Учений, теоретик менеджменту Пітер Друкер зазначав, що найцінніше у прогнозуванні не точність цифр, а розуміння того, що вони можуть змінитися.
Прогнозування не завжди виправдовує очікування. Факторів, які впливають на той чи інший прогноз велике розмаїття, в сучасних умовах це вплив поведінкової економіки, технологічних проривів, політичних, екологічних ризиків, тощо.
Складність полягає в тому, що навіть найточніші моделі не можуть врахувати ірраціональність людських рішень чи непередбачити форс-мажорні глобальні події. Тому сучасна наука дедалі частіше застосовує сценарний підхід, аналітику великих даних і штучний інтелект, які допомагають швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища. Ефективність прогнозу сьогодні визначається не лише точністю розрахунків, а й гнучкістю системи, здатністю адаптуватися до нових реалій.
Пригадаймо основні прогнози про 2025 рік, які надавали світові аналітики (МВФ, Світовий банк, приватні структури) для світової економіки на початку 2000-х років.
Загалом, очікувалося, що до 2020 року світова економіка буде дедалі інтегрованішою, відбудеться посилення ролі Світової організації торгівлі (СОТ). Багато економістів вірили, що глобалізація зменшить нерівність. Проте на практиці нерівність всередині країн зросла. ТНК і фінансові еліти отримали вигоду, а працівники у традиційних галузях (особливо у розвинених країнах) втратили робочі місця через аутсорсинг виробництва у дешевші регіони. Зросла соціальна поляризація і напруга, зокрема у США, Великій Британії, Франції.
На початку XXI століття передбачалося, що Китай у найближчі 15–20 років (тобто до 2020 року) обжене Німеччину, Японію і стане другою економікою світу. Справді, уже до 2010-х років Китай став №2 у світі. У 2000-х роках глобальні ланцюжки розширювались, проте надломилися після 2016–2020 в наслідок торговельних війн США–Китай, COVID і війни в Україні.
Окремо слід відмітити Індію, яка стала «проривом» у світовій економіці.
Прогнозувалося швидке зростання ВВП Індії і її ролі як головного гравця в IT та послугах, що і підтверджується здобутками країни на сьогодні, зниженням рівня бідності, зростання письменності. За даними Світового банку, частка населення Індії, що живе за межею міжнародної бідності (менше 2,15 дол. на день у 2017 р.), скоротилася з понад 45 % у 1993 році до менш ніж 10 % у 2025 р.
В прогнозах для Індії практично не йшла мова про цифровізаційну трансформацію села, що відбулось в значних темпах (мільйони селян отримали доступ до інтернету, банків і державних послуг через смартфони, що не було передбачено на початку XXI ст.).
Прогнозувалось на початку 2000 років, що карликові країни світу (маленькі за площею та населенням, як-от Люксембург, Сингапур, Мальта, Кіпр, Катар, ОАЕ, Ліхтенштейн, Монако та ін.) стануть фінансовими та податковими «оазисами» за рахунок банківських послуг і низьких податків. Справдилось це частково, тому як після 2008–2010 рр. почався глобальний тиск на офшори (FATCA, BEPS, чорні списки ЄС), деякі карликові країни змушені були переглянути податкову політику.
На початку 2000-х багато хто вважав, що ліберальна демократія остаточно перемогла, і авторитарні режими занепадуть. Так, Френсіс Фукуяма стверджував про «кінець історії», проте авторитаризм не зник, а зміцнився (Китай, Росія, Близький Схід).
Було багато прогнозів про можливе врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту після «Осло-2» (Тимчасової угоди про Західний берег і сектор Газа), однак насправді почалася інша хвиля конфліктів (інтифада- масові народні повстання палестинців проти ізраїльської окупації на палестинських територіях, війна в Іраку 2003).
Світовий енергетичний сектор за останні 25 років також пройшов трансформацію від викопних енергоносіїв до змішаного та дедалі більш «зеленого» енергетичного балансу. І основними драйверами змін стали геополітичні кризи та технологічні прориви.
Джим Оніл головний економіст інвестиційного банку Goldman Sachs у 2001 році запропонував термін «BRIC», а країнам-членам прогнозувалось стати локомотивом глобальної економіки.
Проте розквіт БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) не відбувся повністю, тому як Китай і Індія справді піднялися, але Бразилія і Росія застрягли через політичні проблеми. А з початком широкомасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році було зруйнувало стару модель залежності від дешевих російських ресурсів і прискорило перехід до нової енергетичної парадигми. У 2022 році ціни на нафту, газ і вугілля різко зросли. Європа зменшила залежність від російського газу з 40 % (2021) до менше ніж 10 % (2024). Відбувся прискорений перехід на відновлювані джерела енергії (ВДЕ).
В питанні енергетичної залежністі,
аналітики також прогнозували, що нафта стане головним стратегічним ресурсом до 2022 року і світ буде залежати від Близького Сходу та росії. Частково це відбулось, у 2008 році. Поряд з цим, з’явилась «сланцева революція» у США, зелена енергетика й перехід на відновлювані джерела, в що на початку XXI століття мало звертали увагу.
Не відбулись прогнози щодо втрати гегемонії долара, який продовжує зберігати лідерство. Поряд з цим, очікування появи альтернативних валют справдилося, у 2009 році з’явився біткоїн (криптовалюти).
Демографічні виклики, які супроводжуватимуться старінням населення в Європі та Японії, як і прогнозувалось, стало ключовою проблемою розвинутих країн. З 2000 по 2025 рік чисельність населення Європи збільшилася на понад 24 мільйони осіб, що свідчить про позитивний демографічний тренд. Проте у 2025 році спостерігається негативний природний приріст. Чистий міграційний приріст у 2025 році становить +2,3 млн осіб, що компенсує природний спад населення. Середній вік населення зростає, що вказує на тенденцію старіння населення в Європі.
Технологічний прорив у біотехнологіях та інтернеті виправдався повністю, смартфони, соцмережі, хмарні сервіси, AI зробили революцію. З початку 2000 років світ став більш інтегрованим через інтернет, медіа і соцмережі. Прогнозувалося, що глобалізація створить єдину «світову культуру», але локальні та національні традиції збереглися й навіть посилилися. З’явилися соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok), які радикально змінили споживання контенту. Виник феномен «кліпової культури».
В питаннях соціальної рівності прогнози, що світ стане «універсально толерантним», не виправдалися, дискримінація та соціальні конфлікти все ще існують. Проте однозначною є розвиток ЛГБТ+ культури та популяризація феміністичних тем, зростання уваги до мультикультуралізму, різноманіття та толерантності. Популяризація інклюзивності в кіно, музичній індустрії та літературі.
На початку 2000- х років почала загострюватись увага до екологічних проблем, проте не всіма країнами була прийнята в повній мірі.
Очікувалось, що середня температура підвищиться на 0,5–1°C до 2025 року, і
фактично з 2000-х до 2020-х температура зросла майже на 0,8°C, 2010–2020-ті стали найтеплішими в історії спостережень.
Танення льодовиків і підняття рівня океану (арктичний лід зменшився більш ніж удвічі за площею літнього покриву, рівень океану зріс на ~8 см з 2000-х) призвів до затоплень деяких острівних держав (Тувалу, Мальдіви, Кірібаті) та створює небезпеку для них і надалі.
Прогнозовані урагани, посухи, пожежі та повені стали частішими (ураган «Катріна» (2005), австралійські й американські мегапожежі, повені в Європі, посухи в Африці).
Занепокоєння вчених щодо зростання викидів CO₂ у 2000-х роках підтвердилось їх зростанням на 40% до 2025 року.
Поява явища «кліматичні біженці» на сьогодні супроводжується переселення у внутрішніх регіонах (Африка, Південна Азія).
Зміни клімату та зростання населення буде призводити до браку воду й продовольства, що стало на сьогодні проблемою для частини країн Африки та Близького Сходу.
Паризька угода (2015) стала реальною глобальною рамкою, але виконання її слабке, і країни, які визнані такими, що здійснюють найбільше викидів в атмосферу (США, Бразилія, Китай) не спішать виконувати міжнародну угоду (Кіотський протокол).
Іноді складається враження, що майбутнє дивиться на людство із легкою іронією.
Людина планує, рахує, прогнозує, а потім з подивом спостерігає, як реальність іде зовсім іншим шляхом. Проте, можливо, саме в цьому й полягає сенс: не знати напевно, а продовжувати шукати, аналізувати й учитися жити в невизначеності. Бо у світі, де все змінюється щомиті, уміння сумніватися стає новою формою мудрості.
Наталія Грущинська
