Держава починається з тебе – ці слова можна часто почути від активних людей, але далеко не кожен усвідомлює, що він може брати безпосередню участь у політичному житті свого міста та країни. Демократія не закінчується в день виборів, як про це пишуть деякі підручники з політології. Делегування повноважень – лише перший і найменший крок громадянина до розбудови демократичного суспільства.

Ми часто жаліємось на те, що президент чи депутати не виправдовують наших сподівань і виявляються такими самими як їх попередниками і в країні мало що змінюється. Проте, мало хто дійсно самостійно, не обіймаючи політичних чи адміністративних посад займається активною громадською діяльністю.

Активізм=бізнес?

В сучасному світі громадська діяльність стала синонімом бізнесу. Вже не для кого не секрет, що ті чи інші олігархічні групи та афільовані з ними політичні партії наймають або утримують армію «активістів», які виходять на акції, влаштовують масові мітинги та різні акції на підтримку або ж проти того чи іншого законопроекту. Нажаль, часто громадська активність сприймається як ринок політичних послуг і в інтернеті на сайтах роботи можна зустріти оголошення про набір на мітинг за кілька сотень гривень.

Таке сумне явище зумовлене нечесними політиками-бізнесменами, які використовують фінансові та медійні ресурси за-для формування громадської думки та впливу на владу, а не заради суспільного блага. Крім цього, вони експлуатують громадян, які недостатньо свідомі щодо свого вчинку, але хочуть заробити бодай якісь гроші. Це має двухстороннє явище, з одного боку, громадяни мають не продавати себе виходячи за мітинг за чужого своїм поглядам політика, так і фінансово-промислові групи, які зловживають своїми можливостями і використовують їх заради примноження власних статків. Відповідно, це спричиняє негативну репутацію для самого явища громадської активності.

 

Місцеві ініціативи

Проте, це не заперечує, що є дійсно реальні механізми демократії «знизу», які є дієвим інструментом позитивних перетворень у кожному місті та селі. Не кожен громадянин знає про свої можливості впливати на політичне життя, а також знає як ними скористатись. Українська політична культура тривалий час будувалась за принципом «влада у влади», тому нехай вона і вирішує. Але це непродуктивно.

Отже, про такий механізм я розповім коротко по пунктам.

Статут громади. Кожне місто чи село має затверджений статут громади на певний час – це стратегічний документ в якому вказаний комплекс заходів, які влада має виконати за відведений час. Такий статут має бути публічним та опублікований на сайті. Якщо ж публікації нема, кожен громадянин може написати запит на публічну інформацію і у встановлені законом терміни, йому мають надати копію документу. Розглядаючи даний документ, можна зрозуміти куди направлені гроші міста, і як місто має змінюватись протягом роботи каденції влади. Найголовнішим є те, що органи міського самоврядування можуть змінювати документ, вносити корективи та доповнення. Відповідно, кожен громадянин може подавати власну ініціативу до органів місцевого самоврядування з метою покращення суспільного простору, вдосконалення роботи комунальних служб або виділення коштів на підтримку соціально-незахищених верств населення.

Власна ініціатива. Ваша ідея, яка не передбачена статутом і має позитивні для громадян зміни має бути сформована у вигляді документу. Зразок структури та змісту можна знайти у вільному доступі. Важливо, щоб вона містила у собі норми які можна ставити на голосування на сесії та мотивуючу частину, яка показе усі позитивні наслідки ухвалення такого рішення.

Збір підписів. Після того, як ініціатива сформована на папері у вигляді документу, необхідно зібрати певну кількість підписів місцевих жителів, які підтримають вашу ідею. Наприклад у столиці України необхідно зібрати від 1 000 підписів, якщо населений пункт менше – кількість підписів теж може бути меншою. Очевидно, якщо ініціатива направлена на конструктив і дає користь громаді, її охоче підпишуть достатня кількість громадян. Важливо, щоб місцева влада бачила, що цю ідею підтримуєте не лише ви, але і значна частина жителів, отже існує суспільний запит. Добросовісні депутати будуть прагнути задовільнити його.

Подання до ОМС. Після того, як підписи зібрані, проект рішення разом із зібраними підписами подається до місцевої ради. Остання, протягом 30 днів має зареєструвати вашу ініціативу та згодом розглянути її на сесії. Не забувайте, що ви можете вільно відвідувати засідання сесій, а якщо ви будете не один, це спонукатиме депутатів до голосування «за», адже ви покажете, що ця ініціатива дійсно важлива і необхідна.

Це один і прикладів того, як кожен з нас може брати безпосередню участь у життя громади і впливати на місцеву політику забезпечуючи принцип прямої демократії. Такий алгоритм дій потребує активності, часу та енергії але він дійсно дає можливість здійснювати позитивні перетворення, якими будуть користуватись місцеві жителі.

Реакція місцевої ради. Звісно, не варто завжди розраховувати, що органи місцевої влади обов’язково підтримають чи навіть зареєструють цю ініціативу, вони можуть її відхилити чи проігнорувати, але це не говорить про те, що варто опускати руки. Варто пам’ятати, що депутати обрані для того, щоб служити людям. Відсутність позитивного результату свідчитиме про невраховані аспекти або не доопрацювання. В такому випадку варто доопрацювати документ. Можливо депутати самі внесуть необхідні правки, які будуть відповідати іншим нормативно-правовим актам та задовольнятимуть вас. Але буває і ніші мотиви відмови. Наприклад, народні депутати мають власні інтереси у даній сфері і не хочуть їх втрачати чи поступатись. Потрібно в подальшому пропагувати вашу ідею, збирати небайдужих громадян і йти до стін міської ради з вимогою ухвалити ваш проект рішення, якщо він є позитивним. Для кращого ефекту варто звернутись до місцевих засобів масової інформації, які зможуть надати розголосу і про вашу ідею почують більше громадян і вас підтримають. Слід усвідомлювати, що свої права необхідно відстоювати і не поступатись тим, хто відмовляє у цьому.

Один в полі не воїн

Безумовно, самому проводити таку роботу надто складно, до того ж ініціатива має починатись мінімум з 5 членів ініціативної групи, тому громадянам можна об’єднуватись у громадську організацію чи політичну партію. Найкращий метод – політична партія, яка відповідає вашим ідеологічним прагненням та підтримує прояв ініціативи. Разом з однодумцями у місцевому осередку вашої партії, ви зможете консолідувати зусилля та мати кращий ефект від громадської активності.

Коли ми говоримо, що держава починається з тебе, ми усвідомлюємо власну відповідальність за те, що у ній відбувається. І спостерігати за свавіллям влади і нічого не робити – не вихід. Кожен має брати відповідальність за те, що відбувається з ним і з його цінністю, а рідне село, місто чи держава є великою цінністю. Це і є демократія «знизу». Чим більше людей будуть цікавитись своїми правами та тим, як органи влади користуються суспільним майном, бюджетними коштами і адміністративним ресурсом, тим більше вони знатимуть про те, як влаштований світ та розумітимуть, що вони самі можуть та мають впливати на політику в селі, місті та країні. Таким чином формується політична культура, яка тримається не стільки на законодавстві, скільки на ментальності і в таких умовах влада слухає своїх громадян, а громадяни довіряють владі. Україні варто пройти шлях до того, аби стати зрілою європейською нацією, але чим раніше ми почнемо, тим швидше створимо умови, щоб наступні покоління дякували нам з вами.

Катерина Одарченко

Print Friendly, PDF & Email