Комфортні умови ведення господарської діяльності, або інакше кажучи – якісний бізнес-клімат в країні є основою процвітаючої ринкової економіки. І хоч з високих трибун неодноразово звучать заяви про його суттєве покращення, на практиці, нажаль, все ще не так добре, як хотілося б. Зокрема, мова йде про недобросовісну роботу правоохоронних та фіскальних органів, де використання службового становища та корупція все ще залишаються елементами повсякдення.

Зміни до податкового кодексу в 2018 році

Чи довго ще бізнес в Україні буде змушений пристосовуватись до цих складнощів, в чому суть проблеми та яких змін до податкового кодексу чекати підприємцям в 2018 році – з’ясовували із екс-керівником структурного підрозділу податкової міліції м. Києва, нині – правозахисником, співзасновником юридичної компанії «Правова та економічна безпека» Максимом Янушевським.

— Пане Максиме, скажіть, на скільки часто підприємці стикаються з проявами тиску на бiзнес господарську діяльність з боку правоохоронних та контролюючих органів?

— Останнім часом дуже часто. Особливо після введення в дію з 1 липня 2017 року наказу Міністерства Фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. “ Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної”. Даний алгоритм блокування був направлений на унеможливлення існування та роботи так званих “податкових ям”, але через недосконалість самої системи податкові накладні блокувалися в більшості випадків у реального сектору економіки . Наприклад – підприємство займається автомобільними перевезеннями, по схемі роботи підприємство закуповує пальне, автозапчастини, послуги ремонту транспортних засобів, а реалізовує послуги по перевезенню товарів або пасажирів. Система автоматично блокує реєстрацію податкових накладних в зв’язку з так званим “пересортом товару”. Або будівельне підприємство закуповує будівельні матеріали, а реалізовує квадратні метри, це також пересорт товару і як результат автоматичне блокування. І таких прикладів тисячі. Що ми отримали в результаті від роботи даної системи :

Результати роботи системи блокування податкових накладних:

1) так звані “конвертаційні центри” як працювали, так і далі працюють, тому що їх організатори вміло маніпулюють кодами товарів та послуг, що дає їм можливість уникати блокування податкових накладних;
2) підприємства реального сектору частково або повністю припиняють свою роботу через неможливість розрахунків з постачальниками та клієнтами. В результати чого держава недоотримає значні суми податків;
3) фіскальна служба вимушена створювати в регіонах і центральному апараті робочі групи по розгляду скарг підприємців з вищевикладених питань, тим самим відволікаючи своїх співробітників від виконання своєї основної роботи.

Виникає питання — який економічний ефект від роботи системи блокування податкових накладних і кому вона потрібна?

— Яких підприємств це стосується більше: великих, середніх чи малих?

Приклад, який я навів, стосується всіх підприємств, які є платником ПДВ, незалежно від їх форми власності або показників фінансово-господарської діяльності. В інших випадках в поле зору правоохоронців потрапляють більше великий та середній бізнес, але страждає від їхніх дій середній бізнес, тому що у великих підприємств, холдингів, корпорацій, як правило, хороше лобі в Кабінеті Міністрів, Верховні Раді і т.д., а також великий штат висококваліфікованих юристів.

— Які саме органи здійснюють більший тиск на бізнес?

— В нашій країні, та й не тільки в нашій, так сталося, що з бізнесом, в силу своїх функціональних обов’язків найбільш контактують співробітники Державної фіскальної служби, тому й непорозумінь між бізнесом і ДФСУ виникає більш ніж з іншими правоохоронними органами. Хочу наголосити — саме непорозумінь, а не фактів тиску на бізнес. Бо якщо підприємство в своїй фінансово-господарські діяльності користується послугами “конвертаційних центрів”, центрів мінімізації митних платежів або застосовують контрабандні схеми ввозу товару та таке інше, і дані факти належним чином задокументовані відповідними підрозділами Державної Фіскальної Служби, то в даному випадку ні про який тиск на бізнес не може бути і мови. Використання вищевказаних схем є скоєння злочину, за який такі особи мають нести кримінальну відповідальність.

Але нажаль є велика кількість прикладів, коли співробітники правоохоронних та контролюючих органів перевищують свої повноваження , наведу декілька з них:

— Порушення, викладені в акті документальної перевірки, не відповідають дійсності, факти викладені ревізорами не задокументовані належним чином та йдуть у розріз з податковим кодексом, аргументи, наведені представниками підприємства, не приймаються до відома. В подальшому матеріали перевірки вносяться до єдиного реєстру досудового розслідування, не дочекавшись результатів судового оскарження.
— В рамках кримінального провадження проводяться слідчі дії (допити, обшуки, ініціювання позапланових документальних перевірок і таке інше) стосовно посадових осіб підприємств, які не мають жодного відношення до даного кримінального провадження. І такі грубі порушення законодавства мають місце не тільки з боку працівників ДФС, а й МВС ,СБУ та прокуратури України.

— В чому саме полягав тиск правоохоронних органів?

— Найбільш поширеними є випадки, коли ведеться розслідування в рамках кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків підприємством “А”, яке, в свою чергу, перерахувало грошові кошти на підприємство з ознаками фіктивності. Тим часом слідчий починає направляти запити в порядку ст. 93 КПК України на всіх контрагентів підприємства “А”, які взагалі не мають відношення до цієї операції, викликає керівників підприємств контрагентів на допит, проводить у них виїмку документів, а іноді й обшуки. Або ведуться слідчі дії стосовно службових осіб підприємства “С”, повідомлення про підозру керівнику підприємства не вручено, і невідомо, чи буде вручено взагалі, а слідчий заздалегідь направляє листи до установ та організацій, що займаються ліцензуванням або видачею дозвільної документації про те, що керівник даного підприємства підозрюється у скоєнні злочину.

Також не поодинокі факти, коли підприємство було зареєстроване на території Донецької або Луганської області до 2014 року, а з початком проведення АТО перейшло на підконтрольну територію України, або взагалі перереєструвалося до іншої області нашої держави – відносно таких підприємств підрозділами СБУ безпідставно направляються листи до Державного Фінансового Моніторингу України щодо причетності їх до фінансування тероризму. В результаті чого ДФМУ блокуються операції по банківських рахунках на 30 діб, що фактично унеможливлює роботу підприємства.

— Наскільки часто проводять позапланові податкові перевірки на підприємствах? Що стає основною причиною де-факто та де-юре?

— Згідно податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові) перевірки. Наскільки часто проводяться позапланові перевірки, залежить від фінансово-господарської діяльності підприємства та його, скажемо так, “податкової дисципліни”.
Існує ряд обставин, за наявності яких проводяться позапланові документальні перевірки, а саме: заяви до відшкодування ПДВ з бюджету, невчасне подання податкової декларації, виявлення недостовірності даних у податковій декларації та багато інших обставин, які викладені у податковому кодексі, і їх немає сенсу повторювати. А також позапланові документальні перевірки проводяться за наявності судового рішення про призначення такої перевірки.

— Наскільки часто підприємства стикаються з вчиненням перепон на господарську діяльність з боку державних органів? В чому полягають ці перепони?

— З перепонами для здійснення господарської діяльності найбільше стикаються підприємства, діяльність яких підлягає ліцензуванню або видачі окремих дозволів. Як приклад можу навести ситуацію, яка сталася з одним з київських підприємств при отриманні ліцензії на виготовлення алкогольних напоїв. Наприкінці березня минулого року службові особи звернулись до відповідного контролюючого органу з необхідним пакетом документів для отримання даної ліцензії. В квітні-травні того ж року було проведено кілька перевірок на самому виробництві на предмет відповідності нормам — порушень не встановлено. Не дивлячись на те, що всі документи для отримання ліцензії були в наявності, виробництво відповідало вимогам ліцензування, саму ліцензію підприємство змогло отримати лише в листопаді місяці, і то під тиском адвокатських звернень та скарг.

— Яким чином у більшості випадків вирішувалися такі проблемні ситуації?

— Нажаль, в нашій державі бізнес звик вирішувати свої проблеми корупційним шляхом або шляхом лобіювання через високопосадовців різних рівнів, депутатів, правоохоронців та інших осіб, які можуть впливати на такі процеси. На вирішення проблем правовим шляхом налаштована незначна частина підприємців, хоча за останні декілька років ця тенденція потроху змінюється.

— Як Ви радите діяти керівникам підприємств, якщо вони стикнуться з тиском на бізнес переліченими у нашій розмові проблемами?

— Моя рекомендація — виключно правовим шляхом. Можливо, корупційний шлях комусь здається більш результативним та надійним, але не слід забувати, що відповідальність за отримання неправомірної вигоди та за надання неправомірної вигоди практично однакова. І перше, і друге є скоєнням тяжкого злочину.

— Яких змін чекати до КПК у 2018 році?

— 2017 рік, а особливо його друга половина, була дуже плідною у наших законотворців. Прийнято ряд змін до кримінального, кримінально-процесуального кодексів, внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”, зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Деякі з цих змін вступають в дію з березня 2018 року, а саме зміни до кримінально-процесуального кодексу стосовно проведення експертиз, порядку залучення експерта, строків досудового розслідування, підстав для зупинення досудового розслідування, процедури проведення обшуків та багато іншого.
Саме ці та інші нововведення, які вступили в дію наприкінці 2017 року планується обговорити під час проведення круглого столу на тему: “Фіскальний тиск на бізнес. Проблеми та шляхи їх вирішення”, який відбудеться 15 лютого 2018 року в Торгово-промисловій палаті України за ініціативою юридичної компанії “Правова та економічна безпека”.

Інтерв’юер — В’ячеслав Шутенко

5,860 просмотров всего, 31 просмотров сегодня

Print Friendly, PDF & Email