Київ планує активно боротися зі сміттям. Так, у планах столичної влади побудувати п’ять нових центрів поводження з твердими побутовими відходами. Ще передбачено – активне встановлення нових тип підземних контейнерів. Зокрема, 50 таких контейнерів має появитися в центральній частині, а до кінця року – ще 250 по всьому місту.

«Сміттєві справи» немало хвилюють киян – вони часто скаржаться на проблеми з підходами до збору й переробки сміття та якісний стан контейнерів. Їх вирішенням протягом останніх семи років займається спеціальна Програма поводження з побутовими відходами. Як вона реалізовувалася, що стало причиною «сміттєвих провалів, чи є позитивні зрушення у вирішенні проблеми, і якщо так, то які, – усе це й вирішив з’ясувати «Публічний аудит» у рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?».

Прогалини у фінансуванні

У 2010 році КМДА було затверджено  Програму поводження з побутовими відходами на найближчі шість років. За цей час її вдалося профінансувати лише на 3 % – 64,5 млн грн із запланованих 2 млрд.

Двоконтейнерна система збирання відходів із опцією розподілу контейнерів для глибшого відсортовування відходів, ліквідація сміттєпроводів, європейський тип контейнерів із кришкою (обмежує потрапляння вологи всередину контейнерів) – усе це кияни мали отримати ще два роки тому, але ніщо з запланованого цілком реалізувати не вдалося.

«Фактично, тоді вся реалізація звелася до ремонту вбиралень та якихось просвітницьких заходів, які можна було реалізувати й без затвердження самої програми», – коментує провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

У результаті на 116 працівників відповідального за програму Департаменту ЖКГ за 2013–2015 рр. було витрачено близько 40 млн грн, або половину коштів, спрямованих на всю програму за 4 роки.

Не найкращі тенденції продовжилися й у 2016 році, коли з планових 335 млн грн на реалізацію підпрограми «Санітарне очищення міста», по факту витрачено було тільки майже 33 млн грн (9 %).

Залишаються низькими темпи фінансування та реалізації заходів у сфері поводження з побутовими відходами й у цьому році – з необхідних витрат у 96,4 млн грн наразі «освоєно» лише 5,7 млн грн (5 %). Втім, принаймні своєчасно закуповуються нові типи контейнерів для збору ТПВ.

Нагальні питання для міста

Налагоджена система переробки ТПВ –  питання не тільки комфорту киян. Насамперед це інвестиція в екологію столиці. «Публічний аудит» виділив із Програми 4 проблем, на які столична влада має зверну увагу в першу чергу, аби на Київ не «нагрянула» та ж сміттєва криза, що й на Львів.

  • Реконструкція та модернізація заводу «Енергія» ПАТ «Київенерго»– будівництво системи хімічного очищення димових газів, модернізації паропроводів, встановлення парових турбін, будівництво сортувальної лінії та лінії з перероблення харчових (органічних відходів).
  • Будівництво чотирьох комплексів із переробки та сортування ТПВ у правобережній та лівобережній частинах Києва.
  • Реконструкція Полігону № 5,на якому вже вичерпано ресурс захоронення; обладнання для очищення фільтрату на сьогодні не відповідає технологічним і технічним характеристикам.
  • Розширення площі складування відходів та будівництво третьої черги на Полігоні № 6.Він не має необхідного функціоналу для переробки великогабаритних відходів, тоді як орієнтований саме на них.

Матеріал надано «Публічним аудитом»

10 просмотров всего, 3 просмотров сегодня

Print Friendly, PDF & Email