Взаємозв’язок дистанційного навчання, економічного добробуту, безробіття, психологічного розвитку дітей і дорослих.

Два роки назад онлайн-спілкування було рідкісним явищем, якщо онлайн-навчання ще більш менш є зрозумілим в контексті курсів, підвищення кваліфікації, навчання за кордоном, то онлайн- консультування, лікування, повний перехід на онлайн-навчання в школах та ВНЗ, тощо- здавалось дивним. Карантинні заходи внесли значні зміни і станом на сьогодні соціум спокійно реагує на форми проведення різних заходів в віртуальному форматі.

Проте, наскільки економічно вигідно залишатись в онлайн-спілкуванні спробуємо з’ясувати. Мова піде не про економічні вигоди підприємств, які в своїй структурі можуть або перейшли на електронне обслуговування, дистанційне подання свого продукту, а про стан людей, які в цих процесах є безпосередніми учасниками. Кількість безробітних за період 2020-2021 років в світовому масштабі зросло, і становило 114 млн.осіб. 71% таких втрат зайнятості (81 млн.людей) стався у формі бездіяльності, а не безробіття — це означає, що люди залишили ринок праці, оскільки не змогли працювати, в першу чергу, через локдауни.

Внаслідок цього сукупні доходи працівників у світі скоротились на 8,3% , 3,7 трильйона доларів, що становить 4,4% глобального ВВП.

В Україні з 8,5% до 9,9% зріс рівень безробіття, а також відбулось падіння реальних доходів українців. Чисельність безробітного населення становила 1,6 млн. осіб. Зокрема, 17% робочої сили у 2020 році перебували у стані прихованого безробіття. В середньому по Україні на одне вільне робоче місце претендувало шість безробітних. Станом на 1 листопада 2020 року, кількість вакансій, заявлених роботодавцями, становила 68 тис. одиниць, що на 34% менше, ніж на відповідну дату 2019 рік.

Наразі, за даними ООН понад 470 млн осіб у всьому світі є безробітними або мають не повну зайнятість.
У 2019 році рівень глобального безробіття становив 5 %, а світовий рівень безробіття серед молоді складав 14 %. Міжнародна організація праці (МОП) оцінила збитки від пандемії COVID-19 наступним чином, у 2020 році в усьому світі було скорочено 8,8% робочого часу, що еквівалентно 255 мільйонам повних робочих місць, що вчетверо більше, ніж було втрачено під час фінансової кризи 2008-2009 років.

Найбільше від кризи постраждали сектор послуг з розміщення та харчування, де зайнятість скоротилася в середньому більш ніж на 20%, потім роздрібна торгівля і виробництво.

Скорочення зайнятості та втрати доходів працівників до кінця 2020 року МОП оцінювали від 860 мільярдів до 3,4 трильйона доларів США.

А за прогнозами, кількість безробітних у всьому світі до 2022 року перевищить 200 млн.осіб.

Безробіття, в різних своїх формах пов’язано з освітою людини, психологічним та фізичним станом.
Рівень освіти прямо впливає на доходи та рівень безробіття людей, та пов’язаний із тривалістю життя, здоров’ям та соціальною інтеграцією.

Аналізуючи статистику безробіття за наслідками COVID-19, ми можемо констатувати, що самою вразливою часткою виявилась молодь від 16-24 років. Поряд з цим, виникає питання, яким на фоні відсутності зайнятості було їх навчання? Які майбутні плани вони можуть будувати з урахуванням відповідної кваліфікації, знань, можливостей? Зауважимо, що специфіка дистанційних занятть значний обсяг інформації переносить на самостійне опрацювання без можливості додаткових пояснень, що призводить до надмірного завантаження учнів/студентів/слухачів. Такі методи не сприяють якісному засвоєнню матеріалу, а, навпаки, створюють додатковий стрес.

Якщо починати з ще меншого віку, то згідно статистики, в останні три роки зросла кількість дітей з вадами мовлення. Універсальними причинами, окрім фізіологічних, є гіперопіка, занижена самооцінка батьків і загалом весь стан, в якому перебувають батьки відзеркалюється на дітях. Як зазначає, Т.Коверенко, логопед вищої категорії, Голова медичного об’єднання вчителів-логопедів логопедичних пунктів: «80% проблем дітей в логопедії- це відображення стану батьків. Якщо мати в депресії, то дитина говорити не буде».

І форма навчання в даному питанні не відіграє особливої ролі. А тепер простий логічний ряд, від чого стаються депресії в сучасному житті у дорослих людей: незадоволення життям, і у 80% -це незадоволення роботою, або її відсутність.

Тому говорячи про тему безробіття, ми говоримо не лише про економічну втрату бюджету держави, ми говоримо про майбутнє людей, що залишились без професійної реалізації, фінансового забезпечення, у відповідному моральному стані та про дітей, які формуються і зростають в умовах бідності, приреченості, безперспективності, хмурості і злоби на оточення.

Державна політика повинна враховувати не лише реалії життя, а майбутні перспективи на 10-15років, покоління зростають і переміщуються в сегмент працюючих, тих, що будуть наповнювати бюджет та утримувати безробітний, пенсійний, дитячий соціум.

Зростаючий супротив суспільства щодо ізоляції стає все більш очевидним, молода вікова категорія до 24 років усвідомлює, що офлайн-навчання є ефективнішим, доступнішим для них. За даними опитування, серед 100 опитаних студентів (1-4 курсів ВНЗ), 95 висловилось за необхідність проведення занять в аудиторії, 5- були працевлаштовані, тому не бажання втрати роботу, робить для них онлайн навчання необхідністю. Опитування дітей шкільного віку в діапазоні 8-14 років показало наступний результат: із 100 учнів- 80 бажають відвідувати шкільний заклад, 10- віддали перевагу онлайн-навчанню.

Висновок. Онлайн-навчання — це активна сучасна форма спілкування, отримання знань; вона має розвиватися, даючи можливість для населення різних соціальних груп та різних територіях. Разом з тим, цікавою є тенденція бажання навчатися офлайн, та не зважаючи на зростання віртуалізації спілкування молодого покоління, вселяє надію, що вибір професії відбувається свідомо та, безумовно, ті, що навчаються отримають високі знання та навички, розвинуть гнучкість та креативність, які необхідні для непередбачуваного майбутнього. А, як відомо, економічний розвиток грунтується на фізично та морально здоровому суспільстві.

Наталія Грущинська

Print Friendly, PDF & Email