стати південні області України. Роман Безсмертний, політик, дипломат і кандидат в президенти каже, що це «четверта точка російської агресії», тому що вона мінімально захищена. Військово-морські сили України тільки почали відбудовуватись після попередніх років занепаду. Давайте пригадаємо історію відбудови єдиного крейсера ВМС «Україна», відновлення якого постійно відкладалось. Сьогодні готовність крейсера 95%, однак він і далі простоює в порту Миколаєва. Відновлення і його запуск може стати хорошою бойовою одиницею ВМС України.
І все-таки воєнний стан став вимушеною реакцією влади, оскільки якби влада не наважилась його ввести, опозиція б говорила про слабкість президента та небажання захищати національні інтереси. Тому в Порошенка не було альтернативи. Не тільки опозиція б критикувала, цей табір очолив би «Народний фронт», тому що вперше про воєнний стан заговорив Олександр Турчинов перед засіданням РНБО. Однак воєнний стан зазнав деякої корекції.
«На вила» воєнний став взяв лідер радикалів в Раді Олег Ляшко. Одразу на початку позачергового засідання Парламенту, Ляшко вимагав зустрічі з Президентом, щоб отримати гарантії того, що вибори Президента відбудуться згідно графіку, тобто в кінці березня наступного року. Фактично в кулуарах Ради заговорили, що запровадження воєнного стану – це нібито така технологія влади, щоби відтермінувати вибори та перенести їх на осінь разом з парламентськими.
Олег Ляшко отримав солідну підтримку в цьому питанні від БЮТ та Тимошенко. Воно не дивно, тому що вони політики-фаворити і покладають великі надії на передвиборчу кампанію. В кінцевому випадку Ляшко свого домігся. Зустрічі з Президентом Порошенком не було, однак була емоційна дискусія в кабінеті Голови Парламенту. В кінцевому випадку на голосування було винесено питання воєнного стану в «лайт» варіанті: 30 днів і в окремих регіонах.
Варто відзначити, що позиція Порошенка в цьому стані заслуговує теж уваги, тому що непоступливість у відношенні до вимог Ляшка та Тимошенко могло завершитись навіть провалом голосування, адже голоси радикалів та БЮТ стали ключовими.
Сам факт воєнного стану може серйозно перетасувати колоду фаворитів передвиборчої кампанії, тому що в час кризи і потенційної загрози з боку ворога, громадяни будуть тяжіти до політиків з досвідом роботи в державних інституціях. Власне досвід, чітке бачення того, куди і як вирішувати конфлікт – можуть відіграти ключову роль. Зеленський та Вакарчук можуть втратити рейтинг через те, що вони не в часі, натомість їхнє місце може зайняти той же Безсмертний, або Порошенко, Ляшко можуть зміцнити позиції.
Соціологи вже роблять заміри електоральних симпатій в час воєнного стану. Думаю сюрпризи будуть. Давайте почекаємо.
Тарас Семенюк
