Тиждень тому, 27 лютого, в Києві частково обвалився Шулявський міст. Мер Києва Віталій Кличко прокоментував ситуацію тим, що «міст втомився» (до речі, жарти-жартами, але «втома металу» — справді наукове поняття), досить бурхливо відреагувала на неї громадськість – у соцмережах одразу ж з’явилася маса версій стосовно того, що призвело до проблем із мостом та хто має за це відповідати.
«Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» також не зміг залишитися осторонь – експерти детально вивчили ситуацію й розставили необхідні акценти. Про цифри й винних – у цьому матеріалі.
Так, обслуговуванням мостів/шляхопроводів у Києві займається щонайменше 650 осіб, їх робота коштує місту близько 50 млн грн у рік і отримають заробітну плату вони саме за належний контроль за станом мостів і шляхопроводів. Тобто, за це відповідають чотири профільні комунальні підприємства та два підрозділи КМДА. «Тому обмежуватись кадровими рішеннями тільки щодо чиновників найвищого рангу не варто. Потрібно негайно провести службове розслідування щодо всіх посадових осіб, які вповноважені стежити за станом шляхопроводів у Києві», – переконаний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
За будівельними нормами, обстеження мостів має відбуватися раз на 5 років. Проте, якщо міст має п’ятий ступінь аварійності – раз на рік. Про обмеженість використання Шулявського шляхопроводу відомо вже понад 10 років. У 2013 році відбулася його чергова й остання експертиза, за висновками якої мосту було «присвоєно» 4-й ступінь аварійності. До речі, вже тоді вона показала, що шляхопровід є обмежено працездатним, не може функціонувати без «опорних конструкцій» і вимагає реконструкції. Проте відтоді жодних оглядів та обстежень не відбувалося. Хоча вже тоді йшлося, що повна реконструкція мосту потребує близько 400 млн грн ($ 50 млн).
За словами Тарчинського, відповідальні особи мали подбати й про те, щоб на реконструкцію мосту було виділено необхідне фінансування. Адже при рості доходів міського бюджету забезпечено і якісний перерозподіл коштів на потреби саме дорожнього господарства. Порівняйте, якщо у 2014 році йому перепадало тільки 664 млн грн, то в минулому році – вже 2,5 млрд грн.
«І це ще не все. У спеціальному додатку до бюджету Києва на 2016 та 2017 роки є спеціальний розділ «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині просп. Перемоги з вул. Гетьмана (Шулявський шляхопровід)». На реалізацію цього проекту вже другий рік поспіль виділяються кошти, а тому перевірка їх цільового використання – окреме завдання для мерії 
«Ще в 14-му році ремонт Шулявського мосту потребував 400 млн грн ($ 50 млн), але по суті гроші на ремонт не виділялися. 2016-й рік місто закінчило з профіцитом, тобто гроші є, потрібно тільки їх правильно розподіляти. Цей міст показав всю величезну проблемність, яка на сьогодні є сфері використання міських бюджетних грошей. Тому важливо, щоб мер, крім звільнення недбайливих чиновників, також розібрався, що відбувається з міськими грошима», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Аудитори також підрахували, що капітального ремонту в столиці потребують 10 штучних споруд, і обійдеться це столичному буджету вщонайменше 3–4 млрд грн.
Матеріал надано «Публічним аудитом»
