Відомо багато прикладів невдалої співпраці з МФВ, нажаль Україна стала одним з таких.
Зокрем Україна бере на себе зобов’язання проводити невчасні рішення, поспішні, непродумані –одне з яких – запровадження ринку землі. Навіть на своєму позачерговому засіданні в умовах карантину коронавірусу парламент розглядає це питання.Умови меморандумів з МВФ майже завжди секретні. Ви не можете почитати цей договір, лише публічні звіти та рекомендації на сайті. Відтак зовнішні запозичення беруть, але якщо влада непрофесійна й не може використати їх для розвитку, ці кошти проїдаються і лягають фінансовим тягарем на майбутній розвиток країни.
Україна не має стратегії економічного розвитку –хіба так має бути? Замість стратегії – продаж ресурсів, землі і державних активів. Цей шлях не новий, класичним прикладом неуспішної співпраці з МВФ є Монголія. Хто цікавиться цим питанням, почитайте з відкритих джерел про результати реалізації програм МВФ в Монголії.
Проте є і вдалі кейси співпраці з МФВ наприклад – завдяки структурним змінам, Південна Корея на три роки раніше погасила всі взяті на себе кредитні зобов’язання. Зустрівши кризу з 8 млрд дол. валютних резервів, корейці вийшли з неї вже із запасами в 97 млрд дол.
Примітно, що не тільки зовнішні кредитори рятували Південну Корею. На заклик місцевого голови центрального банку населення масово здавало золоті монетки, які традиційно збирають у сім’ях на “чорний день”. Через кілька років усі ці народні вклади було повернуто в золотому еквіваленті з відсотками…
Повністю борг перед МВФ було погашено корейцями до 2001 року. Примітно, що криза 1997 року призвела до падіння ВВП цієї країни на 5,5%, але вже у 1999-му її економіка зросла на 11,3%
Шанс на вирішення проблеми кредитів для України також є, ним може стати
економічний протекціонізм, адже існують приклади як його використовували провідні країни світу. В нашому варіанті розвитку варто застосувати такі моделі :
- створення прозорої та зрозумілої податкової бази підприємці зможуть самостійно визначати вигідність виробництва;
- зниження мита на ввіз техніки для виробництва,
- податкові канікули,
- заборона експорту сировини;
- розумне дотування,
- додаткові податки на імпортні аналоги.
Як ми бачимо, теперішнє керівництво держави не використовує всі наявні інструменти для розвитку внутрішньої економіки, та послаблення кредитного тиску на бюджет України. Це є глобальною проблемою тому, що без співпраці з МВФ Київ не може отримати позики від інших фінансових партнерів, Світового банку та ЄС.
Нагадаємо, що в Офісі Президента України стверджують, що Україна не може позичати позичати на ринках, адже ціна цих запозичень буде на рівні 10% річних. Середня вартість кредитів МВФ становить близько 3% річних.
Тому для української економіки дане питання залишається відкритим, хоч і існують шляхи виходу.
Автор Тимур Чмерук – підприємець, партнер міжнародної інвестиційної компанії “Base capital management”, член Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів, радник по залученню іноземних інвестицій Херсонської ОДА (2013-2014 рр..), керівник ряду проектів по залученню іноземних інвестицій у сферу IT.
