Днями мер Києва звільнив 12 керівників ЖЕКів – не справилися зі своїми обов’язками за підсумками опалювального сезону. Кличко навіть пообіцяв, що звільнить всіх чиновників, які не влаштовують жителів столиці.
Оскільки «Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» уже вивчив сотні проблем, із якими стикається Київ – мости й дороги, паркувальний сервіс, робота комунальних підприємств, – фахівці організації розповіли, які ще ключові кадрові рішення давно назріли.
Дороги, мости, шляхопроводи
Про епопею з Шулявським мостом не знають, мабуть, тільки ті, хто взагалі не користується інтернетом. Інформація про його обвал декілька днів не сходила з новинних стрічок ЗМІ, і ще активніше транслювалася користувачами соцмереж. Тоді ж мер звільнив главу Солом’янського району Максима Шкура та свого заступника з питань транспортної інфраструктури Іллю Сагайдака. Поплатився посадою й Олександр Густелев, екс-глава «Киїавтодору».
До речі, до останнього є питання не лише через Шулявський міст. Адже фінансування доріг від 2014 року збільшилося в чотири рази і тепер сягає 2,4 млрд грн, але це не особливо вплинуло на якість дорожнього покриття – сам «Київатодор» констатує, що майже 90 % вулиць та доріг Києва вимагають негайного ремонту. Це означає, що відсутній як мінімум контроль за якістю ремонтних доріг, а це – прямий обов’язок комунальної корпорації.
Проте за якісне обслуговування доріг, мостів і шляхопроводів відповідають чотири профільні комунальні підприємства та два підрозділи КМДА. І «Публічний аудит» ще тоді підкреслював, що обмежуватися кадровими рішеннями тільки стосовно чиновників найвищого рангу не можна. КМДА мала провести службове розслідування щодо посадових осіб, які вповноважені стежити за станом шляхопроводів у Києві, та звільнити всіх, хто проявив недбале ставлення до вирішення проблем.
«Сподіваємося, кадрові рішення за результатами цього службового розслідування ще стануть надбанням громадськості. Адже бюджет міста сплачує 50 млн грн добрим п’яти сотням службовцям, щоб із мостами в Києві було все в порядку», – говорить аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
КП
«Публічний аудит» уже згадав про «Київавтодор», але це далеко не єдине комунальне підприємство, результати роботи якого залишають бажати кращого.
Оцініть самі. У Києві працює понад 200 КП. За останні два роки було перевірено майже півтори сотні, встановлено збитків на мільярд гривень. Справи за цими зловживаннями – давно в прокуратурі. Проте результати роботи, за оцінкою фахівців, незначно покращуються.
Так, у І півріччі 2016 року проти аналогічного періоду в 2015 році деяким комунальним підприємствам вдалося скоротити збитки, але при цьому й рівень прибутковості цілої низки КП знизився. У зв’язку з цим в бюджет міста надійшло на 6 млн грн менше коштів.
Так, лідерами прибутковості серед комунальних підприємств у 2015 році були:
- Житлоінвестбуд – УКБ (29,2 млн грн);
- Київреклама (22 млн грн);
- Аеропорт «Київ» (20,5 млн грн);
- Спецжитлофонд (5,2 млн грн);
- Київпастранс (5 млн грн);
- Житлоінвест (4,5 млн грн);
- Фармація (3,8 млн грн);
- ГІОЦ (3,3 млн грн).
Але як щодо інших КП, які також цілком можуть бути прибутковими? Наприклад, паркувальний сервіс.
Протягом останніх трьох років збір за місця для паркування транспортних засобів знизився на 5,7 млн грн, або на 20 %. Хоча кількість автомобілів у столиці аж ніяк не зменшилася, а місць для припаркування навіть дещо додалося.
За звітом «Київтранспарксервісу», у середньому в день це КП отримує близько 67 тис. грн надходжень. Тобто, 9,5 тис. водіїв сплачують за паркування. Проте така цифра, за оцінками «Публічного аудиту», серйозно занижена, адже в столиці зареєстровано приблизно 1,2 млн. автомобілів, плюс ще фіксується як мінімум 300 тис. авто, які щоденно сюди прибувають. Природньо, що не увесь цей транспорт одночасно рухається столичними дорогами, і він має десь паркуватися. Тобто, реальна картина розходиться з офіційною, причому не з малою погрішністю, а в рази.
«Справді прибуткові підприємства можна перерахувати на пальцях – робота решти (а це майже 190 комунальних об’єктів) вимагає дуже ретельної уваги Департаменту внутрішнього аудиту та Департаменту комунальної власності м. Києва. До речі, саме останній повинен контролювати процес та вирішувати вказані проблеми. Це компетенція не мера, а керівника Департаменту та його підлеглих. Втім, якщо останні не справляються з ситуацією, це вже перший дзвіночок для мера – кого потрібно викликати на килим», – резюмує Тарчинський.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
