В Брюсселі розпочалось засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Українська делегація теж буде присутньою і її очолює міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Цікаво, що Угорщина цього разу не блокувала участі українського міністра, пише Європейська правда, однак чи не блокуватиме кінцеве комюніке Будапешт – поки не зрозуміло.

Засідання в Брюсселі важливе, тому що на ньому Україна очікує чіткі кроки реакції на конфлікт в Азовському морі. Раніше в інтерв’ю німецькому Bild Петро Порошенко заявив, що країни НАТО повинні надіслати кілька кораблів у Азовське море, щоб допомогти Україні і гарантувати безпеку.

Окрім цього, Україна хоче запропонувати країнам-членам НАТО запровадити військово-морське патрулювання в Чорноморському регіоні.

То чи можемо очікувати вже скоро кораблі НАТО в акваторії Азовського моря?

Щоб відповісти на це питання слід розділити правовий статус Чорного і Азовського морів, які, згідно угоди між Україною та Росією, є різними. Угода передбачає, що Азовське море є внутрішнім морем Росії та України. Будь-які кораблі з прапорами цих країн мають безперешкодний прохід через Керченську протоку та вільне плавання в Азовському морі.

Однак, якщо стосується переходу військових кораблів іноземних держав або НАТО, то тут повинна бути згода обох країн. Чи дасть Росія згоду на присутність кораблів НАТО в Азовське море? Очевидно, що ні. Більше того, Кремль заявив про те, що відкриватиме вогонь по таких суднах.

Малоймовірно, що країни НАТО дадуть згоду і відправлять кораблі Альянсу в Азовське море, навіть якщо це будуть звичайні навчання. Однак Росія порушила угоду про спільне користування Азовським морем і ми маємо право добиватись в міжнародних інстанціях визнання акваторії моря міжнародною територією.

Для цього потрібно судитись з Росією в міжнародних судах. Більше того, нам пропонують вислати запрошення для НАТО і відкрити Азовське море для навігації кораблям НАТО, рекомендує екс-спецрадник командувача армією США в Європі Марк Войджер.

Росія має свою стратегію по акваторіях морів. Агресія в Азовському морі це перший сигнал і претензія на те, щоб взяти під контроль Керченську протоку та всю акваторію Азовського моря, щоб не допустити підсилення ВМС України в портах Бердянська та Маріуполя. Далі, Росія має плани щодо виходу та подальшого контролю Чорного моря. Це буде зробити складно з тої причини, що Чорне море має статус міжнародного і, як ми знаємо, кораблі НАТО можуть ходити ним. Та чи зможе Росія переламати хід подій на свою користь? Так, якщо реакція Заходу буде далі в рамках «стурбованості».

Контроль Чорного моря Росії потрібен для убезпечення Криму від посягань НАТО та обмежити вплив України в цьому регіоні. Окрім цього, не виключено, що Росія буде намагатись поширити агресію з моря на сушу саме через Херсонську та Миколаївську області. Єдине, що стримує зараз, так це присутність кораблів НАТО, оскільки Туреччина по сусідству.

Українська дипломатія має використовувати всі інструменти для того, щоб забезпечитись підтримкою НАТО в регіоні Чорного моря. Малоймовірною може бути вплив НАТО як умовного посередника для стримувань апетитів Росії, проте присутність в Чорному морі однозначно дозволить, найперше для нас, максимально швидко підсили свій флот.

Генсек НАТО Столтенберг під час прес-конференції заявив про готовність далі надавати «практичну та політичну підтримку Україні». Серед практичних чинників, які будуть реалізовані далі, це кібербезпека, навчання, інструктаж українських військових та перехід на стандарти НАТО. Годі очікувати військової підтримки, тому що Україна не член НАТО, однак Україна може генерувати регіональні союзи в рамках НАТО. Збігнєв Бжезинський колись писав, що зупинити Росію може лише союз Франції, Німеччини, Польщі та України. Власне стратегія «малих кроків» може бути успішною для досягнення великої мети – вступу до НАТО.

Тарас Семенюк

Print Friendly, PDF & Email