Незважаючи на великі економічні успіхи, сучасний Китай має й проблемні сфери, у напрямку вирішення яких уряд КНР зосереджує чималі зусилля. Однією з найгостріших є брак енергії, а також забруднення довкілля промисловістю — побічний продукт будь-якого швидкого економічного розвитку.

Намагаючись вирішити одну з найгостріших проблем у сучасній історії Китаю, місцевий уряд почав активно шукати спосіб змінити важке становище. Звернувши погляд на ядерну енергетику, у КНР знайшли близьке до ідеального рішення.

Китай вже давно є найбільшим виробником та споживачем вугілля. Він також займає перше місце у світі за споживанням електрики, отриманої у процесі спалювання вугілля. Забруднення довкілля негативно впливало на здоров’я мешканців КНР.

Назрілу проблему потрібно було негайно вирішувати і вибір було зроблено у напрямку швидкого розвитку атомної промисловості.

У чому переваги ядерної енергетики та будівництва АЕС?

Атомні електростанції виділяють величезну кількість чистої енергії, що утворюється при розподілі ядер у реакторі атомної станції.

Ядерна енергетика — одна із найрентабельніших і надійних джерел енергії у порівнянні з іншими джерелами. Крім початкової вартості будівництва, вартість виробництва електроенергії дешевша і більш стійка, ніж інші форми енергії, такі як нафта, вугілля та газ. Ядерна енергія є джерелом енергії з найнижчим рівнем викидів вуглецю і меншим вуглецевим слідом у порівнянні з іншими джерелами, такими як паливо, що викопується.

Рішучі заходи

Провідні світові експерти в галузі екології зазначають: протягом десятиліть забруднення повітря в Китаї було настільки сильним, що сьогодні воно перетворилося на кризу суспільної охорони здоров’я національного масштабу. Відносини Китаю із зеленою енергетикою складні – Пекін претендує на роль світового лідера в галузі екологічно чистої енергії, але знаходиться у статусі найбільшого споживача вугілля — найбруднішого з усіх копалин палива.

Але виклик Піднебесної було прийнято з гідністю.

Відповідь на проблему, як і раніше, була масштабною, амбітною та грандіозною за своїм ефектом. Ідеальним розв’язанням проблеми стало радикальне посилення ядерної енергетики.

Наразі атомна енергетика в Китаї має 54 діючі промислові ядерні реактори, розміщені на 18 АЕС, сумарною потужністю 50,8 ГВт. (станом на січень 2022 року).

Ще 14 блоків перебувають у стадії будівництва та приблизно 30 заплановано. За період з 2014 по 2020 роки частка атомної енергетики у загальному виробленні електрики зросла вдвічі і склала 4,94%.

Порівняйте це зі Сполученими Штатами, які мають загалом 99 комерційних реакторів, що забезпечують близько 20% потреб в електроенергії.

Але Китай не має наміру зупинятися.

Початок шляху

8 лютого 1970 року Китай відкрив свою першу атомну електростанцію, і було засновано 728 інститутів. Нині він називається Шанхайський інженерно-конструкторський інститут ядерних досліджень. У грудні 1991 року розпочав роботу перший ядерний реактор Китаю потужністю 288 МВт (водо-водяний ядерний реактор) у Ціньшанській АЕС.

Китайська національна комісія розвитку та реформ у 2009 році вказала про намір підвищити частку ядерної енергетики з нинішніх 2% до 6% до 2020 року за рахунок АЕС (у США виробляється 20% електроенергії). Це вимагало збільшення із 17,9 ГВт встановленої потужності (2009 рік) до 80,6 ГВт (це більше, ніж у Франції, де на АЕС виробляється 63 ГВт).

До 2022 року атомна енергетика ще залишається найменшою частиною енергетичних ресурсів Китаю за обсягом виробництва, близько 5-6%. Але ж фактичні потужності ядерної енергетики за останнє десятиліття збільшилися майже на 500%! За даними Міжнародного агентства атомної енергії, Китай є найактивнішим виробником ядерних реакторів у світі, і ще близько 14 реакторів перебувають у стадії будівництва.

Прагнення КНР до ядерної енергетики залишається рушійною силою для бізнесу та компаній, що будують АЕС. За словами аналітиків та керівників компаній, в угодах про передачу технологій від Заходу, які супроводжують такі об’єкти, китайські державні дослідні інститути та машинобудівні компанії поступово навчилися відтворювати виробництво чутливого ядерного обладнання з метою обмеження обсягу робіт для закордонних постачальників компонентів.

При цьому Китай досяг успіхів у досягненні самодостатності в проектуванні та будівництві реакторів, хоча продовжує використовувати, адаптувати та вдосконалювати західні технології, йдеться у червневому звіті Всесвітньої ядерної асоціації.

Так, угода Framatome (французька компанія, світовий лідер з виробництва ядерних реакторів) з Китаєм включає чотири компоненти, включаючи проектування, закупівлю, постачання паливної активної зони та передачу технологій.

До 2025 року загальна встановлена ​​потужність ядерної енергетики країни досягне приблизно 70 млн кіловат.

А як же екологія?

Китай оголосив, що прагнутиме досягти піку викидів вуглекислого газу до 2030 року і досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року. Будучи стабільною, надійною, чистою та низьковуглецевою енергією, атомна енергетика є одним із важливих джерел, що стимулюють «зелений» розвиток Китаю.

Порівняно з традиційною вугільною електростанцією, кожен окремий блок атомної електростанції потужністю один мільйон кіловат може ефективно скоротити викиди вуглекислого газу більш ніж на шість мільйонів тонн на рік, що значно скоротить викиди вуглецю.

Китай вже має 54 діючі атомні енергоблоки зі встановленою потужністю 55,81 млн кіловат, займаючи третє місце у світі.

Але плани КНР сягають ще далі.

Темпи зростання

В останньому 14-му п’ятирічному плані Китаю (2021–2025 роки) уряд закликав до збільшення потужностей атомної енергетики до 70 ГВт у 2025 році. S&P Global Commodity Insights прогнозує, що потужність ядерної енергетики країни досягне 145 ГВт у 2035 році, що більш ніж удвічі перевищить цільовий рівень 2025 року.

Фінансова підтримка з боку державних банків, інституційних інвесторів та фондових ринків сприятиме зростанню сектора.

Компанії в атомній енергетиці Китаю мають більшу рентабельність, ніж компанії в інших секторах теплоенергетики, додавши, що послідовність державної політики також створює мотивацію для інвестицій в ядерний сектор.

Нові реактори здебільшого спиратимуться на запатентовані технології.

Ресурси відновлюваної енергії Китаю більш багаті у північних та західних регіонах, тоді як попит на енергію вищий у східних та південних прибережних регіонах через швидше економічне зростання та більшу щільність населення.

АЕС допоможуть вирішити Китаю цю проблему.

Аварія на Фукусімі

Аварія на Фукусімі в Японії після руйнівного землетрусу прискорила розрив миру з атомною енергетикою, змусивши навіть Китай ненадовго призупинити нові проекти. Але в той час, як решта світу відвертається від ядерної енергії, Китай робить протилежне, більш ніж у 4 рази збільшивши свої ядерні потужності до 2030 року.

Найбільші країни, що розвиваються, Індія та Китай, будують нові атомні електростанції, тоді як у розвинених країнах відбувається скорочення атомної енергетики. Через це світ може втратити вчетверо більше чистої енергії, ніж за останні десять років.

Однак на тлі російського газового шантажу та кризи у світовій енергетиці Європа також реанімує свої атомні електростанції.

Атомна електростанція Хайян та сховище відходів

Визначним проектом є атомна електростанція Хайян у провінції Шаньдун, на якій зрештою розмістяться вісім AP1000 Westinghouse під тиском водяних реакторів загальною потужністю 8800 мегават — у чотири рази більше енергії, ніж виробляє гребля Гувера, електростанція, що забезпечує електроенергією 8 мільйонів людей на південному заході Америки.

Але проект вартістю 13 мільярдів доларів є лише найпотужнішою з 13 різних атомних електростанцій, які зараз будуються в Китаї, дев’ять з яких матимуть максимальну потужність понад 6000 МВт.

Інше питання, яке має вирішити Китай, це те, як утилізувати багато тонн радіоактивних відходів, які він вироблятиме. Це завжди є спірним питанням атомної енергетики, бо ніхто не хоче цього в себе ядерного могильника на задньому дворі.

Згідно з поточними планами, 2041 року розпочнеться будівництво могильника високоактивних відходів у пустелі Гобі.

Уряд Китаю добре розуміє, що ядерна енергетика завжди пов’язана із ризиком ядерної катастрофи. Тому будівництво великої кількості АЕС – це завжди важкий вибір. Однак важливо пам’ятати, що в епоху зміни клімату та екологічної взаємопов’язаності атомна енергетика, як і раніше, залишається нескінченно чистішою альтернативою спалюванню вугілля, нафти та газу.

Китай свій вибір уже зробив.

Print Friendly, PDF & Email